Постанова

від 22.12.2014 по справі 916/2334/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р.Справа № 916/2334/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сидоренка М.В.,

суддів: Аленіна О.Ю., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Чеголя Є.О.

Представники учасників провадження в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги арбітражного керуючого Косовського В.С. та ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області

на постанову господарського суду Одеської області від 06.08.2014 р.

у справі № 916/2334/14

боржник: товариство з обмеженою відповідальністю "Альта-Капітал"

кредитор: ТОВ "ВИНД"

ліквідатор Пластамак О.В.

за участю арбітражного керуючого Косовського В.С.

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Одеської області від 06.08.2014 р. (суддя Ровинський О.Ю.) визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТА-КАПІТАЛ" (далі також - ТОВ "АЛЬТА-КАПІТАЛ", Товариство, Боржник, Банкрут) та відкрито ліквідаційну процедуру Банкрута, передбачену ст. ст. 37-46, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі також - Закон про банкрутство); ліквідатором Товариства призначено - гр. Пластамак Олексія Валерійовича (далі також - Ліквідатор); визначено, що власник майна Боржника (уповноважена ним особа), керівник Боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів; зобов'язано Ліквідатора надати суду персональний склад членів ліквідаційної комісії для затвердження, відповідно до п. 3, 4 ст. 38 Закону про банкрутство здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; зобов'язано Ліквідатора не рідше одного разу на місяць надавати до суду та кредиторам письмову інформацію щодо проведення ліквідаційної процедури та після завершення всіх розрахунків із кредиторами подати до господарського суду Одеської області звіт та ліквідаційний баланс в порядку ст. 46 названого вище Закону; зобов'язано Ліквідатора на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань Банкрута вважається таким, що настав та визначено, що у Банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; скасовано арешт, накладений на майно Боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, визначено, що накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Банкрута не допускається; визначено, що продаж майна Банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; визначено, що вимоги за зобов'язаннями Боржника можуть пред'являтися у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання Боржника банкрутом у офіційних друкованих органах, зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає; визначено, що кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу; визначено, що виконання зобов'язань Боржника, визнаного банкрутом, необхідно здійснювати у випадках і порядку, передбаченому Розділом ІІІ - (Ліквідаційна процедура) Закону про банкрутство.

Вказана постанова прийнята на підставі висновків місцевого господарського суду про те, що Боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити грошові вимоги виявленого кредитора без застосування ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись із вказаною постановою, арбітражний керуючий Косовський В.С. (далі також - Скаржник-1) та ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі також - ДПІ, Скаржник-2) звернулись із апеляційними скаргами, які прийнято до провадження ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.09.2014 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Єрмілов Г.А., судді: Воронюк О.Л., Лашин В.В.

03.11.2014 р. ухвалою суду апеляційної інстанції вказані вище апеляційні скарги прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Сидоренко М.В., судді: Аленін О.Ю., Жеков В.І., на підставі розпорядження в. о. керівника апарату суду „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та розпорядження голови суду „Про формування складу колегії суддів".

У своїй апеляційній скарзі Скаржник-1 просить оскаржувану постанову скасувати в частині призначення ліквідатора, винести постанову, якою призначити ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Косовського В.С. При цьому, Скаржник-1 посилається на те, що вищезгадана постанова господарського суду Одеської області від 06.08.2014 р. прийнята з порушенням норм Закону про банкрутство, оскільки особа, яку призначено ліквідатором, згідно ст. 1 названого Закону є зацікавленою відносно Боржника.

Скаржник-2 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вищезгадану постанову та припинити провадження у справі, посилаючись на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, передчасно, без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних у справі доказів, на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, визнав Боржника банкрутом. При цьому, ДПІ вказує, що в даному випадку ліквідаційною комісією ТОВ "АЛЬТА-КАПІТАЛ" був порушений порядок добровільної ліквідації.

У судове засідання 24.11.2014 р. з'явився лише представник ТОВ "Альта-Капітал", у судові засідання 08.12.2014 р. та 22.12.2014 р. представники учасників провадження не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлені належним чином. Відтак, судова колегія приходить до висновку, що невикористання учасниками провадження у даній справі про банкрутство свого процесуального права щодо приймання участі в судовому процесі не може бути перешкодою для розгляду апеляційних скарг.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.12.2014 р. витребувано у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції реєстраційну справу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма" (ідентифікаційний код - 30692353).

Ознайомившись з доводами апеляційних скарг, дослідивши обставини та матеріали справи, в тому числі наявні та витребувані судом апеляційної інстанції докази, відповідність викладених в оскаржуваному судовому рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Косовського В.С. підлягає частковому задоволенню, а апеляційне провадження за скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області слід припинити з огляду на наступне.

Враховуючи положення п. п. 1, 1 1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство) та дату порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альта-Капітал" ухвалою місцевого господарського суду 02.07.2014 р., в даному проваджені судовою колегією застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції, яка діяла станом після 19.01.2013 р.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2014 р. засновником ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" прийнято рішення про припинення даної юридичної особи шляхом ліквідації підприємства; створення ліквідаційної комісії, до складу якої включено Пластамак Олексія Валерійовича, як голову ліквідаційної комісії Товариства.

16.06.2014 р. голова ліквідаційної комісії ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" Пластамак О.В. звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" банкрутом в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство, оскільки в процедурі самостійної ліквідації виявлена неможливість виконання своїх грошових зобов'язань перед кредитором на загальну суму у розмірі 27 000,00 грн. у зв'язку з відсутністю майнових активів для їх задоволення.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна на запит суду у порядку, визначеному п. 4.6 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, затвердженого Постановою пленуму Вищого господарського суду від 16.01.2013 р. № 1, погодженою Міністерством юстиції листом від 15.01.2013 р. № 13.2-20/120, для участі у справі про банкрутство ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" (65044, м. Одеса, пр. Шевченка 4-Д, код ЄДРПОУ 37060091) визначено кандидатуру арбітражного керуючого Косовського В’ячеслава Станіславовича, діючого на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора ) від 12.07.2013 р. за НОМЕР_1, про що свідчить довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого від 18.06.2014 р., оформлена відповідно до п. 4.11 Положення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2014 р. заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, а ухвалою від 02.07.2014 р. - порушено провадження у справі про банкрутство даного Товариства та введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів.

01.07.2014 р. до місцевого господарського суду звернувся визначений автоматизованою системою арбітражний керуючий Косовський В.С. з заявою (вх. № 3-959/14 ) про надання згоди на призначення ліквідатором Боржника.

Частиною 5 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено обов'язок боржника звернутись до господарського суду у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Частиною 1 статті 95 названого вище Закону передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язаний негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч. ч. 4, 5 ст. 105 ЦК України).

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону про банкрутство необхідними умовами є оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Зі змісту ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" вбачається, що інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ним органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язкову опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації; підставою для публікації повідомлень у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру; повідомлення підлягають опублікуванню спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідно запису до Єдиного державного реєстру.

Згідно листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.11.2004 № 7760 спеціалізованим друкованим засобом масової інформації є "Бюлетень державної реєстрації", який зареєстровано в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України як офіційне загальнодержавне вітчизняне видання, що виходить три рази на місяць, і який видається Держпідприємництвом України. Примірник кожного номера Бюлетеня надсилається державним реєстраторам, до яких можна буде звернутись для перегляду повідомлень та отримання копій.

04.03.2014 р. за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про прийняття засновником Товариства рішення про припинення юридичної особи; визначено строк для заявлення кредиторами своїх вимог, що підтверджується описом документів, які надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення дії „Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації".

Також, з витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 181319-181321 станом на 20.06.2014 р. вбачається, що до державного реєстратора 23.04.2014 р. та 13.05.2014 р. надійшли документи (повідомлення, інформація), передбачені Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Міндоходів та Пенсійного Фонду України у зв'язку з припиненням юридичної особи.

Головою ліквідаційної комісії ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ", в порядку ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" до спеціалізованого друкованого засобу масової інформації - „Бюлетеня державної реєстрації" юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців надано повідомлення про прийняття засновником Боржника рішення про припинення юридичної особи, яке опубліковано у „Бюлетені державної реєстрації" за № 277 (7) за 2014 рік.

Частиною 4 статі 60 Господарського кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Згідно ч. 5 вищевказаної статті ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України).

Внаслідок проведення ліквідаційних заходів, направлених на виявлення кредиторів Боржника головою ліквідаційної комісії складено перелік вимог кредиторів та результати їх розгляду, відповідно до якого грошові вимоги ТОВ „ВИНД" визнані головою ліквідаційної комісії у розмірі 27 000,00 грн. Так, як вбачається з укладеного 16.12.2013 р. між сторонами договору купівлі-продажу, накладної № 002/12/13 від 16.12.2013 р., претензій ТОВ „ВИНД" та відповідей на них, акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ „ВИНД" та ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" в період з 16.12.2013 р. по 12.06.2014 р., ТОВ „ВИНД" свої договірні зобов'язання виконані у повному обсязі, однак боржником - ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" грошові зобов'язання за вищезгаданим договором щодо сплати грошових коштів у зазначеному розмірі не виконані, у зв'язку з чим заявлені кредиторські вимоги ТОВ „ВИНД" розглянуті головою ліквідаційної комісії та визнані у повному обсязі.

У процесі проведення добровільної ліквідації Боржника головою ліквідаційної комісії не виявлено активів ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" у формі наявного рухомого та нерухомого майна, зареєстрованого на праві власності, та інших немайнових активів, що відображено у акту інвентаризації та оцінки майна від 12.06.2014 р.

Після проведення заходів, направлених на підсумковий аналіз діяльності підприємства та з'ясування його фінансового та майнового становища, головою ліквідаційної комісії складено проміжний ліквідаційний баланс форми № 1 станом на 12.06.2014 р., який затверджено протоколом голови ліквідаційної комісії ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" від 12.06.2014 р. Так, згідно з ліквідаційним балансом Товариства станом на 12.06.2014 р. у Боржника рахуються оборотні активи у формі грошових коштів та їх еквівалентах у національній валюті (код рядка 230) у розмірі 6,1 тис. грн.; вбачаються пасиви підприємства у формі кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги у розмірі 27 тис. грн. (код рядка 530).

Разом із цим, головою ліквідаційного комісії, відповідно до вимог Податкового кодексу України, надано докази повідомлення Державної податкової служби про припинення ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" шляхом направлення до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області заяви про припинення платника податків за Формою № 8 - ОПП (додаток 8 до порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства голова ліквідаційної комісії повідомив про наявність грошових коштів у розмірі 6100,00 грн., яких достатньо для сплати судового збору за звернення до господарського суду, відповідно до п. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, що також знаходить своє підтвердження у ліквідаційному балансі Боржника.

Положеннями ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України визначено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Згідно ст. 209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним. Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.

У зв'язку з неможливістю самостійного погашення ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" грошового зобов'язання перед кредитором у розмірі 27 200,00 грн. та недостатністю майнових активів Боржника, головою ліквідаційної комісії 16.06.2014 р. прийнято рішення про звернення до господарського суду з відповідною заявою.

Частиною 2 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Розглянувши заяву про визнання банкрутом ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ", місцевий господарський суд дійшов висновку, що головою ліквідаційної комісії під час проведення ліквідації Товариства поза межами процедури банкрутства дотримано вимог, встановлених ст. 105, ст. 111 ЦК України, ч. 5 ст. 60 ГК України; наявні у матеріалах справи докази свідчать про неспроможність ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" задовольнити грошові вимоги виявленого кредитора у зв'язку з відсутністю майнових активів Боржника, тому останній неспроможний відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим суд визнав ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" банкрутом і відкрив відносно нього ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором Банкрута гр. Пластамак Олексія Валерійовича, який виконував обов`язки голови ліквідаційної комісії у добровільній досудовій процедурі ліквідації Боржника.

Судова колегія не погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, колегією суддів оглянуто матеріали витребуваної у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма" (код ЄДРПОУ 30692353) у 2-х томах: том 1-й - на 44 арк., том 2-й - на 231 арк. Як вбачається з наявного в матеріалах вказаної справи протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма" (далі також - ТОВ "Будівельна Фірма") від 20.07.2012 р. № 12/06, ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" є учасником ТОВ "Будівельна Фірма" з розміром частки у статутному капіталі останнього - 97,0996 %, розмір вкладу Товариства - 47 506 992,00 грн. Наведений розмір внеску Боржника до статутного фонду ТОВ "Будівельна Фірма" підтверджується також спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманим за електронним запитом головуючого судді у цій справі станом на 16.12.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо наявності у Боржника будь-яких корпоративних прав місцевим господарським судом взагалі не досліджувалось, у зв'язку з чим та обставина, що Товариство володіє часткою у статутному капіталі ТОВ "Будівельна Фірма", яка значно перевищує розмір заборгованості перед кредитором у цій справі, залишилась поза увагою суду, що, в свою чергу, призвело до передчасного висновку господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання ТОВ „АЛЬТА-КАПІТАЛ" банкрутом.

Таким чином, господарський суд Одеської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим висновки стосовно неплатоспроможності цього суб'єкта господарювання не відповідають обставинам справи.

Відтак, апеляційна скарга Скаржника-1 підлягає задоволенню частково, постанову місцевого господарського суду від 06.08.2014 р. слід скасувати, припинивши провадження у даній справі.

Щодо апеляційної скарги Скаржника-2 судова колегія приходить до висновку про необхідність припинення апеляційного провадження за вказаною скаргою з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Враховуючи особливості провадження у справах про банкрутство, ухвали місцевого суду, якими закінчується розгляд справи по суті у таких провадженнях прирівняні до рішення господарського суду.

Також в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Господарського кодексу України, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Приписами статті 1 Закону про банкрутство законодавець визначив, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Отже, наведені вище положення чинного законодавства свідчать, що орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). При цьому слід зауважити, що зазначені особи набувають статусу кредитора у справі про банкрутство саме після подачі у встановленому законом порядку заяви з грошовими вимогами до боржника і тільки після цього такі особи отримують процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Боржника порушено на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, яка передбачає особливий порядок такого провадження визначений для випадків, коли Боржник самостійно звертається до суду з заявою про визнання його банкрутом. Так, згідно вимог ч. ч. 3, 4 ст. 95 цього Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру; кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Згідно положень чинного господарського процесуального законодавства, а також враховуючи роз'яснення, надані п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду № 3 від 23.03.2012 р.), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Відтак, з'ясування обставини щодо наявності у Скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, саме після винесення постанови про визнання боржника банкрутом починається етап виявлення кредиторів такого боржника, отже, ДПІ набула би статусу кредитора у даній справі лише після подання відповідної заяви про визнання її кредитором.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не подавала відповідної заяви про визнання її кредитором.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів звернення ДПІ з грошовими вимогами до Боржника у справі про банкрутство в установленому порядку, а також відсутність порушення прав саме ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на здійснення податкової перевірки Боржника, як платника податків.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене та розглянувши апеляційну скаргу ДПІ, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій постанові господарського суду першої інстанції питання про права, обов'язки та законні інтереси органу державної податкової служби, в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались. Відтак, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, не будучи ані стороною, ані учасником провадження у справі на момент винесення постанови місцевого господарського суду не набула права на її (постанови) апеляційне оскарження.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області припинити.

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Косовського В.С. задовольнити частково.

Постанову господарського суду Одеської області від 06.08.2014 р. скасувати, а провадження у справі - припинити.

Копію даної постанови направити державному реєстратору для виконання.

Постанова підписана 25.12.2014 р.

Головуючий суддя М.В. Сидоренко

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Т.А. Величко