Постанова

від 26.12.2014 по справі 804/14750/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р. Справа №804/14750/14 15 год. 05 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Лубенець С.В. Горобець К.М., Секачової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

12 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Механіка» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2014 року №0005272201;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнати право ТОВ «Механіка» на нарахування податкового кредиту з ПДВ та податкових зобов'язань з ПДВ на суму 36333 грн. за операціями з придбання товарів у грудні 2012 року у ТОВ «Технобудінжиніринг» та продажу цього товару покупцям Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка»;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Механіка» за грудень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Механіка» та включені до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- справедлива вартість комплексу об'єктів, що вносяться позивачем до статутного фонду ТОВ «Веліос» була визначена незалежним оцінювачем з урахуванням всіх умов здійснення операцій;

- податковий кредит за операціями з придбання основних фондів та ТМЦ було сформовано в інших (минулих) податкових періодах, а не в періоді їх передачі до статутного фонду ТОВ «Веліос»;

- при визначенні збитків, які стали базою для збільшення податкових зобов'язань з ПДВ, відповідач застосував нічим не передбачений алгоритм визначення сум збитків для цілей нарахування ПДВ;

- первинні документи по операціям з ТОВ «Технобудінжинірінг» є достатніми для підтвердження реальності операцій та їх відображення у податковому обліку.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши наступне:

- у перевіряємому періоді, а саме у вересні 2013 року, ТОВ «Механіка» було здійснено внесок до статутного фонду ТОВ «Веліос» (код ЄДРПОУ 37071318) у вигляді основних фондів та товарно-матеріальних цінностей, які знаходились на балансі Мелітопольської філії ТОВ «Механіка» у сумі 1503,4 тис. грн., що становить 99,0% Статутного капіталу ТОВ «Веліос»;

- за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року встановлено включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, сум витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю, в тому числі реалізацію виробленої продукції за цінами нижчими за собівартість її виготовлення;

- перевіркою встановлено наявність операцій з реалізації продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції, та реалізації товарів за ціною нижче ціни придбання, і як наслідок, отримання збитків на загальну суму - 1590206,35 грн., зокрема: у 3 кварталі 2013 року - 1590206,35 грн. (2843025,51 грн. - 1 252 819,16 грн.), збиток від реалізації напівфабрикатів (рах.25) в частині матеріальної складової складає 468404,39 грн. (853726,54 грн. - 203164,89 грн.)х72 %);

- на підставі проведеного аналізу ціни продажу аналогічних товарно-матеріальних цінностей у вересні 2013 року та співставлення балансової вартості переданих ТМЦ, встановлено відхилення між оціночною вартістю та ціною продажу на суму 1 515 642,52 грн. (балансова вартість ТМЦ переданих до статутного фонду складає 2395642,52 грн., їх оціночна вартість складає 880000 грн.);

- ТОВ «Веліос» є пов'язаною особою з ТОВ «Механіка», висновок експерта є таким, що суттєво занизив вартість майна, переданого до статутного фонду та не може бути застосований у спірних правовідносинах;

- актом перевірки, складеним ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, №1004/22-05-09 від 31.10.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Технобудінжинірінг» не встановлено місцезнаходження підприємства, ТОВ «Механіка» не є кінцевим споживачем товару придбаного у ТОВ «Технобудінжинірінг»;

- в ході перевірки встановлено, що підприємством до складу витрат безпідставно віднесено вартість придбаних ізолюючих матеріалів (запчастин) у ІV кварталі 2012 року в сумі 217998 грн., в тому числі ПДВ 36333 грн., придбаних у ТОВ «Технобудінжинірінг».

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 14.07.2014 року №430, №431, №432, №433, №434, №451 виданих Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, наказу Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.06.2014 року №704 «Про проведення планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Механіка» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання - проведена планова документальна виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» (далі по тексту ТОВ «Механіка») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року.

Направлення на проведення перевірки пред'явлено 14.07.2014 генеральному директору Міносяну Якову Петровичу. ТОВ «Механіка» проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 27.06.2014 року №21182/10/22-1 та наказом Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 26.06.2014 року №704, які були направлені поштою 03.07.2014 року та вручені 08.07.2014 року згідно поштового повідомлення. Перевірку проведено з відома та в присутності генерального директора ТОВ «Механіка» Міносяна Якова Петровича.

За результатами перевірки складений акт №2803/22-01/23364176 від 08.08.2014 року (т.1 а.с. 23-51).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Механіка»:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 353707 грн., в т.ч. по періодах: у 3 кварталі 2012 року на суму 5484 грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 6914 грн., у 2013 році на суму 341309 грн.

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1, статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 326417 грн. за вересень 2013 року.

Відповідно до пункту 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984), у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

За результатами розгляду заперечень платника податків на акт перевірки, контролюючим органом направлена відповідь від 29.08.2014 року №276123/10/04-64-22-01-10, якою згідно тексту листа викладено в новій редакції пункти 2 розділу 3.1.1., розділ 3.1.2. «Витрати», розділ 3.1.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток», розділ 3.2.2. «Податковий кредит», розділ 3.2.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ…», розділ 4 «Висновок» (т.1. а.с.59-97).

Зокрема, згідно вказаного листа (т.1 а.с.96) в новій редакції, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Механіка»:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 311140 грн., в т.ч. по періодах: у 3 кварталі 2012 року на суму 5484 грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 6914 грн., у 2013 році на суму 298742 грн.

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1, статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 281610 грн. за вересень 2013 року.

Суд зазначає, що Порядок №984 не передбачає внесення змін до акту перевірки, у тому числі одноособово посадовою особою контролюючого органу. Фактично відповідь щодо результатів розгляду заперечень не надана, оскільки не визначено які заперечення прийняті та які відхилені контролюючим органом, тобто не надана відповідь по суті звернення.

Контролюючий орган не надав суду висновок, складений та зареєстрований згідно Порядку №984.

Відповідно до пункту 7 Порядку №984 за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки №2803/22-01/23364176 від 08.08.2014 року винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2014 року №0005272201, яким за порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1, статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 422415 грн., з них за основним платежем 281610 грн., за штрафними фінансовими санкціями 140805 грн.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не вказано, що останнє винесено на підставі відповідного висновку, який мав бути складовою частиною матеріалів перевірки.

Суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за результатами оцінки правовідносин платника податків із ТОВ «Технобудінжинірінг» та ТОВ «Веліос», тому заперечення контролюючого органу із посиланням на правовідносини із іншими контрагентами, що фігурують в акті перевірки, не стосуються предмету спору.

Вирішуючи заявлений спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить із наступного.

1. Відповідно до порушень, які викладені в підпункті 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 акта перевірки в частині взаємовідносин ТОВ «Механіка» з ТОВ «Технобудінжинірінг» (код ЄДРПОУ 37988658) не встановлено фактичного придбання товару у ТОВ «Технобудінжинірінг» у грудні 2012 року на загальну суму 217998 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 36333 грн.

У зв'язку з використанням товару не у господарській діяльності, ТОВ «Механіка» не мало підстав для збільшення витрат на суму придбання товару у ТОВ «Технобудінжинірінг» у розмірі 181665 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 36333 грн.

В порушення пунктів 198.2, 198.3 Податкового кодексу України ТОВ «Механіка» завищено податковий кредит з ПДВ всього за грудень 2012 року на суму 36 333 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Механіка» (замовник) та ТОВ «Технобудінжинірінг» (поставник) 01.11.2012 року укладено договір постачання товару (т.2 а.с.222-224).

Для оформлення постачання товару виписані податкові та видаткові накладні на загальну суму 217998 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 36333 грн.:

- №116 від 03.12.2012 року за номенклатурою товару гальмо ТКГ 160, командоапарат КА 4658-1, командоконтролер ККП 1120А, командоконтролер ККП 1122А, кінцевий вимикач КУ 701 на загальну суму 54406,92 грн. у тому числі ПДВ 9067,82 грн.;

- №177 від 07.12.2012 року за номенклатурою товару трегона «Дока», спускаюча головка «Дока» Н20, утримуюча головка «Дока» Н20 на загальну суму 52449,60 грн., у тому числі ПДВ 8741,60 грн.;

- №178 від 07.12.2012 року за номенклатурою товару шафа XTS1K1S2K1 на загальну суму 16063,20 грн., у тому числі ПДВ 2677,20 грн.;

- №179 від 07.12.2012 року за номенклатурою товару плівка п/е, трансформатор струму, опалубна балка «Дока» Н20 Р 2,65м, опалубна балка «Дока» Н20 Р 3,90м на загальну суму 55620,60 грн., у тому числі 9270,10 ПДВ грн.;

- №260 від 13.12.2012 року за номенклатурою товару контактор КТП6033-220В, кінцевий вимикач КУ 703, кінцевий вимикач КУ 701, автоматичний вимикач А3796 250А 380В, контактор КПВ 603 220В, автоматичний вимикач АП 50Б 3МТ 50А, насос Г12-33М на загальну суму 39459,68 грн., у тому числі ПДВ 6576,61 грн.

Контролюючим органом згідно бази даних ІС «Податковий Блок», підсистеми «Аналітична система», «перегляд результатів співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань» встановлена розбіжність між ТОВ «Механіка» та вищевказаним контрагентом.

Так, відповідачем отримано акт перевірки складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №1004/22-05-09 від 31.10.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Технобудінжинірінг», яким не встановлено місцезнаходження підприємства.

Згідно акту перевірки, при розгляді документів наданих підприємством, щодо перевезення (ТТН), встановлено відсутність документального підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (дорожні листи), списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (товарно-транспортна накладна), відсутня інформація про транспортні засоби (назва, державний номер, кому належить) та яким чином взагалі здійснена поставка товару.

На підтвердження операцій позивачем надано ТТН від 03.12.2012 року №т166, 07.12.2012 року №т177, від 13.12.2012 року №т260, згідно яким спірний товар перевезено автопідприємством, замовником та товароодержувачем ТОВ «Механіка» (т.2 а.с.234-236).

Вирішуючи спір в частині правомірності донарахування сум податку та штрафу щодо розглянутих операцій із ТОВ «Технобудінжинірінг», суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивач надав первинні документи, яки підтверджують здійснення спірних операції та надають право їх відображення у бухгалтерському та податковому обліку, а незначні похибки в їх заповненні в розглянутій ситуацій не створюють підстав для невизнання таких операцій реальними.

Щодо використання відповідачем висновків вхідного акту, суд зазначає, що відповідно до пункту 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає «Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі - Порядок №1232).

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, суд зазначає, що проведення звірки згідно Порядку №1232 можливо лише у випадку отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті.

Згідно пунктів 2.2, 4.4 Порядку №236 необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Реалізація матеріалів проведеної зустрічної звірки полягає у тому, що останні підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган фактично не мав підстав здійснювати будь-які висновки при проведенні звірки окрім факту неможливості її проведення.

Натомість, контролюючий орган використав висновки акту та на їх підставі здійснив нарахування сум податку.

Поряд з цим, суд не знайшов підстав для задоволення похідних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача визнати право ТОВ «Механіка» на нарахування податкового кредиту з ПДВ та податкових зобов'язань з ПДВ на суму 36333 грн. за зазначеними операціями та зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Механіка» за грудень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Механіка» та включені до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

В розглянутому випадку позовна вимога про зобов'язання відповідача визнати податковий кредит є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки оскарженню підлягає саме податкове повідомлення-рішення. Крім того, зобов'язавши відповідача визнати податковий кредит судовим рішенням суд фактично здійснив би втручання в діяльність контролюючого органу способом, не передбаченим законодавством.

Щодо зобов'язання здійснити коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», суд не вважає такі вимоги обґрунтованими.

Так, відповідно до пункту 71.1 статті 71, пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань. Відповідно вказаного Кодексу, інформація може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Програмні продукти, які використовуються контролюючими органами, це інформаційна система «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних, АРМ «Митниця», АІС «Реєстри платників податків».

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин наказ Міністерства доходів і зборів України від 18 квітня 2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» втратив чинність згідно з наказом від 14 червня 2013 року №165.

Відповідно до підпункту 1.3.3 пункту 1.3 Методичних рекомендацій для реалізації саме вказаних Методичних рекомендацій був створений такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказана АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» була програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Нові «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця», затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165, запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок. Таким чином, нові Методичні рекомендації не розповсюджуються на проведення спірної перевірки.

Згідно пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Акт перевірки фактично є документом, що фіксує процес та результат перевірки платників податків, та контролюючий орган в електронному вигляді фіксує факт та результати такої перевірки.

Складені акти та їх висновки не є рішеннями органу владних повноважень, не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси. Такі акти фактично відображають результат здійснених заходів щодо перевірки додержання податкового законодавства, та їх висновки поряд з іншими доказами можуть бути предметом дослідження у судовому процесі.

Експлуатація ІС «Податковий блок» здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС «Податковий блок» містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів», «Податковий аудит», а також «Скарга» та «Суди». Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі - ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - «Аналітична система», за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонента системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватись, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС «Податковий блок».

Отже, в ІС «Податковий блок» спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація; відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів, у тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Тобто правовий статус ІС «Податковий блок» не визначено чинним законодавством.

Із системного аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та у випадку відсутності зауважень до її оформлення - відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності, зокрема інтегрованій картці платника податку.

Процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи, з огляду на те, що це є лише статистична інформація, яка не призводить до порушення прав та інтересів платників податків.

У разі використання такої інформації при прийнятті контролюючим органом рішень або здійснення певних дій їх правомірність може бути перевірена в судовому порядку за ініціативою платника податку, або його контрагентів, якщо такі рішення та дія прийняті/здійснені відносно останніх з урахуванням такої податкової інформації.

Таким чином, наявність відповідної інформації в обумовленому програмному продукті органу податкової служби безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.

Такі дії, по суті, є лише збиранням податкової інформації податковим органом, що фіксується в акті перевірки, який виступає носієм цієї доказової інформації.

Викладена правова позиція збігається із позиціями адміністративних судів, зокрема, викладених у постанові Вищого адміністративного суду України від 01.12.2013 року по справі К/800/30337/13 у справі № 2а-10004/11/2670 за позовом ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій при проведенні перевірки та складанні акту.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765 «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів» з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Інтегрована картка платника це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи. Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

Саме інформаційна база з оперативного обліку платежів відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, операції, що проводяться з коштами передоплати.

У разі набрання законної сили постановою суду по цій справі контролюючим органом не буде внесено в інтегровану картку платника податків донараховані податкові зобов'язання за оскарженим податковим-повідомленням рішенням в розмірі 36333 грн. та штрафні санкції, оскільки останні не будуть вважатись узгодженими.

2. Щодо правовідносин, за наслідками яких контролюючим органом донараховано суми ПДВ від операцій із ТОВ «Веліос» у зв'язку із завищенням податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 281610 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2013 року ТОВ «Механіка» було здійснено внесок до статутного фонду ТОВ «Веліос» (код ЄДРПОУ 37071318) у вигляді основних фондів та товарно-матеріальних цінностей, які знаходились на балансі Мелітопольської філії ТОВ «Механіка» у сумі 150382,99 грн., що становить 99,012% статутного капіталу ТОВ «Веліос».

Так, протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Веліос» (код ЄДРПОУ 37071318) від 09.09.2013 року вирішено:

- прийняти до складу учасників ТОВ «Веліос» підприємство ТОВ «Механіка» з майновим внеском до статутного капіталу в розмірі 1518382,99 грн. А саме, ТОВ «Механіка» вносить до статутного капіталу ТОВ «Веліос» наступне майно:

а) 11/100 частки нежитлової будівлі, розташовані за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 59, загальною площею 25409,7 кв.м., вартістю 196124,66 грн.;

б) 4/25 частки нежитлової будівлі Н-3/1, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 59, загальною площею 25409,7 кв.м., вартістю 251258,3 грн. (з комунікаціями: лівнева та фікальна каналізація, водопостачальна мережа, електричні мережі);

в) обладнання, устаткування та товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1056000 грн.

З матеріалів перевірки вбачається, що згідно бухгалтерського обліку балансова вартість переданого ТМЦ до статутного фонду складає 2843025,51 грн.

Товар на суму 1280348,60 грн. (основні засоби переведені в бух. обліку на рахунок 28 «Необоротні активи утримані для продажу» в тому числі нежитлові приміщення на суму 447382,99 грн.). Матеріали (бух. Рахунок 201) на суму 708 950,37 грн. Комплектуючі (бух. Рахунок 25) на суму 853726,54 грн.

ТОВ «Механика» замовлено оцінку майна та ТМЦ, що в подальшому були передані до статутного фонду ТОВ «Веліос» (крім нежитлових приміщень.

Згідно звіту про оцінку майна - основних засобів та ТМЦ, що належить Мелітопольській філії ТОВ «Механіка» станом на 9 вересня 2013 року, який виконав ПП ОСОБА_7 (код НОМЕР_1), здійснено оцінку вартості ТМЦ для внеску до статутного фонду ТОВ «Веліос» на загальну суму 1056000 грн., в тому числі ПДВ 176000 грн. (т.3 а.с.176-192).

ПП ОСОБА_7 (код НОМЕР_1) здійснено оцінку основних засобів та ТМЦ відповідно до дозвільних документів свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 22.01.2008 року №6213, кваліфікаційного свідоцтва оцінювача №5488 від 24.11.2012 року, сертифікату №11410/11 суб'єкта оціночної діяльності від 25.02.2011 року.

Згідно звіту про оцінку майна ПП ОСОБА_7 (код НОМЕР_1) для оцінки майна використовувались наступні сайти, а саме: 1) http://gidroprom.com/prices.html, 2) http://www.vent-stroy.ru/cata, 3) http://www.price-list.kiev.ua/, 4) http://staltima.dp.ua/truba.html, 5) http://www.metalplus.com.ua/prays, 6) http://bazametalla.com.ua/produktsiya/krug-stalnoj.html, 7) http://rvd-servis.com.ua/prays-list-rvd, 8) http://rukava.in.ua/web/catalog/item/id/27.

Згідно акту перевірки, з вищенаведених сайтів неможливо встановити або визначити ціну вказаного товару та матеріалів, а саме:

- на першому сайті (http://gidroprom.com/prices.html) зазначені ціни російського виробника м. Курськ та у прайс-листах вказані ціни у рублях;

- на другому (http://www.vent-stroy.ru/cata) та третьому (http://www.price-list.kiev.ua/) сайті взагалі не знайдено ніякої інформації про вказаний товар;

- на наступних сайтах неможливо знайти усі товари, перелічені у звіті про оцінку майна, та у прайс-листах, які розміщені на сайтах не вказані ціни за товар;

- сайту (http://rukava.in.ua/web/catalog/item/id/27) у пошуковій системі Internet не знайдено.

Контролюючим органом було здійснено аналіз ціни продажу аналогічних товарно-матеріальних цінностей у вересні 2013 року (пошук веб-сайтів), на яких можливо було визначити українську ціну за товар, а саме:

1) http://lvivbud.com.ua/catalogue/flexible_duct_alyuvent/40715/,

2) http://uminp.com/metalloprokat-roznichnyj-prajs-list,

3) http://ibud.ua/ua/prices/118-shestigrannik-576 та інші.

На підставі проведеного аналізу ціни продажу аналогічних товарно-матеріальних цінностей у вересні 2013 року та співставлення балансової вартості переданих ТМЦ, встановлено відхилення між оціночною вартістю та ціною продажу на суму 1515642,52 грн. (балансова вартість ТМЦ переданих до статутного фонду складає 2395642,52 грн., їх оціночна вартість складає 880000 грн.).

Згідно актів прийому-передачі №1 від 09.09.2013 року та №2 від 11.09.2013 року ТОВ «Механіка» передано, а ТОВ «Веліос» прийнято у власність внесок до статутного капіталу (т.3 а.с.194-197).

ТОВ «Механіка» виписані податкові накладні при здійсненні операцій з передачі майна до статутного фонду ТОВ «Веліос»: №13/002 від 09.09.2013 року, №11/002 від 11.09.2013 року, №12/002 від 11.09.2013 року, №14/002 від 11.09.2013 року, №19/002 від 30.09.2013 року та податкове зобов'язання відображено в податковій звітності за податковий період вересень 2013 року (т.3 а.с.198-207).

Контролюючий орган дійшов висновку, що:

- застосування цін по експертній оцінці призвело до завищення витрат з придбання товарів (послуг) на суму витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю-реалізацію виробленої продукції за цінами нижчими за собівартість її виготовлення;

- перевіркою встановлено наявність операцій з реалізації продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції, та реалізації товарів за ціною нижче ціни придбання, і як наслідок, отримання збитків.

Суд погоджується із такими висновками, оскільки їх не можна визнати невиправдовними або помилковими.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нарахована сума податку у зв'язку із порушенням пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, якими врегульований облік податкового кредиту з ПДВ.

Актом перевірки також встановлене порушення порядку застосування такого елементу оподаткування як податковий кредит платником податку, якій в перевірених операціях виступав продавцем, а не покупцем.

Так, перевіркою встановлено наявність операцій з реалізації продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виробничих запасів та напівфабрикатів, і, як наслідок, отримання збитків на загальну суму - 999768 грн. та реалізація товарів за цінами, що є нижчими, ніж їх собівартість на суму 408281 грн., у вересні 2013 року на суму 1408049 грн. Підприємством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати, які не вважаються витратами, пов'язаними з веденням господарської діяльності, що полягає у здійснені збиткових господарських операцій, відсутності наміру отримати користь при здійсненні витрат, визначених, як втрати.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.3 статі 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно акту перевірки, наявність збиткового фінансового результату від реалізації, тобто відсутність компенсації вартості товарів (послуг) призвела до порушення норм підпункту 14.1.36, пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України за вересень 2013 року на суму 281610 грн.

В судовому засіданні представник позивача спочатку зазначав, що йдеться про податковий кредит, що виник при первісному придбанні товару, який в подальшому передавався до статутного фонду.

При цьому, актом перевірки не визначено в чому саме полягає завищення податкового кредиту в вересні 2013 року від операцій внесення майна до статутного фонду ТОВ «Веліос», за якими саме податковими накладними відносно спірного товару, коли у платника виникло право на податковий кредит у разі його придбання.

Вказана інформація на думку суду відсутня в акті перевірки, оскільки платник податків у вересні 2013 року в спірній операцій операції із ТОВ «Веліос» виступав продавцем, учасником, якій увійшов до складу власників статутного капіталу вказаного товариства шляхом здійснення внеску у статутний фонд, проте в вересні 2013 року у платника податків за такою операцією виникли лише податкові зобов'язання, які врегульовані статтями 187, 188 Податкового Кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні в подальшому зазначив, що на його думку платником податків, як продавцем, порушено норми щодо порядку та обліку податкових зобов'язань, які мають бути більшими ніж нараховано, оскільки суттєво занижена вартість майна, що передана до статутного фонду ТОВ «Веліос».

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що платником податків не допущено порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, якими врегульований облік податкового кредиту з ПДВ.

Суд у розглянутому випадку не може визнати вищерозглянуту невідповідність як описку або формальне порушення з боку контролюючого органу, яке не мало б стати підставою для скасування рішення, оскільки актом перевірки не встановлено порушень платником податків обліку та нарахування податкових зобов'язань, у тому числі у формі їх заниження.

У разі, якщо б суд зайняв таку правову позицію, суд би взяв на себе повноваження контролюючого органу щодо виявлення порушення податкового законодавства та відновлення балансу інтересів бюджету, що суперечило б принципу розподілу влади, закріпленого Конституцією України.

Таким чином, саме контролюючий орган має повторно розглянути наявні матеріали перевірки, та на реалізацію власної владної компетенції вирішити питання щодо наявності факту заниження податкових зобов'язань з ПДВ у спірних операціях.

Суд також зазначає, що контролюючий орган при складанні акта перевірки та при винесенні податкового повідомлення-рішення не визначив та не надав оцінку тому, чи мають застосовуватись норми податкового законодавства щодо пов'язаних осіб та чи відноситься спірна операція до контрольованої відповідно до статті 39 Податкового кодексу України.

Також не надана оцінка та взагалі в акті перевірки не вказані операції, згідно яких майно, що передано у вересні 2013 року платником податків у статутний фонд ТОВ «Веліос» в подальшому реалізовувалось платником податків за договором комісії укладеним у вересні 2013 року із користуванням комісіонером податковими перевагами у вигляді податкового кредиту, що у результаті призвело до нульового показнику податкових зобов'язань за податковий період вересень 2013 року за рахунок виникнення податкового кредиту тотожного розміру.

Так, представник контролюючого органу, який приймав участь у судовому засіданні зазначив, що під час перевірки було встановлено наявність правовідносин за договором комісії, проте, причини невідображення їх в акті пояснити не зміг.

При цьому, договір комісії №0927/Е1 укладено 27.09.2013 року між комісіонером - Мелітопольською філією ТОВ «Механіка», в особі директора Мелітопольської філії ТОВ «Механіка» ОСОБА_8 (який є засновником ТОВ «Веліос») та ТОВ «Веліос» - комітентом.

Такі дії свідчать про штучне регулювання платниками податків умов оподаткування, у зв'язку із чим на думку суду можливе вирішення питання щодо наявності ознак ухилення від оподаткування у розглянутих операціях та ознак правочинів, які порушують публічний порядок, вчинених з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки суми недоотриманого ПДВ є майном держави.

На думку суду визначення в акті перевірки №2803/22-01/23364176 від 08.08.2014 року, що продавцем, який у спірній операції має податкові зобов'язання, порушено норми щодо формування податкового кредиту від цієї операції, тобто прямо протилежного елементу оподаткування, має слугувати підставою для службового розслідування або вирішення питання щодо службової відповідності осіб, яки приймали участь у складенні матеріалів перевірки.

Крім того, суд вважає за необхідне визначити наступне.

Станом на 09.09.2013 року засновниками ТОВ «Веліос» були:

- ОСОБА_8 (67% статутного капіталу);

- ОСОБА_10 (33% статутного капіталу) (т.4 а.с.109).

10.09.2014 року зареєстровані зміни до статутних документів на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Веліос» від 09.09.2013 року, та склад учасників та розподіл статутного капіталу виявися наступним:

- ОСОБА_8 (0,662% статутного капіталу);

- ОСОБА_10 (0,326% статутного капіталу).

- ТОВ Механіка» (99,012% статутного капіталу) (т.4 а.с.131-143).

16.09.2013 року між ТОВ «Механіка» (продавець 1), ОСОБА_10 (продавець 2) та покупцем - ОСОБА_8 укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Веліос», згідно якого ОСОБА_8 став 100% власником ТОВ «Веліос» із відстрочкою оплати вартості придбаних часток до 31.12.2016 року (т.4 а.с.147-149).

Станом на 05.11.2014 року засновником ТОВ «Веліос» (код ЄДРПОУ 37071318) є ОСОБА_8, керівником - ОСОБА_11.

Належить зазначити, що ОСОБА_8 займав посаду керівника ТОВ «Механіка» в 2005 році (т.4 а.с.154).

Таким чином, суд доходить висновку, що в одному податковому періоді - вересні 2013 року відбувались операції між пов'язаними особами, отже, контролюючий орган правомірно мав вирішувати питання щодо оподаткування за відповідними цінами, відносити такі операції до контрольованих та вживати заходи до захисту бюджетних інтересів держави.

Враховуючи, що розглянуті зміни до статутних документів як правочин не мали на меті настання відповідних правових наслідків, оскільки за договором комісії майно повернулось в розпорядження Мелітополької філії «ТОВ Механіка», суд вважає правомірним звернення контролюючого органу в порядку абзацу 4 пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України до суду із позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Також суд зазначає про наявність ознак недійсності (фіктивності) розглянутих правочинів, у тому числі й договору комісії, а також наявності підстав для звернення до суду про визнання господарського зобов'язання недійсним в порядку статті 207 Господарського кодексу України та застосування наслідків такого визнання згідно статті 208 зазначеного Кодексу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд присуджує на користь позивача суму судового збору у розмірі 487,20 грн. згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2014 року №0005272201, винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2014 року.

Суддя І.О. Верба