Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
УХВАЛА
"25" грудня 2014 р. Справа № 927/1841/14
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокард», пров. Чаплигіна, 21, м. Київ поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16-Б Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 Про стягнення 12408,66 грн. Суддя Н.О.Скорик
Представники сторін:
від позивача : не з'явився
від відповідача : не з'явився
Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокард» подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12408,66 грн. за договором №АК 5096 від 19.08.2013, а саме: 10487,70 грн. основного боргу, 1707,13 грн. інфляційних, 191,78 грн. пені та 22,05 грн. річних.
До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява від 16.12.2014про зменшення позовних вимог. В поданій заяві позивач зазначає, що після подачі позову до суду на суму 12408,66 грн. відповідачем сплачено зазначену суму боргу, що підтверджується відповідними даними банківського рахунку. Крім того, в поданій заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Суд клопотання про розгляд справи без участі представника позивача задовольнив.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява від 23.12.2014 про зменшення позовних вимог та електронна копія вказаної заяви.
При сукупному розгляді заяв від 16.12.2014 та 23.12.2014 про зменшення розміру позовних вимог, як ідентичних, суд дійшов висновку про задоволення поданих заяв та зменшення позовних вимог: в частині стягнення боргу на 2500,00 грн., сплаченого відповідачем 24.11.2014 (до подачі позову , що підтверджується банківською випискою) та сум інфляційних, пені та відсотків річних, що є предметом спору.
Справа розглядається з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог, предметом спору залишилися вимоги про стягнення 7987,70 грн. основного боргу.
До початку судового засідання від позивача, електронною поштою, надійшло клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору в зв'язку зі сплатою.
Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
Ухвала суду від 18.12.2014 р., направлена відповідачу на адресу, визначену позивачем в позовній заяві та зазначена як юридична адреса згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: АДРЕСА_1, повернута відділенням зв'язку на адресу суду як неодержана з написом «за закінченням терміну зберігання».
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд
Встановив:
Відповідно до ст.. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
19 серпня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автокард» (компанія, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт, відповідач) укладено договір № АК 5096 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1. договору компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду придбає в торгових точках нафтопродукти, інші товари та додаткові сервіси для забезпечення автотранспортних засобів клієнта за межами митної території України. Місце поставки товарів знаходиться за межами митної території України. Поставка товарів за договором здійснюється через мережу торгових точок на умовах EXW - Торгова точка (за умови інтерпретації термінів відповідно до міжнародних правил «Інкотермс».
Клієнт отримує товари в торгових точках відповідно до умов цього договору й додатків до нього з використанням пластикових карток ( п. 7.4. договору), що видані компанією клієнту, а також оплачує товари та послуги в порядку і на умовах, передбачених цим договором та додатком до нього.
Відповідно до п. 2.1 договору, клієнт перераховує на банківський рахунок компанії кошти за товари ( п. 1.2. договору) та послуги ( п. 1.4. договору) у розмірі та на умовах, обумовлених сторонами в цьому розділі договору та в додатку № 2 до цього договору ( з урахуванням умов п. 7.19 цього договору). Датою платежу клієнта за договором є дата зарахування коштів на банківський рахунок компанії.
Додатком № 2 до договору № АК 5096 від19.08.2013 сторони погодили угоду про вартість послуг компанії та умови платежів від 17.12.2013 (далі - угода).
Оплата вартості послуг компанії проводиться клієнтом на банківський рахунок компанії тільки за фактом їх отримання, на підставі виставлених рахунків або акту приймання-передачі товарів та послуг і звірки розрахунків, або звіту комісіонера, не пізніше 3-х робочих днів з дати виставлення відповідного документа (п. 2 угоди). Оплата за товари виконується клієнтом на підставі рахунків, що виставляються компанією за допомогою факсу, е-mail. Компанія виставляє рахунки клієнту з періодичністю не рідше одного разу на тиждень. Графік виставлення рахунків за місяць компанія висилає на запит клієнта. Виставлений рахунок вважається отриманим клієнтом, за винятком випадків, коли клієнт не доведе інше. Оригінали виставлених рахунків компанія надсилає клієнту щомісяця. Клієнт має здійснити оплату в повному обсязі не пізніше 3 робочих днів, включаючи дату виставлення рахунку. У випадку неоплати клієнтом рахунку в повному обсязі в зазначений термін компанія має право заблокувати картки клієнта (п. 5 угоди).
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно актів приймання-передачі карток і послуг з їх персоналізації за договором № АК 5096 від 19.08.2013 позивач передав, а відповідач прийняв в користування одну ПК «AUTOKARD smart» та одну ПК «РОСНЕФТЬ».
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату вартості нафтопродуктів № АК-0002659 від 10.06.2014 на суму 23621,91 грн. Докази одержання рахунку відповідачем є посилання останнього на цей рахунок, як підстава платежу, при проведенні оплат, що підтверджуються банківськими виписками.
Позивачем при поданні позову та на вимогу суду не надано документального підтвердження факту передачі нафтопродуктів відповідачу (кількості та вартості), доказів підписання акту приймання-передачі, складення якого сторони обумовили додатком № 1 до договору ( а.с. 42).
При цьому позивач посилається на сплату коштів відповідачем про що надає виписки банку з яких вбачається, що відповідач оплатив частину залишкової вартості товару, що є предметом позовних вимог, після подачі позову в сумі 5880,91 грн., доказів сплати 2106,79 грн. основного боргу позивачем не надано.
Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, клопотання позивача про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору підлягає частковому задоволенню в сумі 5880,91 грн., оскільки сплата боргу в сумі 5880,91 грн. після подачі позову підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: витребує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.
Ухвалами господарського суду Чернігівської області про порушення провадження у справі від 03.12.2014 та про відкладення розгляду справи від 18.12.2014 позивача було зобов'язано надати, зокрема, докази підтвердження надання послуг та товарів (оригінал та копію акта приймання-передачі товарів та послуг, виписку з карткового рахунку), обґрунтований розрахунок суми 23621,91 грн., на яку пред'явлено рахунок, обґрунтований розрахунок суми боргу без включення до неї сум пені, інфляційних та 3% річних, розрахунок пені з врахуванням редакції п. 5.2. договору, обґрунтувати підстави вимог щодо пені та 3% річних за період до 30.10.2014 в залежності від ст. 534 ЦКУ.
Необхідність витребування зазначених доказів обумовлена тим, що суд позбавлений можливості за наявними у справі документами встановити факт одержання товару відповідачем, достовірно та правильно визначити вартість та кількість наданого товару, що є предметом спору, визначити дійсну суму заборгованості відповідача.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Позивач без поважних причин не надав витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору та не виконав вимоги суду.
Оскільки позивачем без поважних причин не надано необхідних для розгляду справи документів і наявних у справі документів для її розгляду недостатньо та враховуючи досить тривалий час розгляду справи судом та можливість при цьому позивача надати безпосередньо або направити на адресу суду витребувані судом документи, позов в частині стягнення 2106,79 грн. підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Судові витрати по сплаті судового збору в частині вимог провадження у яких припинено за відсутністю предмету спору покладаються на відповідача, оскільки борг сплачено після подачі позову. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. В частині вимог, позов в яких залишено без розгляду, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, оскільки розглянути позов не було можливості в зв'язку з ненаданням необхідних для розгляду документів та невиконанням позивачем вимог суду.
Керуючись ст.. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст.80, п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі в частині стягнення 5880,91 грн. основного боргу припинити.
2. Позов залишити без розгляду в частині стягнення 2106,79 грн. боргу.
3. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 15510 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОКАРД», код 37405808, пров. Чаплигіна, буд 21, м. Київ, 04086, судовий збір в сумі 1345,12 грн.
Видати наказ.
Суддя Н.О. Скорик
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2014 |
Оприлюднено | 29.12.2014 |
Номер документу | 42011569 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Скорик Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні