Рішення

від 22.12.2014 по справі 914/4061/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 р. Справа № 914/4061/14

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторсько-технологічного бюро "Перун", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСВІТ 2008", м.Львів

про стягнення 14 289,41 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Пасько І.В. - представник (довіреність №92/КТБ від 29.09.2014р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Конструкторсько-технологічного бюро "Перун" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСВІТ 2008" про стягнення 14 289,41 грн. заборгованості, з яких 8 580,40 грн. основного боргу, 2 514,41 грн. пені, 1 358,04 грн. штрафу, 297,16 три проценти річних та 1 539,40 інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 18.11.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 08.12.2014р.

Ухвалою суду від 08.12.2014р. розгляд справи відкладено на 22.12.2014р. у зв"язку з неявкою відповідача та неповним виконанням позивачем вимог ухвали суду.

Представник позивача надав суду довідку за вих.№100/КТБ від 22.12.2014р. (вх.№55619/14 від 22.12.2014р.), в якій зазначено, що відповідачем здійснено часткові проплати на загальну суму 4 000,00 грн. В підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи: копії банківських виписок за 14.11.2014р. та за 03.12.2014р.; копії платіжних доручень №827 від 03.12.2014р. та №750 від 14.11.2014р.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов з врахуванням часткових проплат задоволити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 18.11.2014р. та 08.12.2014р. не виконав, витребуваних доказів не подав. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79044 0707156 7 від 19.11.2014р. - вручено 24.11.2014р. (вх.№52707/14 від 03.12.2014р.). Про відкладення розгляду спору на 22.12.2014р. відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79044 0708623 8 від 11.12.2014р. - вручено 15.12.2014р. (вх.№55449/14 від 19.12.2014р.).

Станом на день розгляду спору (22.12.2014р.) від відповідача на адресу суду відзив, докази, витребувані ухвалами суду, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

10.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСВІТ 2008" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Конструкторсько-технологічне бюро "Перун" (субпідрядник) було укладено договір підряду №27/13-С/КТБ за умовами якого субпідрядник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням генпідрядника роботи, а генпідрядник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити наступні роботи по протипожежному захисту, а саме: комплектування обладнання, монтаж пожежної сигналізації (далі ПС), згідно робочого проекту 248-12-АУПС; здача робіт генпідряднику.

Згідно до п.1.2. договору об'єкт - реконструкція приміщень колишнього харчоблоку під баклабораторією ЛДОЛДЦ за адресою: м.Львів, вул.Гашека, 2а.

Відповідно до п.3.1. договору ціна цього договору договірна і складає - 11 317,00 грн., крім того ПДВ 20% в сумі 2 263,40 грн. разом 13 580,40 грн. (додаток №1).

Згідно до п.3.3. договору проплата по цьому договору проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання актів приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1. та п.4.2. договору субпідрядник оформляє акти виконання робіт (форма КБ2, КБ3) та у строк до 5-ти днів передає їх генпідряднику. Генпідрядник протягом 5-ти днів від дня отримання вказаних в п.4.1. документів зобов'язаний надіслати субпідряднику підписаний акт, або мотивовану відмову від приймання. Якщо недоліки виконання робіт були виявлені в процесі їх використання, рекламація повинна бути направлена в 10 денний термін з дня їх виставлення. Субпідрядник зобов'язується усунути недоліки за свій рахунок в 30 денний термін після одержання рекламації.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав повністю, а саме: у вересні 2013р. виконав роботи (комплектування обладнання, монтаж пожежної сигналізації, згідно робочого проекту 248-12-АУПС, за адресою: м.Львів, вул.Гашека, 2а), на загальну суму 13 580,40 грн., про що сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. форми КБ-2в.

Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав в повному обсязі, частково сплатив заборгованість за виконані роботи.

Відтак, позивач при поданні позовної заяви, просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 8 580,40 грн., оскільки відповідачем 25.12.2013р. було сплачено 5 000,00 грн. за виконані роботи.

04.06.2014р. позивач звертався до відповідача з претензією вих.№47/КТБ про сплату заборгованості на суму 8 580,40 грн. Проте, дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Представником позивача було надано банківську виписку та платіжне доручення, про сплату відповідачем 14.11.2014р. заборгованості в сумі 2 000,00 грн. до порушення провадження у справі. Вказану суму позивач не відобразив у розрахунку позовних вимог та не зазначив про неї у позовній заяві.

Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив борг в сумі 2 000,00 грн.

Відтак, основний борг, станом на дату прийняття рішення складає 4 580,40 грн.

Позивач керуючись умовами п.5.3. договору, у зв'язку із порушенням строків оплати за цим договором, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 2 514,41 грн. та штраф, який згідно поданого ним розрахунку становить 1 358,04 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу три проценти річних та інфляційні втрати, які згідно поданого розрахунку позовних вимог становлять 297,16 грн. 3% річних та 1 539,40 грн. інфляційні втрати.

Відтак, заборгованість відповідача становить 10 289,41 грн. з яких 4 580,40 грн. основного боргу, 2 514,41 грн. пені, 1 358,04 грн. штрафу, 297,16 три проценти річних та 1 539,40 інфляційні нарахування.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Згідно ч.1,ч.2 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору підряду №27/13-С/КТБ від 10.07.2013р. за своєю правовою природою він є договором субпідряду.

Позивач свої зобов'язання по договору (комплектування обладнання, монтаж пожежної сигналізації, згідно робочого проекту 248-12-АУПС, за адресою: м.Львів, вул.Гашека, 2а) на загальну суму 13 580,40 грн., виконав повністю, даний факт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. форми КБ-2в, який підписаний та скріплений печатками сторін у справі.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.3.3. договору передбачено, що оплата по договору проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання актів приймання-здачі виконаних робіт.

