Постанова

від 16.12.2014 по справі 813/6775/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року Справа № 813/6775/14 Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Данилко Р.Б., Довганик М.Є.,

представника відповідача Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті Проперті Вест» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті Проперті Вест» (надалі - ТзОВ «Ейч Ті Проперті Вест») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.12.2013р. №0003162210, №0003152210, №0003142210 та №0003172210.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта відповідача, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо мали місце рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. Позивач вважає, що факт поставки товарів (робіт, послуг) позивачу його контрагентами підтверджується первинними документами, зокрема, договорами, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками, які повністю відповідають вимогам, передбаченими ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому підтверджують факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, та правомірність формування податкового кредиту.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що господарські операції між позивачем та контрагентами є нереальними, оскільки як вбачається з актів перевірок контрагентів з питань дотримання вимог податкового законодавства у них відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; контрагенти не знаходиться за місцезнаходженням .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що позивач здійснював господарську діяльність з контрагентами і в цей період вказані контрагенти подавали податкову звітність, перебували на обліку у відповідних податкових органах та на час здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники ПДВ з видачею відповідного свідоцтва. У зв'язку з цим вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача встановлено неможливість виконання відповідних договорів, укладених з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ «Ейч Ті Проперті Вест» зареєстровано як юридична особа, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 35969209, індивідуальний податковий номер 317299113060359692013042. Місцезнаходження позивача м. Львів, вул. Театральна, 16.

На підставі направлення від 19.11.2013р. №311, виданого відповідачем, згідно з пп.20.1.6 п.20.1 ст. 20, п.75.1.2. п.75.1 ст. 75, 78.1.1. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) та наказу відповідача №358 від 18.11.2013р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Укртехприлад» (код ЄДРПОУ 36348702) за період 01.10.2011 року по 01.10.2013 року, ТОВ «Конді 50» (код ЄДРПОУ 38149196) за період з серпня по грудень 2012 року, ТОВ «Укрміксі» (код ЄДРПОУ 38148281) за період грудень 2012 року, ТОВ «Біко Агротрейд» (код ЄДРПОУ 36677875) за період лютий 2012 та квітень 2012 року, ТОВ «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ 34395994) за період лютий 2012 року, березень 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2011 та листопад 2011 рік, ТОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» (код ЄДРПОУ 36757122) за період грудень 2011 року, ТОВ «Викуп» (код ЄДРПОУ 35917680) за період липень 2011 року по листопад 2011 року, ТОВ «Маштрейд» (код ЄДРПОУ 37956799) за період квітень 2012 року, ТОВ «Імп-Ком» (код ЄДРПОУ 37740848) за період березень 2012 року, ТОВ «Готель Сервіс» (код ЄДРПОУ 22860743) за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року, ФОП ОСОБА_5 (НОМЕР_1) за період серпень 2011 року (надалі - контрагенти).

За результатами вказаної перевірки складено Акт №582/22-10/35969209 від 02 грудня 2013 року (надалі - акт перевірки).

В Акті перевірки Відповідачем встановлено наступні порушення:

п.п. 138.4, пп. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, п.п. 139.1.9 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 820 505,40 грн.;

п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 164 101,08грн., заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 73 497,03 грн. та завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2013р. у розмірі 90 604, 05 грн.; п.п. 44.1, 44.3. ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України у зв'язку з ненаданням позивачем оригіналів документів.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 16 грудня 2013р. №0003162210, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 802 505 грн.;

від 16 грудня 2013р. №0003152210, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 90 604 грн.;

від 16 грудня 2013р. №0003142210, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 91 872 грн.;

від 16 грудня 2013р. №0003172210, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

З прийнятими за результатами перевірки повідомленнями-рішеннями позивач не погодився і оскаржив їх до податкового органу в порядку, встановленому ст. 56 ПК України.

За результатами розгляду скарги податковим органом прийнято рішення від 05.02.14р. №2792/10/13-01-10-08/163, яким позивачу було відмовлено в її задоволені. Не погодившись із вказаним рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області позивач оскаржив прийняті на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду скарги Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 07.04.14р. №6231/6/99-94-10-01-15, яким позивачу відмовлено в її задоволені.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання їх протиправними та скасування.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ТзОВ «Конді 50», суд встановив наступне.

Між позивачем та ТзОВ «Конді 50» укладено договір купівлі-продажу товарів б/н від 01.08.2012р., згідно з яким продавець (ТОВ «Конді 50») зобов'язується доставити та передати у власність покупця (позивач) товар для потреб готелю «Леополіс», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Найменування товару згідно з п.1.1. договору: квіти зрізні, квіти вазонові, горщики, добрива для квітів, елементи декору. За цим договором позивачем отримано товарів/послуг на суму на суму 89 523,96 грн., в т.ч. 14 920,66 грн. ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір купівлі-продажу товарів б/н від 01.08.2012р. між ТОВ «Конді 50» та ТОВ «Дейч Ті Проперті Вест»; акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 1 від 31.08.2012р. на суму 17 140,80 грн. у т.ч. 2856,80 грн. ПДВ та податкову накладну № 416 від 31.08.2012р. на суму 17 140,80 грн. у т.ч. 2856,80 грн. ПДВ; акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 2 від 28.09.2012р. на суму 14 823,60 грн. у т.ч. 2470,60 грн. ПДВ та податкову накладну № 548 від 28.09.2012р. на суму 14 823,60 грн. у т.ч. "0.60 грн. ПДВ; акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 3 від 31.10.2012р. на суму 18 913,80 грн. у т.ч. 3152, 30 грн. ПДВ та податкову накладну № 685 від 31.10.2012р. на суму 18 913,80 грн. у т.ч. 3152, 30 грн. ПДВ; акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 4 від 30.11.2012р. на суму 18 394,80 грн. у т.ч. 3065, 80 грн. ПДВ та податкову накладну № 694 від 30.11.2012р. на суму 18 394,80 грн. у т.ч. 3065, 80 грн. ПДВ; акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 5 від 29.12.2012р. на суму 20 250,96 грн. у т.ч. 3375, 16 грн. ПДВ та податкову накладну № 622 від 29.12.2012р. на суму 20 250,96 грн. у т.ч. 3375,16 грн. ПДВ.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем додано доповідні записки заступника директора по господарству, який відповідав за прийняття вазаних послуг.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ТОВ «Конді 50», що підтверджується банківськими виписками від 20.09.2012р., від 23.10.2012р., від 13.11.2012р., від 14.12.2012р. та карткою рахунків 6852 за 01.08.2012 р. - 31.12.2012 р. (контрагент: ТОВ «Конді 50»), карткою рахунку 6442 за 01.08.2012 р. - 31.12.2012 р. (контрагент: ТОВ «Конді 50»).

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні від 31.08.2012р. №416, від 28.09.2012р. №548, від 31.10.2012р. №686, від 30.11.2012р. №694, від 29.12.2012р. №622, складені ТОВ «Конді 50», що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству.

Судом встановлено, що до перевірки надавались усі первинні бухгалтерські документи, складання яких передбачено умовами вказаного вище договору на підтвердження фактичного виконання сторонами його умов.

Суд не бере до уваги акт ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 17.05.2013р. №1695/22-3/38149196 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Конді 50» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2012р. по 31.03.2013р.» на підставі якого відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій, виходячи з такого.

Відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків проводяться з метою отримання податкової інформації. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, при проведенні звірки у розпорядженні податкового органу не було жодних первинних документів щодо здійснення ТОВ «Конді 50» фінансово - господарських операцій. При цьому, відомості надані Державною митною службою України щодо відображення ТОВ «Конді 50» у митних деклараціях імпорту лише фруктів та овочів не свідчить про неможливість поставки позивачу товарів за договором купівлі - продажу б/н від 01.08.2012р.

Суд наголошує також і на тому, що вказана зустрічна звірка не стосувалась обставин здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «Конді 50» і позивача, і жодних обставин щодо договірних відносин в межах цієї справи в акті ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 17.05.2013р. №1695/22-3/38149196 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Конді 50» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2012р. по 31.03.2013р.»не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Конді 50».

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТОВ «Конді 50», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТОВ «Конді 50» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТОВ «Конді 50» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ПП «Біко Агротрейд», суд встановив наступне.

Між позивачем та ПП «Біко Агротрейд» згідно з яким продавець (ПП «Біко Агротрейд») зобов'язується доставити та передати у власність покупця (позивач) товар для потреб готелю «Леополіс», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Найменування товару згідно з п.1.1. договору: квіти зрізні, квіти вазонові, горщики, добрива для квітів, елементи декору. За цим договором позивачем отримано товарів/послуг на суму на суму 18 279 грн., в т.ч. 3046, 50 грн. ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір купівлі-продажу товарів б/н від 01.02.2012р. між ПП «Біко Агротрейд» і позивачем; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 29.02.2012р. на суму 18 279 грн., у т.ч. 3 046,50 грн. ПДВ.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ПП «Біко Агротрейд» що підтверджується банківською випискою від 25.04.2012р. та карткою рахунку 6852 за період з 01.01.2012 року - 30.04.2012 року (контрагент: ПГІ ко Агротрейд»);

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем додано доповідні записки заступника директора по господарству, який відповідав за прийняття вказаних послуг.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкову накладну № 817 від 29.02.2012р. на суму 18 279 грн., у т.ч. 3 046,50 грн., що не має жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству.

Судом встановлено, що до перевірки надавались усі первинні бухгалтерські документи, складання яких передбачено умовами вказаного вище договору на підтвердження фактичного виконання сторонами його умов.

Суд не бере до уваги акт ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 17.05.2013р. №1706/22-8/36677851 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Біко Агротрейд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податкову обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійснені фінансово - господарської діяльності за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р.» на підставі якого відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій, виходячи з такого.

Відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків проводяться з метою отримання податкової інформації. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, при проведенні звірки у розпорядженні податкового органу не було жодних первинних документів щодо здійснення ПП «Біко Агротрейд» фінансово - господарських операцій. Суд наголошує також і на тому, що вказана зустрічна звірка не стосувалась обставин здійснення фінансово - господарської діяльності ПП. «Біко Агротрейд» і позивача, і жодних обставин щодо договірних відносин в межах цієї справи в акті ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 17.05.2013р. №1706/22-8/36677851 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Біко Агротрейд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податкову обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійснені фінансово - господарської діяльності за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р.» не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ПП «Біко Агротрейд». Крім того, в період здійснення господарських операцій ПП «Біко Агротрейд», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ПП «Біко Агротрейд» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ПП «Біко Агротрейд» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ТОВ «Маштрейд» суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ «Маштрейд» згідно з яким продавець (ТОВ «Маштрейд») зобов'язується доставити та передати у власність покупця (позивач) товар для потреб готелю «Леополіс», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Найменування товару згідно з п.1.1. договору: квіти зрізні, квіти вазонові, горщики, добрива для квітів, елементи декору. За цим договором позивачем отримано товарів/послуг на суму на суму 17 025 грн., в т.ч. 2837, 5грн. ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір б/н від 01.04.2012р. між ТОВ «Маштрейд» і позивачем; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 30.04.2012р. на суму 17 025 грн., у т.ч. 2 837,50 грн. ПДВ;

- Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ТОВ «Маштрейд» що підтверджується банківською випискою від 17.05.2012р. та картками рахунків 6442 за квітень 2012р. (контрагент: ТОВ «Маштрейд»), 6852 за квітень 2012р. (контрагент: ТОВ «Маштрейд»);

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем додано доповідні записки заступника директора по господарству, який відповідав за прийняття вказаних послуг.

- В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду Податкова накладна від 30.04.2012р. № 547 на суму 17 025 грн., у т.ч. 2 837,50 грн., що не має жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству.

Судом встановлено, що до перевірки надавались усі первинні бухгалтерські документи, складання яких передбачено умовами вказаного вище договору на підтвердження фактичного виконання сторонами його умов.

Суд не бере до уваги акт ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 07.03.2013р. №682/22-01/37956799 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ «Маштрейд» за період квітень 2012р.» на підставі якого відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій, виходячи з такого.

Відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків проводяться з метою отримання податкової інформації. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, при проведенні звірки у розпорядженні податкового органу не було жодних первинних документів щодо здійснення ТОВ «Маштрейд» фінансово - господарських операцій. Суд наголошує також і на тому, що вказана зустрічна звірка не стосувалась обставин здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «Маштрейд і позивача, і жодних обставин щодо договірних відносин в межах цієї справи в акті ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС 07.03.2013р. №682/22-01/37956799 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ «Маштрейд» за період квітень 2012р.» не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Маштрейд». Крім того, в період здійснення господарських операцій ТОВ «Маштрейд», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТОВ «Маштрейд» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТОВ «Маштрейд» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ТОВ «Ейс Констракшн Менеджмент» суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ «Ейс Констракшн Менеджмент» згідно з яким продавець (ТОВ «Ейс Констракшн Менеджмент») зобов'язується доставити та передати у власність покупця (позивач) товар для потреб готелю «Леополіс», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Найменування товару згідно з п.1.1. договору: квіти зрізні, квіти вазонові, горщики, добрива для квітів, елементи декору. За цим договором позивачем отримано товарів/послуг на суму на суму 11 456, 40 грн., в т.ч. 1909, 40 грн. ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір купівлі-продажу товарів б/н від 01.11.2011р. між ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент» і позивачем; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) 30.12.2011р. № 2 на суму 11 456,40 грн. т.ч. 1 909,40 грн. ПДВ.

- Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент», що підтверджується банківською випискою від 12 12.2011р. та картками рахунків 6442 за грудень 2011р. (контрагент: ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент), 6852 за грудень 2011р. (контрагент: ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент»).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем додано доповідні записки заступника директора по господарству, який відповідав за прийняття вказаних послуг.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкову накладну № 1075 від 30.12.2011р. на суму 11 456,40 грн., у т.ч. 1 909,40 н. ПДВ, що не має жодних недоліків та порядок її заповнення відповідає діючому законодавству.

Суд не бере до уваги акт ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 07.05.2013р. №1699/22.8/36757122 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011р. по 31.03.2013р. на підставі якого відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій, виходячи з такого.

З приводу пояснень ОСОБА_6, викладених у протоколі допиту свідка, який стверджував, що немає відношення до діяльності ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент» суд зазначає таке. Як випливає з аналізу акта на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, в ньому міститься посилання на акт перевірки ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 07.05.2013р. №1699/22.8/36757122, в якому, в свою чергу, міститься посилання на отримання від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України, яке отримало такий протокол від старшого слідчого з СВ ДПС у Хмельницькій області. Враховуючи те, що не встановлено в межах якого кримінального провадження відібрані покази свідка ОСОБА_6, та, який процесуальний документ прийнятий за результатами кримінального провадження, а також те, що відповідачем при проведенні перевірки безпосередньо не досліджувався зазначений процесуальний документ, такі пояснення свідка не можуть вважатися належним та допустимим доказом з урахуванням вимог ст. 70 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент». Крім того, в період здійснення господарських операцій ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ТОВ «Викуп» суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ «Викуп» укладено договір б/н від 01.07.2011р., згідно з яким продавець (ТОВ «Викуп») зобов'язується доставити та передати у власність покупця (позивач) товар для потреб готелю «Леополіс», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Найменування товару згідно з п.1.1. договору: квіти зрізні, квіти вазонові, горщики, добрива для квітів, елементи декору. За цим договором позивачем отримано товарів/послуг на суму на суму 40 072, 20 грн., в т.ч. 6 678, 7 грн. ПДВ.

- На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір б/н від 01.07.2011р. між ТОВ «Викуп» і позивачем; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 31.07.2011р. на суму 6 495 грн., . т.ч. 1 085 грн. ПДВ; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 31.08.2011р. на суму 9 764 грн., у т.ч. 1 627,40 грн. ПДВ; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 30.09.2011р. на суму 11 355 грн., у т.ч. 1 892,50 грн. ПДВ; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 від 31.10.2011р. на суму 12 457,80 грн.

- Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ТОВ «Викуп», що підтверджується банківською випискою щодо платежів за платіжними дорученнями № 4388 від 16.08.2011р. на суму 6 495 грн., № 4715 від 26.09.2011р. на суму 9 764 грн., № 4840 11.10.2011р. на суму 11 355 грн., № 5090 від 09.11.2011р. на суму 12 457,80 грн. та карткою рахунку 6852 за 01.07.2011 р. по 30.11.2011 р. (контрагент: ТОВ «Викуп»), карткою рахунку 6442 за 01.07.2011 р. по 30.11.2011 р. (контрагент: ТОВ «Викуп»),

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем додано доповідні записки заступника директора по господарству, який відповідав за прийняття вказаних послуг.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні №643 від 31.07.2011р. на суму 6495, у т.ч. 1082, 5 грн. ПДВ, № 731 від 31.08.2011р. на суму 9 764,40 грн., у т.ч. 1 627,40 грн. ПДВ та № 655 від 31.10.2011р. на суму 12 457 грн., у т.ч. 2076, 30 грн. ПДВ, що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству.

Суд не бере до уваги акт ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 13.05.2013р. №1623/22.8/35917680 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Викуп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2010р. по 31.03.2013р. на підставі якого відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій, виходячи з такого.

З приводу пояснень ОСОБА_6, викладених у протоколі допиту свідка, який стверджував, що немає відношення до діяльності ТОВ «Викуп» суд зазначає таке. Як випливає з аналізу акта на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, в ньому міститься посилання на акт перевірки ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 13.05.2013р. №1623/22.8/35917680, в якому, в свою чергу, міститься посилання на отримання від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України, яке отримало такий протокол від старшого слідчого з СВ ДПС у Хмельницькій області. Враховуючи те, що не встановлено в межах якого кримінального провадження відібрані покази свідка ОСОБА_6, та, який процесуальний документ прийнятий за результатами кримінального провадження, а також те, що відповідачем при проведенні перевірки безпосередньо не досліджувався зазначений процесуальний документ, такі пояснення свідка не можуть вважатися належним та допустимим доказом з урахуванням вимог ст. 70 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Викуп». Крім того, в період здійснення господарських операцій ТОВ «Викуп», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТОВ «Викуп» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТОВ «Викуп» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ТОВ «Укрміксі» суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ «Укрміксі» укладено договір №0312/3 від 03.12.2012р., згідно з яким виконавець (ТОВ «Укрміксі» ) зобов'язується надати замовнику (позивач) послуги з декорування драперією залу ресторану замовника «Світлиця Лева» для святкування Нового 2013 року. За цим договором позивачу надано послуги на суму на суму 3880 грн., в т.ч. 646, 67 грн. ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано:

договір №0312/3 від 03.12.2012р. укладений між позивачем та ТОВ «Укрміксі», акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №26/12-02 від 26.12.2012р.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ТОВ «Укрміксі», що підтверджується банківською випискою щодо платежу за платіжним дорученням №8433 від 26.12.2012р. та карткою рахунку 6852 за грудень 2012р.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем додано доповідні записки заступника директора по господарству, який відповідав за прийняття вказаних послуг.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкову накладну №552 від 26.12.2012р., що не має жодних недоліків та порядок її заповнення відповідає діючому законодавству.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Укрміксі». Крім того, в період здійснення господарських операцій ТОВ «Укрміксі», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТОВ «Укрміксі» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТОВ «Укрміксі» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ТОВ «Авеста Трейд» суд встановив наступне.

Згідно з договором від 20.09.2011 року б/н, що укладений між позивачем і ТОВ «Авеста Трейд» була доставка у власність Покупця (позивача) товару, а саме: серветки, комплект штор, тканини для меблів, карнизи, скатертина, комплект на покоївку та інше.

- На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір від 20.09.2011 року б/н, специфікацію (Додаток № 1,№2) до Договору б/н від 20.09.2011р.; видаткові накладні.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ТОВ «Авеста Трейд», що підтверджується банківськими виписками за березень 2012 року, квітень 2012р., травень 2012 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року та листопад 2012р., карткою рахунку 3711 за період з 01.10.2011 року - 30.11.2011 року (контрагент: ТОВ «Авеста Трейд») та карткою рахунку 6442 за період з 01.10.2011 року - 30.11.2011 року (контрагент: ТОВ Авеста Трейд»). Картка рахунку 6311 за період з 01.10.2011 року - 30.11.2011 року (контрагент: ТОВ Авеста Трейд»), карткою рахунку 6311 за березень 2012 року (контрагент: ТОВ «Авеста Трейд»), карткою рахунку 6442 за березень 2012 року (контрагент: ТОВ «Авеста Трейд»), карткою рахунку 6442 за серпень 2012 року (контрагент: ТОВ «Авеста Трейд»), карткою рахунку 6311 за березень 2012 року (контрагент: ТОВ «Авеста Трейд»), карткою рахунку 6311 за серпень 2012 року (контрагент: ТОВ «Авеста Трейд»); карткою рахунку 6311 за лютий 2012 року (контрагент: ТОВ «Авеста Трейд»), карткою рахунку 6442 за лютий 2012 року (контрагент: ТОВ «Авеста Трейд»).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем додано доповідні записки працівників позивача, які відповідали за прийняття та використання товару в господарській діяльності.

