Рішення
від 22.12.2014 по справі 910/23157/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/23157/14 22.12.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ-СТАНДАРТ"

про стягнення 15 260,33 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: - Брайко М.В. - представник за довіреністю №26 від 11.12.2013;

від відповідача: - не з'явились.

У судовому засіданні 22.12.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" про стягнення 15 260,33 грн. заборгованості на підставі Договору поставки №4016 КИЕ від 17.02.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання Договору поставки №4016 КИЕ від 17.02.2014 року було виконано свої зобов'язання по поставці товару, а відповідач належним чином свої зобов'язання по оплаті даного товару не виконав, у зв'язку з чим ТОВ "Арда-Трейдинг" вказує, що у ТОВ "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12 560,18 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 310,58 грн., 3 % річних у розмірі 183,80 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1 205,77 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 порушено провадження у справі №910/23157/14, розгляд справи призначений на 24.11.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 08.12.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 22.12.2014.

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2014 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

В судове засідання 22.12.2014 повноважні представники відповідача не з'явились, вимог ухвали господарського суду міста Києва від 27.10.2014 про порушення провадження у справі №910/23157/14 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №010303242419, яке було отримане представником адресата за довіреністю 15.12.2014.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.12.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" (покупець) було укладено Договір поставки №4016 КИЕ (надалі - "Договір"), відповідно до п. 2.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах та у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Асортимент та кількість товару, що постачається, зазначається у накладних (п. 3.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким способом для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальність за можливі збитки покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.

У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

У пунктах 6.1 та 6.6 Договору сторони встановили, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному Договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України, зокрема, у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 Договору, покупець оплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків, вказаних в п. 4.2 Договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим Договором (п. 6.8 Договору).

На виконання умов Договору ТОВ "Арда-Трейдинг" було поставлено 19.02.2014 товар вартістю 7 686,30 грн. та 14.03.2014 товар вартістю 8 873,88 грн., що в загальному складає 16 560,18 грн., а відповідач розрахувався за поставлений товар частково, а саме: у розмірі 4 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим ТОВ "Арда-Трейдинг" вказує на існування заборгованості у розмірі 12 560,18 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань ТОВ "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" позивачем нараховано пеню у розмірі 1 310,58 грн., 3% річних у розмірі 183,80 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1 205,77 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (видатковими накладними №9686 від 19.02.2014 та №5051 від 14.03.2014, які підписані представниками та скріплені печатками сторін) підтверджується здійснення продавцем поставки товару загальною вартістю 16 560,18 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем було здійснено часткову оплату товару, поставленого 19.02.2014 за видатковою накладною № 9686, у розмірі 4 000,00 грн., доказів на спростування відповідачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у п. 4.2 Договору було погоджено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

Враховуючи визначений п. 4.2 Договору строк оплати (30 календарних днів), то за товар поставлений 19.02.2014 відповідач зобов'язаний був сплатити кошти до 21.03.2014, а за поставлений 14.03.2014 - до 14.04.2014 (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день закінчення строку - 13.04.2014 перепадає на вихідний день - неділя).

Покупець взятих на себе зобов'язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, в зв'язку з чим у ТОВ "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" виникла заборгованість перед позивачем (з урахуванням часткової сплати заборгованості у сумі 4 000,00 грн.) у розмірі 12 560,18 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 12 560,18 грн. за переданий йому товар. ТОВ "АПЕТИТ-СТАНДАРТ"доказів на спростування вказаної заборгованості не надало.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що правомірним буде стягнути з ТОВ "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" заборгованість по оплаті поставленого товару за Договором у розмірі 12 560,18 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у 1 310,58 грн., 3% річних у розмірі 183,80 грн. та інфляційних витрат у 1 205,77 грн., нарахованих за період з 22.03.2014 по 02.10.2014.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.6 Договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 Договору, покупець оплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків, вказаних в п. 4.2 Договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що ТОВ "Арда-Трейдинг" було зараховано в рахунок погашення заборгованості за накладною №9686 від 19.02.2014 частину грошових коштів, сплачених відповідачем 03.03.2014 у розмірі 1 000,00 грн., а також 1 000,00 грн. сплачені 27.03.2014 та 2 000,00 грн. сплачені 15.04.2014, що не суперечить п. 4.6 Договору, відповідно до якого поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільш раннім строком виникнення.

Таким чином, враховуючи, часткову сплату відповідачем за товар, поставлений 19.02.2014, заявлені позивачем до стягнення періоди, за які нараховувались пеня, та відсутність правових підстав для виходу за межі позовних вимог суд, здійснивши перерахунок встановив, що вимога ТОВ "Арда-Трейдинг" про стягнення з ТОВ "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" пені у розмірі 1 310,58 грн. є правомірною, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановленого позивачем періоду, за який нараховуються 3 % річних та інфляційні витрати, приймаючи до уваги дати часткової сплати заборгованості, та за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог суд прийшов до висновку про правомірність вимоги ТОВ "Арда-Трейдинг" про стягнення з ТОВ "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 205,77 грн. та 183,80 грн. відповідно.

За таких обставин, позов ТОВ "Арда-Трейдинг" необхідно задовольнити в повному обсязі та стягнути з ТОВ "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" заборгованість у розмірі 12 560,18 грн., пеню у розмірі 1 310,58 грн., 3% річних у розмірі 183,80 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1 205,77 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕТИТ-СТАНДАРТ" (01001, м. Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок 16/3, офіс 56; ідентифікаційний код 33602587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вулиця Миру, будинок 29, квартира 28; ідентифікаційний код 37029549) заборгованість у розмірі 12 560 (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят грн. 18 коп.), пеню у розмірі 1 310 (одна тисяча триста десять гривень 58 коп.), 3% річних у розмірі 183 (сто вісімдесят три гривні 88 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1 205 (одна тисяча двісті п'ять гривень 77 коп.) та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 25.12.2014.

Суддя М.Є. Літвінова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення22.12.2014
Оприлюднено29.12.2014
Номер документу42011297
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/23157/14

Рішення від 22.12.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 27.10.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні