Рішення

від 15.12.2014 по справі 910/24981/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24981/14 15.12.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Простор Л Україна"

про стягнення 362 460,39 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ярмоліцький А.О.- представник за довіреністю № б/н від 29.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Простор Л Україна" про стягнення 362 460,39 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.07.2014 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Простор Л Україна" укладено договір поставки №24/07/2014, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати за плату в установлений договором термін покупцю, а покупець належним чином прийняти і оплатити матеріали для ізоляції внутрішніх стін в приміщенні експедиції (надалі - товар) в комплектності, у відповідності до специфікації матеріалів (додаток № 1) яка є невід'ємною частиною договору, на об'єкті покупця "Експедиція МПЦ ЖМК" . що розташований за адресою: м. Житомир. вул. Баранова, 127.

Відповідно до п. 2.1. загальна сума договору складає 347 466,95 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 2.3. договору розрахунки між сторонами проводяться наступним чином:

2.3.1. І платіж в розмірі 5% від суми договору, що складає 17 373,35 грн. в т.ч. ПДВ покупець здійснює протягом 8-9 банківських днів з моменту підписання даного договору на підставі рахунку, виставленого продавцем.

2.3.2. ІІ платіж в розмірі в розмірі 95% від суми договору, що складає 330 093,60 грн. в т.ч. ПДВ покупець здійснює протягом 3-5 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення продавця про готовність товару до відгрузки (телеграмою/факсом/електронним повідомленням на електронну адресу покупця) і на підставі рахунку, виставленого продавцем.

Покупець виконав умови договору та оплатив вартість товару, однак відповідач товар не поставив.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 347 466,95 грн. та неустойку в розмірі 14 993,44 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.12.2014 року.

01.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2014 року та заяву про забезпечення позову.

В судове засідання 01.12.2014 року з'явились представники сторін.

Представник позивач підтримав подану заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача позов визнав.

Суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошується перерва до 15.12.2014 року.

В судове засідання 15.12.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.11.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 30816785.

Представника позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

24.07.2014 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Простор Л Україна" укладено договір поставки №24/07/2014, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати за плату в установлений договором термін покупцю, а покупець належним чином прийняти і оплатити матеріали для ізоляції внутрішніх стін в приміщенні експедиції (надалі - товар) в комплектності, у відповідності до специфікації матеріалів (додаток № 1) яка є невід'ємною частиною договору, на об'єкті покупця "Експедиція МПЦ ЖМК" . що розташований за адресою: м. Житомир. вул. Баранова, 127.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. загальна сума договору складає 347 466,95 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 2.3. договору розрахунки між сторонами проводяться наступним чином:

2.3.1. І платіж в розмірі 5% від суми договору, що складає 17 373,35 грн. в т.ч. ПДВ покупець здійснює протягом 8-9 банківських днів з моменту підписання даного договору на підставі рахунку, виставленого продавцем.

2.3.2. ІІ платіж в розмірі в розмірі 95% від суми договору, що складає 330 093,60 грн. в т.ч. ПДВ покупець здійснює протягом 3-5 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення продавця про готовність товару до відгрузки (телеграмою/факсом/електронним повідомленням на електронну адресу покупця) і на підставі рахунку, виставленого продавцем.

26.08.2014 року за вих. 1/26/08 відповідач повідомив позивачеві про готовність товару до відгрузки та прохання щодо оплати товару.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Покупець виконав умови договору та оплатив вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням № 29465 від 11.08.2014 року на суму 17 373,35 грн. та платіжним дорученням № 30618 від 04.09.2014 року на суму 330 093.60 грн.

Однак, відповідач товар у вказані терміни не поставив.

22.09.2014 року позивач направив відповідачеві претензію з вимогою поставки товару та сплати штрафних санкцій, що підтверджується описом в цінний лист від 22.09.2014 року.

03.11.2014 року позивач відправив відповідачеві повідомлення № юр-245 з вимогою повернути кошти та дострокового розірвання договору, що підтверджується описом в цінний лист від 03.11.2014 року. У відповідь листом за вих. № 01/08/10 від 08.10.2014 року відповідач повідомив про неможливість виконати умови договору у зв'язку з неможливістю використовувати кошти на рахунку у зв'язку з тимчасовою адміністрацією АТ «КБ «Експобанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором поставки №24/07/2014 від 24.07.2014 року у відповідача перед позивачем в сумі 347 466,95 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 14 993,44 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» передбачає, що Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

П. 6.2. договору за порушення строків поставки (недопоставки) та/або строків заміни товару передбачені даним договором, або порушення строків виконання гарантійних зобов'язань, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на момент прострочки, від суми цього договору за кожен день.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком неустойка в розмірі 14 993,44 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Простор Л Україна" (03151, м. Київ, вулиця Волинська, будинок 48/50, код ЄДРПОУ 37848739) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" (10025, м. Житомир, вулиця Баранова, будинок 127, код ЄДРПОУ 32122069) заборгованість в розмірі 347 466 (триста сорок сім тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 95 коп., неустойки в розмірі 14 993 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7249 (сім тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 21 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 29.12.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий