cpg1251 номер провадження справи 7/112/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2014 Справа № 908/5415/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц", м Київ.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хороший вибір", м. Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники:
Від позивача: Ващенко В.С., дов. б/н від 01.12.2014р.
Від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Деміс Канц» звернулося в господарський суд до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороший вибір» з позовною заявою про стягнення заборгованості договором № ДК-0620/14 від 05.09.2014р. в сумі 56649 грн. 29 коп., яка складається з 51360 грн. 57 коп. основного боргу, 1232грн.65 коп. суми індексу інфляції, 2042 грн. 11 коп. пені, 2013 грн. 96 коп. 25% річних.
Ухвалою суду від 03.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/112/14, судове засідання призначено на 24.12.2014р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 509, 525, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, та вказує на те, що між сторонами був укладений договір № ДК-0620/14 від 05.09.2014р. Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання та здійснював поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними. Відповідач частково виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару, внаслідок чого позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 56649 грн. 29 коп., яка складається з 51360 грн. 57 коп. основного боргу, 1232грн.65 коп. суми індексу інфляції, 2042 грн. 11 коп. пені, 2013 грн. 96 коп. 25% річних.
Ухвала суду про порушення провадження по справі була направлена в установленому законом порядку і в належний строк та на адреси сторін, зазначені в позовній заяві (вих. № 09-11а/14650 від 03.12.2014р.).
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Сторони належним чином, заздалегідь до судового засідання були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
В судове засідання 24.12.2014р. представник відповідача не з'явився.
Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування ГПК України", 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013
23 грудня 2014р. до канцелярії господарського суду Запорізької області, нарочно , було здано клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з тим, що директор ТОВ не може з'явитись в судового засідання.
Відповідач по справі є юридичною особою і керівник підприємства зобов'язаний забезпечити явку компетентного, повноваженого представника для участі у судовому процесі.
Належних документальних доказів щодо поважності неявки представника в судове засідання відповідачем не надано.
Клопотання підписано директором підприємства, отже сторона повинна довести, що директор підприємства знаходився в службовому відрядженні, так як, відсутність директора, як фізичної особи - громадянина, не може підтверджувати поважність неявки представника.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи ( в тому числі відзив на позовну заяву, як того вимагав суд в ухвалі від 03.12.2014р., доказів належного виконання зобов'язань по договору) .
Представник позивача заперечив, проти заявленого клопотання, вважає, що відповідач затягує судовий процес и зауважує, що у сторін було достатньо часу для надання суду всіх необхідних документів. А також, звернув увагу суду на той факт, що відповідач є місцевим, а позивач знаходиться в місті Києві і відрядження, в зв'язку з економічною кризою, значною мірою впливають на фінансовий стан підприємства.
Таким чином, суд не вбачає поважності причин неявки представника в судове засідання і невиконання вимог суду, викладених в ухвалі від 03.12.2014р.
Клопотання відповідача про відкладення судового засідання до уваги судом не приймається, як необґрунтоване поважністю причин неявки представника і не підтверджено належними документальними доказами.
Крім того, представником позивача, на виконання ухвали суду, надані додаткові документи (статутні документи позивача, витяг з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача, станом на 23.12.2014р.)
Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.
Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Розгляд справи закінчено 24.12.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
05.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" (надалі постачальник - позивач) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хороший вибір" (надалі покупець - відповідач) укладено договір № ДК-0620/14.
Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити поставлений товар.
На виконання умов договору, позивачем було поставлено товар, кількість та асортимент вказаний в накладних.
Відповідно до п.2.5 договору, сторони по договору передбачили умови оплати з відстрочкою платежу по кожному з видів поставленого товару.
Стаття 664 Цивільного кодексу України передбачає, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
При підписанні видаткових накладних відповідач підтвердив сам факт прийняття товару.
В силу статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а у разі прострочення оплати товару Продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе грошові зобов'язання по оплаті отриманого товару, частково погашена сума боргу в розмірі 30000грн. 00коп, що підтверджується платіжним дорученням № 386.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу, на момент розгляду спору, по суті складає 51360грн. 57коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦКУ).
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочки від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сума пені за період прострочення становить 2 042,11 грн., (розрахунок перевірено судом), пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми за весь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено договором.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання свого зобов'язання по оплаті продукції зі спливом визначеного умовами договору строку, визначеному боржнику для виконання його грошового зобов'язання (згідно п.п. 2.5 договору - зі спливом 14 або 30 (в залежності від виду поставленого товару) календарних днів з моменту поставки товару).
Відповідно до розрахунку ціни позову (додається до даної позовної заяви) сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення становить 52 593,22 грн. Тобто сума індексу інфляційного збільшення заборгованості складає 1 232,65 грн., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5.2. договору, за несвоєчасну оплату товару покупець оплачує постачальнику 25 процентів річних від простроченої суми.
Відповідно до розрахунків, 25 % річних від простроченої суми заборгованості складають 2 013,96 грн., пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хороший вибір" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хороший вибір", юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул.Червона, буд. 3 (ЄДРПОУ 36534541, р/р 26007434161 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц", юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, фактична (поштова) адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Південна, 2-Б (ЄДРПОУ 36295682, п/р26009962503588 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) 51360 (п'ятдесят одна тисяча триста шістдесят) грн. 57 коп. основного боргу, 2042 (дві тисячі сорок дві) грн. 11 коп. пені, 1232 (одна тисяча двісті тридцять дві) грн. 65 коп. індексу інфляції, 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 96 коп. 25% річних, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України .
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2014 |
Оприлюднено | 29.12.2014 |
Номер документу | 42012567 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Кутіщева-Арнет Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні