Ухвала

від 18.12.2014 по справі 808/737/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 808/737/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

представника позивача - Фролової-Гутарової І.А. (довіреність від 06.11.2014)

представника відповідача - Кравченко С.М. (довіреність від 08.01.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у справі № 808/737/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (надалі - Відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132810 від 17.01.2014 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 414,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000122810 від 17.01.2014 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 112 000,50 грн., в тому числі, за основним платежем 74 667, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 37 333,50 грн.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів з контрагентом ґрунтуються лише на даних зустрічної звірки та є лише припущенням особи, що проводила відповідну звірку. Контрагент Позивача ТОВ «Бел-Січ» на дату укладення з ним правочинів було платником ПДВ, а банкрутом визнано лише через рік після проведених операцій. Вважають, що не можуть нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини. Господарські операції Позивача з даним контрагентом оформлено відповідними первинними документами, при цьому товарно-транспортні накладні не входять до переліку документів, які визначають право на формування податкового кредиту. (а.с.3-12)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року адміністративний позов ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" задоволено у повному обсязі.

Судове рішення обґрунтовано тим, що контрагент Позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник ПДВ, господарські відносини з ним оформлені належним чином, фактичне здійснення операцій підтверджується належними первинними документами, до яких у Відповідача зауважень не було. При цьому платник податків не повинен нести відповідальність за невиконання контрагентами по ланцюгу своїх зобов'язань по сплаті податків до бюджету. (а.с.163-168)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бел-Січ» встановлено, що вказане підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та станом на 06.11.2013 року його визнано банкрутом. Крім того, суд не взяв до уваги, що у вказаного контрагента відсутні трудові та матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, що унеможливлює здійснення господарської діяльності. ТОВ «Бел-Січ», як безпосередній контрагент Позивача, по ланцюгу постачання мало взаємовідносини з ТОВ «Віва-Актив», відносно посадових осіб якого відкрито кримінальне провадження. Надана Позивачем до перевірки товарно-транспортна накладна оформлена неналежним чином, у зв'язку з чим неможливо встановити, яке саме підприємство здійснювало перевезення резисторів. (а.с.174-176)

ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" надано заперечення на апеляційну скаргу , у яких зазначено про безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. Підтвердив, що їх висновки щодо відсутності реальності господарської операції Позивача з ТОВ «Бел-Січ» ґрунтуються на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки. Не заперечував, що Товариством надано до перевірки належні первинні документи, зауважень до яких у них не виникає. Однак вони не можуть бути прийняті ДПІ до уваги, оскільки відсутня реальна господарська операція саме з даним контрагентом. Не заперечуючи факт отримання товару - резистора та перерахування коштів за нього безпосередньо ТОВ «Бел-Січ», ДПІ вважає, що доказів отримання резистора саме від ТОВ «Бел-Січ» недостатньо, оскільки ТТН оформлені з певними недоліками.

Представник Позивача - ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив врахувати, що за умовами договору з ТОВ «Бел-Січ» доставка товару мала відбуватись за рахунок ТОВ «Бел-Січ». Тому у них були наявні копії ТТН, які надані відправником товару. При цьому обов'язкові первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, які дають право на формування податкового кредиту, оформлені належним чином, а отриманий резистор використовується ними у господарській діяльності.

Заслухавши представників сторін, перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ПФ "Стимул - В" за період вересень 2011 р., ПП "Модем - Холдінг" за період травень 2011 року, ТОВ "Ексферум" за період липень 2011 року, ТОВ "Бел - Січ" за період жовтень 2011 року, ТОВ "Вневідомча охорона" за період червень - серпень 2013 року та податку на прибуток у періодах, в яких відображені взаємовідносини із зазначеними контрагентами, за результатами якої складено акт від 27.12.13 №309/28-00/00130872. (а.с.15-57)

Перевіркою встановлено порушення

- п.п.144.1 ст.144 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Бел - Січ" на загальну суму 414 грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2011р. - 414 грн., 2-4 квартали 2011р. - 414 грн.