- На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні: № 58 від 08.08.2012р. на суму 20 650,8 грн., у т.ч. 441, 80грн. ПДВ, № 57 від 08.08.2012р. на суму 3 160,80 грн., у т.ч. 526,8 грн. ПДВ, № 212 від 30.03.2012р. на суму 15 804 грн., у т.ч. 2 634 грн. ПДВ, № 79 від 13.03.2012р. на суму 70 740 грн., у т.ч. 11 790 грн. ПДВ, № 129 від 14.11.2011р. на му 13 164,60 грн., у т.ч. 2 194,10 грн. ПДВ, № 292 від 31.10.2011р. на суму 383 189,55 грн., у т.ч. 63 864,92 грн. ПДВ (передоплата), № 24 від 03.02.2012р. на суму 164 224,09 грн., т.ч. 27 370,068 грн. ПДВ, № 291 від 31.10.2011р. на суму 19 800 грн., у т.ч. 3300 грн. ПДВ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Авеста Трейд». Крім того, в період здійснення господарських операцій ТОВ «Авеста Трейд», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТОВ «Авеста Трейд» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТОВ «Авеста Трейд» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ТОВ «Імп-Ком» суд встановив наступне.

Згідно з договором поставки від 02.03.2012р. № 02-03/12 укладеного між ТОВ «Імп-Ком» та позивачем , останнім отримано товар (овочі та фрукти) на суму 5 грн. у т.ч. 870,64 грн. ПДВ, який використовувався останнім для належного ведення господарської діяльності із надання послуг харчування в готелі (готування сніданків),

- На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір поставки від 02.03.2012р. № 02-03/12, видатковими накладними від 13.03.2012р. № РН-00005 на суму 1 917,64 грн., у т.ч. 319,61 ПДВ, від 15.03.2012р. № РН-00007 на суму 2 151,96 грн., у т.ч. 358,66 грн., від 16.03.2012р. № РН-00010 на суму 313,56 грн., у т.ч. 52,26 ПДВ, від 20.03.2012р. № РН-00014 на суму 366,96 грн., у т.ч. 61,16 грн ПДВ, від 21.03.2012р. № РН-00015 на суму 473,72 грн., у т.ч. 78,95 грн. ПДВ; актами списання продуктів, використаних для приготування сніданків.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ТОВ «Іма-Ком», що підтверджується виписками за рахунком від 22.03.2012р. 6176 на суму 4 383,16 грн. (зг. накл. від 13.03.2012р., № 7 від 15.03.2012р., № 10 від 16.03.2012р.) та картками рахунку 6442 за березень 2012 року (контрагент: ТОВ «Імп-Ком»), 6311 за березень 2012 року (контрагент: ТОВ «Імп-Ком»), 631 за березень 2012 року (контрагент: ТОВ «Імп-Ком»).

На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні: від 13.03.2012р. № 5 на суму 1 917,64 грн., у т.ч. 319,61 грн. ПДВ, від 15.03.2012р. № 7 на суму 2 151,96 грн., у т.ч. 358,66 грн. ПДВ, від 16.03.2012р. № 10 на суму 313,56 грн., у т.ч. 52,26 грн. ПДВ, від 20.03.2012р. № 14 на суму 366,96 грн., у т.ч. 61,16 ПДВ, від 21.03.2012р. № 15 на суму 473,72 грн., у т.ч. 78,95 грн. ПДВ, що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Імп-Ком». Крім того, в період здійснення господарських операцій ТОВ «Імп-Ком», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТОВ «Імп-Ком» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТОВ «Імп-Ком» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ТОВ «Готель Сервіс» суд встановив наступне.

Предметом договору від 01.07.2009 року б/н, укладеного між позивачем із ТОВ «Готель Сервіс» була доставка у власність покупця (позивача) товару згідно із замовленням останнього, зокрема: гелю для душу, лосьйону, мила, шампуня та ін. Придбання цього товару здійснювалося на виконання положення ДСТУ 4269:2003: «Послуги туристичні, класифікація готелів», зокрема п.п. 63, 64, 79 та 81 Розділу 5 вказаного ДСТУ, також передбачають вимоги щодо інвентарю та предметів санітарно-гігієнічного оснащення кімнат, санвузлів та ванних кімнат, який використовувався позивачем для належного ведення господарської діяльності із надання готельних послуг у готелі «Леополіс». На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивачем було отримано від ТОВ Готель Сервіс» товар на загальну суму 89 056,8 грн.,у т.ч. 14 842,8 грн. ПДВ.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір від 01.07.2009р. б/н між ТОВ «Готель Сервіс» і позивачем, видаткові накладні № 239 від 17.02.2012р., № 253 від 21.02.2012р., № 332 від 15.03.2012р., № 501 від 24.04.2012р., № 500 від 24.04.2012р., № 499 від 24.04.2012р., № 528 від 27.04.2012р.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ТОВ «Готель Сервіс», що підтверджується виписками з банку за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року та картками рахунку 6311 за 01.02.2012 р. по 30.04.2012 р. (контрагент: ТОВ «Готель Сервіс»), рахунку 3711 за 01.02.2012 р. по 30.04.2012 р. (контрагент: ТОВ «Готель Сервіс»), рахунку 6442 за 01.02.2012 р. по 30.04.2012 р. (контрагент: ТОВ «Готель Сервіс»).

На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні: № 38 від 07.02.2012р. на суму 13 776 грн., у т.ч. 2 296 грн. ПДВ; № 90 від 17.02.2012р. на суму 5 460 грн., у т.ч. 910 грн. ПДВ, № 102 від 21.02.2012р. на суму 2 100 грн., у т.ч. 350 грн. ПДВ; № 42 від : 15.03.2012р. на суму 9 384 грн., у т.ч. 1 564 грн. ПДВ; № 100 від 24.04.2012р. на суму 21 652,80 грн., у т.ч. 3 608,80 грн. ПДВ; № 99 від 24.04.2012р. на суму 11 572,80 грн., у т.ч. 1 928,80 грн. ПДВ; № 98 від 24.04.2012р. на суму 6 645,60 грн., у т.ч. 1 107,60 грн. ПДВ; № 129 від 27.04.2012р. на суму 18 465,60 грн., у т.ч. 3 077,60 грн. ПДВ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Готель Сервіс». Крім того, в період здійснення господарських операцій ТОВ «Готель Сервіс», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТОВ «Готель Сервіс» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТОВ «Готель Сервіс» з боку відповідача не надано.

Щодо господарсько - фінансових взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 суд встановив наступне.

Згідно з договором поставки №2208/11 від 22.08.2011р., укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_5 останній здійснював поставку товару у власність позивача відповідно до його замовлення (футболки з логотипом готелю «Леополіс»). Вказаний товар придбавався для працівників як уніформа. Футболки передавались працівникам під розписку, що підтверджується відомістю обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв Згідно з ДСТУ 4269:2003: «Послуги туристичні. Класифікація готелів», розділ 5 також передбачає обов'язковість форменого одягу персоналу.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договір №2208/11 від 22.08.2011р., видаткову накладну від 23.08.2011р. № 12.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором проведено взаєморозрахунки з ФОП ОСОБА_5, що підтверджується випискою по рахунку за платіжним дорученням №4453 від 23.08.2011р.

На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкову накладну від 23.08.2011р. № 12 на суму 9 602,40 грн., у т.ч. 1 600,40 грн. ПДВ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції позивача з ФОП ОСОБА_5

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Усі надані до перевірки документи, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов Договорів підряду, купівлі-продажу містять передбачені чинним законодавством, реквізити первинного бухгалтерського документа, а, відтак, є письмовими свідоцтвами фактичного здійснення господарських операцій купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 вищезгаданої статті передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженими митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Перевіркою не встановлено, що здійснені позивачем господарські операції з вказаними в Акті перевірки контрагентами суперечать (є нетиповими) для видам діяльності Товариства, є збитковими і т.д. Будь-яких розбіжностей у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, задекларованих контрагентами показниках податкових зобов'язань на час здійснення господарських операцій та їх податкового обліку не було.

Як вже встановлено судом, на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстрованими в установленому законом порядку платниками податку на додану вартість.

З огляду на викладене, в ході перевірки позивача належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (складання яких передбачено умовами договорів, податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, документами, що свідчать про фактичне понесення витрат на придбання товару підтверджено, що господарські операції з контрагентами позивача обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до складу витрат операційної діяльності вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках із вказаними вище контрагентами.

Суд враховує те, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії» від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Враховуючи все наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16.12.2013р. №0003162210, №0003152210, №0003142210 та №0003172210 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0003162210 від 16.12.2013 року, № 0003152210 від 16.12.2013 року, № 0003142210 від 16.12.2013 року та № 0003172210 від 16.12.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" сплачену суму судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 22.12.2014 року.

Суддя Мричко Н.І.