Ухвала

від 08.12.2014 по справі 818/2819/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р.Справа № 818/2819/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудка О.А.

за участю: представника позивача: Васільцова В.М.

представника відповідача: Сумцової С.В. ДД

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2014р. по справі № 818/2819/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед" звернулося до суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 14 липня 2014 року № 0001262205 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 33461 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 14 липня 2014 року № 0001262205 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 33 461 грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18 червня 2014 року по 24 червня 2014 року головним державним податковим ревізором-інспектором Харлашко Н.М. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед" з питань перевірки фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ "Промакцент" за листопад-грудень 2013 року, за результатами якої складений акт від 27 червня 2014 року № 739/18-17-22-0005/34560130, висловами якого встановлені порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп.201.6 201.7 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 33461 грн., у тому числі у листопаді 2013 року в сумі 20725 грн., у грудні 2013 року в сумі 12736 грн. (а.с.9-24).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року № 0001262205, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 33461 грн. (а.с.26).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення необґрунтоване та прийняте з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Шосткинська ОДПІ визначила нереальність господарських операцій між Товариства з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед" і ТОВ "Промакцент", вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу, згідно акту перевірки контрагента позивача № 2918/26-55-22-01/38866502 від 12 грудня 2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ у розмірі 33461,00 грн., була віднесена ТОВ "Хемікал Інвест Лімітед" до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Промакцент".

Порядок оподаткування податком на додану вартість та підстави формування податкового кредиту визначається Податковим кодексом України.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем 23 вересня 2013 року з ТОВ "Промакцент" був укладений договір поставки гранули ПЕВД (далі - товар) №092601 (а.с.46-49).

Придбання товарів та оплати підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями та товарно-транспортними накладними (а.с.50-67). На суму придбаного товару ТОВ "Промакцент" були виписані податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Гранули ПЕВД були оприбутковані ТОВ "Хемікал Інвест Лімітед" та використані в господарській діяльності, про що свідчать акти приймання товару по кількості та якості (а.с. 68-72) та картки складського обліку матеріалів (а.с. 73-75).

Колегія суддів зазначає, що позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складенні первинні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2014р. по справі № 818/2819/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Русанова В.Б. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2014 р.