- п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.2., п. п. 138.8.1. п.138.8., п.п.144.1 ст.144, п.п.153.3.4 п.153.3 ст.153 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" завищено суму податку на прибуток, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних податкових періодах, у розмірі 49 331 грн.

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Бел - Січ" всього на суму на суму 74 667 грн. у т.ч. по періодах: за жовтень 2011 року у сумі 74 667 грн.

Позивач надавав заперечення проти акту перевірки (а.с.63-71), які згідно відповіді податкового органу від 16.01.2014 р. № 281/10/28-10 були залишені без задоволення. (а.с.72-77)

На підставі акту перевірки були прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення

- № 0000132810 від 17.01.2014 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 414 грн. (за 2-4 квартал2011 року); (а.с.59)

- № 0000122810 від 17.01.2014 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 112 000,50 грн., в тому числі за основним платежем 74 667, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 37 333,50 грн. (а.с.61)

Скасування указаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", суд першої інстанції виходив з того, що контрагент Позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник ПДВ, господарські відносини з ним оформлені належним чином, фактичне здійснення операцій підтверджується належним первинними документами, до яких у Відповідача зауважень не було. При цьому платник податків не повинен нести відповідальність за невиконання контрагентами по ланцюгу своїх зобов'язань по сплаті податків до бюджету.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Щодо встановлених судом фактичних обставин справи у сторін заперечень не виникало.

Відповідно до п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас, відповідно до приписів пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Відповідно до матеріалів справи, між ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (Покупець) та ТОВ «Бел-Січ» (Постачальник) було укладено договір № 1403 від 07.10.2011 року про закупівлю товарів за державні кошти, згідно умов якого Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Покупцю товар, визначений у специфікації, а саме БТЛ - резистор РШ2-ВВН-154-35,5, а Покупець - прийняти і оплатити його. Відповідно до п.5.2 вказаного Договору поставка Товару здійснюється транспортом Постачальника. (а.с.101-105)

На підтвердження виконання умов за договорами до суду надані податкову накладну від 12 жовтня 2011 року на товар БТЛ - резистор РШ2-ВВН-154-35,5 вартістю 448 002,83 грн., в тому числі ПДВ 74 667,14 грн., видаткову накладну № 1210/001 від 12.10.2011 р., довіреність від 11.10.2011 р. № 970 на отримання обумовленого договором Товару, приходний ордер від 12.10.2011 р. № 207, товарно-транспортну накладну № 1210/001 від 12.10.2011 р., платіжне доручення від 28.11.2011 р. № 26925 на суму 448 002,83 грн., паспорт № 10 /077 від 09.09.2011 на резистор РШ2-ВВН-154-35,5, що підтверджується матеріалами справи. (а.с.106-113)

Факт використання Позивачем поставленого товару в ході господарської діяльності підтверджується накладними-вимогами на внутрішнє переміщення та податковим органом не оспорюється. (а.с.141-143)

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлений контрагентом Позивача - ТОВ "Бел-Січ" - товар.

Висновки про нереальність угод між ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" з його безпосереднім контрагентом ТОВ "Бел-Січ", з огляду на діяльність контрагентів останнього по ланцюгу постачання, зроблені Відповідачем лише на даних акту про неможливість проведення зустрічної звірки по ТОВ "Бел-Січ", при цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.

Разом з тим, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. А дані зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у вказаного підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, в силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Щодо посилань Відповідача на те, що постановою Господарського суду Запорізької області від 31.10.2012 р. було визнано банкрутом ТОВ "Бел-Січ", колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують вищевказані висновки суду, оскільки на момент здійснення господарських відносин у 2011 році вказаний контрагент мав належну право - та цивільну дієздатність, був належним чином зареєстрований як платник податків.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги на те, що реальність господарських відносин між Позивачем та його контрагентом не можливо підтвердити з огляду на неналежне оформлення товарно-транспортних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Неналежне оформлення саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту.

Крім того, відповідно до п.5.2 вказаного Договору поставка Товару здійснюється транспортом Постачальника, у зв'язку з чим відповідальність Позивача за деякі дефекти товарно-транспортних накладних не є обов'язковою.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у справі № 808/737/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 19 грудня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко