Рішення

від 16.12.2014 по справі 910/22278/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22278/14 16.12.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнесінвест"

про стягнення 216 500,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Щербак О.М. - представник за довіреністю № 3 від 17.11.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнесінвест" про стягнення 216 500,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.06.2014 року він отримав право вимоги до відповідача щодо виконання грошового зобов'язання на підставі договору про відступлення права вимоги №16-06.

У зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 216 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.10.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.11.2014 року.

В судове засідання 03.11.2014 представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду від 16.10.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 30814022, 30813891 відповідно, але 31.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.2014 року розгляд справи відкладено на 18.11.2014 року, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

18.11.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.

В судове засідання 18.11.2014 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 18.11.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав додаткові пояснення по справі та документи по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.11.2014 року розгляд справи відкладено на 02.12.2014 року, у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання.

02.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові докази по справі.

В судове засідання 02.12.2014 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 01.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи без участі представника у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.12.2014 року розгляд справи відкладено на 16.12.2014 року.

В судове засідання 16.12.2014 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09.04.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» (кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю «Всесвіт» (боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнесінвест» (новий кредитор) укладено договір №09/04/10-1 відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає право вимоги по договору поставки №22/04/09-С1 від 22.04.2009 року (далі по тексту договір №1), укладеним між кредитором і боржником в частині оплати вартості поставлено кредитором і отриманого боржником товару по договору №1 на загальну суму 595 000,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.1.2 договору, до нового кредитора в день здійснення оплати новим кредитором по даному договору переходять всі права кредитора по договору №1, які існують на дату укладання даного договору в сумі виконаних новим кредитором зобов'язань по даному договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, які підтверджують право вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору по договору №1 протягом 30 днів після підписання даного договору.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю «Агробізнесінвест» перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» 378 500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

16.06.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» (первісним кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Веталон» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги №16-06.

Відповідно до п.1.1 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника - ТОВ «Агробізнесінвест» (Код ЄДР 34796327), що належить первісному кредиторові на підставі наступних документів: договір № 09/04/10-10 про уступку права вимоги від 09 квітня 2010 року; банківські виписки про здійснення боржником часткового розрахунку за договором на підставі платіжних доручень на загальну суму 378 500,00 грн., які свідчать про визнання заборгованості перед первісним кредитором на підставі зазначеного договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання його зобов'язання, термін якого не встановлено договором, а саме, сплатити залишок несплаченої заборгованості по договору № 09/04/10-10 про уступку права вимоги від 09 квітня 2010 року в сумі 216 500,00 грн.

Відповідно до п.3.1 договору первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення по акту приймання-передавання документів в день підписання цього договору.

Згідно з п.3.2 договору, новий кредитор отримує право сповістити боржника про зміну кредитора у договорі № 09/04/10-10 про уступку права вимоги від 09 квітня 2010 року та вимагати виконання зобов'язання щодо сплати суми боргу в порядку передбаченому ст.530 Цивільного кодексу України.

16.06.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» та товариством з обмеженою відповідальністю «Веталон» укладено акт приймання-передавання, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документацію на підтвердження права вимоги боржника - ТОВ «Агробізнесінвест», яка перелічена нижче: договір № 09/04/10-10 про уступку права вимоги від 09 квітня 2010 року; банківські виписки про здійснення боржником часткового розрахунку за договором на підставі платіжних доручень на загальну суму 378 500,00 грн.

08.08.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення та вимогу вих. №27/1 від 24.07.2014 року «Про зміну кредитора, про виконання зобов'язання термін, якого не встановлений».

Як зазначено відповідачем, ТОВ «Агрофармахім» п.3.2 договору про відступлення права вимоги №09/04/10-1 від 09.04.2010 року не виконав. Так, станом на 01.07.2014 року , ТОВ «Агрофармахім» документи, які підтверджують право вимоги до ТОВ «Лізингова компанія «Всесвіт» відповідачу не передав.

Докази, що спростовують вищезазначене в матеріалах справи відсутні.

01.07.2014 року господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агрофармахім» справа № 904/4382/14.

28.07.2014 року ТОВ «Агробізнесінвест» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою з грошовими вимогами до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофархім» в сумі 378 500,00 грн.

Як вбачається з вищезазначеної заяви, відповідач просив визнати грошові вимоги ТОВ «Агробізнесінвест» до ТОВ «Агрофармахім» в сумі 378 500,00 грн. та в обґрунтування своїх вимог посилаючись на статтю 512 ЦК України зазначив, що між сторонами 09.04.2010 року укладений договір №09/04/10-1 про уступку прав вимог, на виконання умов якого ним сплачено 378 500,00 грн., проте ТОВ «Агрофармахім» своїх зобов'язань станом на 02.07.2014 року не виконав, право вимоги в оплаченій сумі 378 500,00 грн. та документи, що його підтверджують, не передало.

Ухвалою господарським судом Дніпропетровської області від 11.11.2014 року у справі №904/4382/14 затверджено реєстр кредиторів у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» з вимогами кредиторів, зокрема, ТОВ «Агробізнесінвест» в розмірі 378 500,00 грн.

Відповідно до ч.3 статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивача визнано кредитором товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» у зв'язку з невиконання останнім умов договору №09/04/10-1 уступки прав вимог від 09.04.2010 року, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 216 500,00 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 29.12.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий