Рішення

від 22.12.2014 по справі 914/3910/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 р. Справа № 914/3910/14

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус-Поліграф», м. Львів; до відповідача:Приватного підприємства «Престиж Україна», Львівська обл., м. Стрий, про:стягнення 77705,20 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:Фостяк О.Я. - представник (довіреність б/н від 24.11.2014р.); від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

04.11.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус-Поліграф» (надалі - Позивач) до Приватного підприємства «Престиж Україна» (надалі - Відповідач) про стягнення 77705,20 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.11.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.11.2014р. Розгляд справи відкладався на 08.12.2014р. та 22.12.2014р.

Представник позивача в судове засідання 22.12.2014р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивує тим, що 11.06.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір №817, відповідно до якого продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах договору. На виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу товар, загальною вартістю 75925,00 грн. Відповідач зобов'язувався оплатити товар напротязі 10 календарних днів з дати одержання товару, однак своїх зобов'язань за договором (в частині своєчасного внесення оплати) належним чином не виконав, оплатив товар лише частково, до сплати залишилося 71800,00 грн. Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить стягнути з відповідача 2388,30 грн. пені, 573,10 три відсотки річних та 2943,80 грн. інфляційних втрат.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно 22.12.2014р. не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до п. 3.9.2. вказаної Постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №817 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого позивач (продавець) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідача) товар та надавати послуги відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати отриману продукцію на умовах цього Договору.

У відповідності до положень п. 1.3. Договору сторони погоджуються, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) продукції.

Датою поставки (передачі у власність) продукції вважається дата, що вказана у видатковій накладній або акті приймання-передачі продукції (п. 4.3. Договору).

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем протягом червня-липня 2014р. було передано, а відповідачем прийнято товар, а саме - папір ксероксний, на загальну суму 75925,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №29613 від 12.06.2014р., №30218 від 25.06.2014р. та №30667 від 04.07.2014р. Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.

В пункті 2.2. Договору сторони погодили, що оплата ціни (вартості) продукції здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання продукції.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписках по рахунку, всупереч умовам Договору, одержаний товар був оплачений відповідачем лише частково в розмірі 4125,00 грн., відповідно до сплати залишається 71800,00 грн.

Згідно Довідки ТОВ «Ромус-Поліграф» від 22.12.2014р. №227/1, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 22.12.2014р. складає 71800,00 грн.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що переданий товар у встановлений Договором строк, відповідачем оплачений повністю не був.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем боргу - в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зі змісту Договору вбачається, що такий за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 2.2. Договору покупець зобов'язувався розрахуватися за одержаний товар протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 2.2. Договору строк, кошти за одержаний товар сплачені у повному обсязі не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 71800,00 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що за несвоєчасну оплату за Договором покупець виплачує продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день протермінування.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з ПП «Престиж Україна» 2388,30 грн. пені.

Здійснивши перерахунок пені, суд зазначає, що пеня підлягає частковому стягненню з відповідача в розмірі 2254,83 грн., оскільки при розрахунку пені за накладною від 25.06.2014р. №30218, позивачем не було враховано проплати, здійснені відповідачем 04.08.2014р. та 06.08.2014р. В решті цих вимог слід відмовити.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім основного боргу та пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 573,10 грн. 3% річних та 2943,80 грн. інфляційних втрат. Перевіривши правильність нарахування 3% річних, суд прийшов до висновку, що такі підлягають частковому стягненню з відповідача, в розмірі 541,17 грн. В решті цих вимог суд відмовляє.

Проаналізувавши розрахунок інфляційних суд зазначає, що такі розраховані позивачем невірно, всупереч вимогам Інформаційного листа ВГС України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», зокрема, інфляційні розраховувалися в сукупності за період, а не за кожен місяць окремо. Проте, інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача повністю, в розмірі 2943,80 грн., оскільки розмір інфляційних розрахованих судом у відповідності до вимог вказаного інформаційного листа є більшим від того, що був нарахований позивачем.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Престиж Україна» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Л. Українки, 35А; код ЄДРПОУ 33860476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус-Поліграф» (79052, м. Львів, вул. Широка, 81; код ЄДРПОУ 25551379) 71800,00 грн. боргу, 2254,83 грн. пені, 541,17 три відсотки річних, 2943,80 грн. інфляційних втрат.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Престиж Україна» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Л. Українки, 35А; код ЄДРПОУ 33860476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус-Поліграф» (79052, м. Львів, вул. Широка, 81; код ЄДРПОУ 25551379) 1823,16 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.