Проте, відповідач свої зобов'язання не виконував належним чином, сплачуючи борг частково та з прострочкою.

Зокрема, відповідачем 25.12.2013р. було сплачено за виконані роботи 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 25.12.2013р., 14.11.2014р. сплачено 2000,00 грн. що підтверджується випискою банку від 14.11.2014р. та 03.12.2014р. сплачено 2000,00 грн., що підтверджується випискою банку від 03.12.2014р.

При поданні позовної заяви, позивач просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 8 580,40 грн.

Слід зазначити, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторсько-технологічного бюро "Перун" подана представником позивача - Пасько І.В. до канцелярії господарського суду Львівської області - 17.11.2014р. Відтак, при поданні позовної заяви позивачем не було враховано проведену 14.11.2014р. оплату боргу в сумі 2 000,00 грн.

Отже, в частині стягнення основного боргу в сумі 2 000,00 грн. слід відмовити, оскільки вказана сума заявлена позивачем до стягнення безпідставно.

Відтак, станом на 17.11.2014р. (дата подання позовної заяви) основний борг відповідача складав 6 580,40 грн., а не 8 580,40 грн., як зазначив у позовній заяві позивач.

Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив борг на загальну суму 2 000,00 грн.

Враховуючи, що позивач не подавав заяви про зменшення позовних вимог, в частині позовних вимог про стягнення 2 000,00 грн. основного боргу, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

У судовому засіданні представник позивача повідомив суд про відсутність станом на 22.12.2014р. інших оплат боргу, проведених після 03.12.2014р.

Відтак, станом на дату прийняття рішення (22.12.2014р.) у відповідача існує основний борг в сумі 4 580,40 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 4 580,40 грн., є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано 3% річних, які згідно поданого розрахунку позовних вимог становлять 297,16 грн. та підлягають до стягнення з відповідача.

Судом було перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат. Однак за розрахунками суду інфляційні втрати становлять 1 777,78 грн., тобто більшу суму ніж просить стягнути позивач. Водночас, враховуючи ту обставину, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, позивачем вказана заява не подавалась, відтак до стягнення з відповідача підлягає заявлена позивачем сума інфляційних втрат, а саме 1 539,40 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.3. договору за порушення сторонами строків виконання зобов'язання за цим договором (здачі в експлуатацію об'єктів тощо), винна сторона виплачує неустойку в розмірі, встановленому абз.3 п. 2ст.231 ГК України (за кожний день прострочення пеню у розмірі 0,1% від суми договору, але не більше подвійної облікової НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору).

Позивач просить стягнути пеню яка згідно поданого ним розрахунку становить 2 514,41 грн.

Перевіривши поданий представником позивача розрахунок пені суд дійшов висновку, що позивач завищив її розмір, застосовуючи при нарахуванні не подвійну облікову ставку НБУ, а 0,1% за кожний день прострочення, що прямо суперечить умовам договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

За розрахунками суду до стягнення підлягає пеня в сумі 685,68 грн. (з 15.10.2013р. по 24.12.2013р. подвійна облікова ставка НБУ 13%, кількість днів прострочки 71, сума боргу 13 580,40 грн., отже пеня становить 343,41 грн.; з 25.12.2013р. по 15.04.2014р. подвійна облікова ставка НБУ 13%, кількість днів прострочки 112, сума боргу 8 580,40 грн., отже пеня становить 342,27 грн.).

Станом на 31 день прострочки борг відповідача складав 13 580,00 грн., відтак позивачем правомірно нараховано штраф у розмірі 10% від цієї суми боргу. Відтак з відповідача слід стягнути 1 358,04 грн. штрафу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення частково.

З відповідача підлягає до стягнення 8 460,68 грн., з яких 4 580,40 грн. основного боргу, 685,68 грн. пені, 1 358,04 грн. штрафу, 1 539,40 грн. інфляційних втрат та 297,16 грн. 3% річних.

В частині позовних вимог про стягнення 2 000,00 грн. основного боргу та 1 828,73 грн. пені слід відмовити.

В частині позовних вимог в сумі 2000,00 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору в сумі 1 827,00 грн., підтверджується платіжним дорученням №164 від 31.10.2014р.

Згідно абзацу 4 п.п.4.1. п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Як роз»яснено Вищим господарським судом України у п.п.4.7. п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Відтак, згідно положень ст.49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно, однак враховуючи часткове задоволення суми позову та те, що позивач, вживаючи заходи до захисту свого порушеного права, поніс витрати по сплаті судового збору 31.10.2014р., тобто ще до часткової сплати відповідачем боргу (14.11.2014р.).

Керуючись ст.ст. 11, 525, 527, 530, 612, 627, 629, 837, 838 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, п.1-1.ч.1. ст.80, ст.ст.82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСВІТ 2008" (79044, м.Львів, Франківськитий район, вул.Княгині Ольги, 5В; код ЄДРПОУ 36078587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторсько-технологічного бюро "Перун" (79008, м.Львів, Галицький район, вул.Гуцульська, буд.9А; код ЄДРПОУ 23958585) 4 580,40 грн. основного боргу, 685,68 грн. пені, 1 358,04 грн. штрафу, 1 539,40 грн. інфляційних втрат, 297,16 грн. 3% річних та 1 593,18 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 2 000,00 грн. основного боргу та 1 828,73 грн. пені відмовити.

4. В частині стягнення 2 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання рішення суду законної сили.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

складено 26.12.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.