Рішення

від 17.12.2014 по справі 908/4934/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 2/110/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 Справа № 908/4934/14

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг", м.Вишневе, Київська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Інвест Торг", м.Запоріжжя,

про стягнення 33391,16 грн.,

за участю представників:

від позивача - Жукова Л.М. (довіреність б/н від 10.04.2014 р.);

від відповідача - Жиленко А.І. (довіреність б/н від 01.12.2014 р.);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Інвест Торг" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію за договором поставки № 2275 від 06.02.2014 р. в сумі 28567,88 грн., пені - 2956,19 грн., 3% річних - 387,43 грн., інфляційних збитків - 1479,66 грн., всього - 33391,16 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 15, 16, 509, 525, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193, 197, 230-232 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/110/14 та призначено розгляд справи на 04.12.2014р.

В судовому засіданні 04.12.2014р. оголошувалася перерва до 17.12.2014р. за клопотанням представника відповідача, для надання відповідачу можливості ознайомитися з позовною заявою та розрахунком позовних вимог.

В судовому засіданні 17.12.2014р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача повідомив, що відповідач погасив основний борг у сумі 28567,88 грн. У зв'язку з цим подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, решту позовних вимог підтримує.

Відповідач не надав відзиву на позов. В судовому засіданні його представник повідомив, що 15.12.2014 р. відповідачем повністю сплачений основний борг і судовий збір у даній справі, проти стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені відповідач не заперечує.

В судовому засіданні 17.12.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

06.02.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Інвест Торг» (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (постачальник) укладено договір поставки № 2275, за яким постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої, далі по тексту іменуються як продукція та/або товар, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказуються у видаткових (товарних чи товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

У п. 1.4 договору поставки узгоджено, що всі поставки за накладними, оформленими сторонами протягом терміну дії даного договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть за відсутності безпосередньо в накладній вказівки (посилання) на даний договір.

Згідно з п. 2.1 договору поставки ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається за цим договором, вказуються в додатковій угоді (додатку/специфікації до цього договору) або можуть узгоджуватися сторонами при підписанні накладної (их) і вказуються в них (накладних). Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, місце і термін поставки вважаються остаточно погодженими сторонами цього договору після підписання повноважними представниками сторін (що мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної (их).

У пунктах 2.2, 2.6 договору поставки визначено, що продукція поставляється партіями. Партією продукції є продукція, зазначена в одній видатковій накладній (ТТН). Разом із продукцією постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: накладну/ТТН (із зазначенням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості партії продукції); податкову накладну; документи, що підтверджують якість продукції, що поставляється. Підписана сторонами накладна/ТТН свідчить, що постачальник передав дані документи покупцеві.

Згідно з п. 2.9 договору поставки покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту її передачі.

У п. 2.10 договору поставки сторони узгодили, що моментом передачі партії продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на продукцію є дата фактичного отримання продукції, зазначена покупцем у підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію. У разі відсутності відмітки покупця на примірнику видаткової накладної постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на продукцію вважається дата видачі видаткової накладної.

Згідно з п. 2.14 договору поставки моментом виконання зобов'язання покупця по оплаті продукції вважається дата зарахування грошових коштів у повному обсязі на поточний рахунок постачальника.

За умовами п. 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р.

Отже, на момент розгляду даної справи умови договору поставки є чинними.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс Інвест Торг" товар на загальну суму 29743,56 грн. за видатковими накладними:

№РН-42-007875 від 20.03.2014 р. на суму 7225,56 грн.;

№ РН-42-007876 від 20.03.2014 р. на суму 22518,00 грн.

25.03.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (первісний кредитор), Товариство з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (новий кредитор, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Інвест Торг" (боржник) підписали договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор передає (відступає) на користь нового кредитора, а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги і стає кредитором за договором № 002275 від 06.02.2014 р. в межах суми, що дорівнює 38567,88 грн. і є загальною заборгованістю боржника за угодою станом на момент укладання цього договору, далі - заборгованість.

Сторони домовились у п. 2.5 договору про відступлення права вимоги, що заміна сторони у зобов'язанні вважається такою, що відбулась, а право вимоги за угодою вважається відступленим первісним кредитором новому кредитору з моменту укладення цього договору.

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 7.5 договору поставки сторони узгодили, що жодна зі сторін не має права передавати свої обов'язки за цим договором третім особам без письмової на те згоди іншої сторони.

Договір про відступлення права вимоги від 25.03.2014 р. укладений за участю всіх сторін договору поставки і в такій самій формі, що й цей договір. Отже, передача прав первісним кредитором новому кредитору за договором про відступлення права вимоги не суперечить діючому законодавству.

З акту звірки взаєморозрахунків сторін, підписаних позивачем (новим кредитором) та відповідачем 01.07.2014 р., вбачається, що станом на 01.04.2014 р. існувала заборгованість відповідача за поставлений товар в сумі 38567,88 грн. Відповідач частково оплатив поставлену продукцію 23.06.2014 р. на суму 10000,00 грн., що підтверджується цим актом звірки та випискою по рахунку позивача за 23.06.2014 р. Таким чином, залишок заборгованості складає 28567,88 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 2.9 договору поставки відповідач не оплатив у повному обсязі поставлену продукцію протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту її передачі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 28567,88 грн., яку позивач просить стягнути в даному позові.

Після порушення провадження у справі відповідач оплатив суму боргу в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 441 від 15.12.2014 р. на суму 28567,88 грн.

Отже, в частині стягнення основного боргу предмет спору відсутній.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, в частині стягнення основного боргу в сумі 28567,88 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п. 2.9 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

За порушення строків оплати послуг позивач нарахував на суму боргу пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за загальний період з 20.05.2014 р. по 31.10.2014 р. в сумі 2956,19 грн.

Розрахунок пені судом перевірений та є обґрунтованим. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2956,19 грн. пені.

Також позивач нарахував на суму боргу 3% річних за загальний період з 20.05.2014 р. по 31.10.2014 р. в сумі 387,43 грн. та інфляційні втрати за червень-вересень 2014 року (середній індекс 1,052) в сумі 1479,66 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом перевірені та є вірними. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 387,43 грн. та інфляційні втрати в сумі 1479,66 грн.

Враховуючи припинення провадження у справі в частині позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню судом частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки відповідач оплатив позивачу судовий збір в повному обсязі платіжним дорученням № 445 від 17.12.2014 р. на суму 1827,00 грн.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Інвест Торг" (вул. 40 років Радянської України, буд. 45-Б, м.Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 38972701, п/р 260052103132 в АТ «Про Кредит Банк» м. Київ, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (юридична адреса: вул. Київська, буд. 6-В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, поштова адреса: пр. Перемоги, буд. 5-А, м. Київ, 01135, п/р 26000456481 Київська РД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ідентифікаційний код 38679874) пеню в сумі 2956,19 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 19 коп.), 3% річних в сумі 387,43 грн. (триста вісімдесят сім грн. 43 коп.) та інфляційні втрати в сумі 1479,66 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять грн. 66 коп.).

Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 28567,88 грн.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 26.12.2014 р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.