Рішення

від 22.12.2014 по справі 920/1987/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2014 Справа № 920/1987/14

За позовом: Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи

насіння і садивного матеріалу», м. Київ;

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «Фермер Засулля», с. Герасимівка, Роменський

район, Сумська область;

про зобов'язання вчинити певні дії,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: Хажанець А.І.;

від відповідача: не з'явився;

При секретарі судового засідання - А.Г.Кириченко-Шелест

Позивач - Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», звернувся до господарського суду із позовом від 28.10.2014 року № 784, в якому просить суд зобов'язати відповідача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Фермер Засулля», повернути позивачу 16 тон зерна проса або відшкодувати вартість зерна проса на суму 59 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору зберігання від 28.10.2011 року щодо повернення 16 тон зерна.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, відзиву на позов не подав. Ухвала про порушення провадження у справі від 02.12.2014р., надіслана на адресу відповідача, повернута до господарського суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «члени сім'ї від одержання відмовились».

Позивачу судом роз'яснено, що у відповідності до Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" резолютивна частина рішення не повинна викладатись альтернативно.

Враховуючи вищенаведені вимоги, представник позивача в судовому засіданні уточнив предмет позову та просив суд зобов'язати відповідача повернути 16 тон зерна проса. Заявлене уточнення позовних вимог прийнято судом та розглядається по суті.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в даному судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані по справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.2011 року між Державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер Засулля» укладено договір, за умовами якого позивач передав відповідачу на зберігання 16 тон зерна проса, що є власністю позивача.

Пунктом 2 договору сторони домовились, що по першій вимозі поклажодавця зберігач зобов'язаний повернути зерно в тій кількості та в тому стані, в якому воно було передане на зберігання згідно договору та акту прийому-передачі.

Факт передачі зерна на зберігання підтверджується актом прийому-передачі від 28.10.2011 року (а.с. 16).

Позивач зазначає, що в порядку досудового врегулювання спору керівник підприємства неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути позивачу зерно проса в кількості 16 тон або його вартість у сумі 59 200,00 грн., зокрема, лист від 18 червня 2013 року № 32, претензія № 12 від 02 квітня 2014 року. Однак відповідач залишив без задоволення вимоги позивача, чим порушив умови договору зберігання.

Відповідно до ст. ст. 936, 938 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Як зазначається у ст. 953 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Аналогічні норми щодо строку зберігання та обов'язку повернення переданого на зберігання зерна визначені Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зокрема ст. ст. 27, 32.

Крім того, згідно ст. 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна; за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість. У разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна.

Відповідач в судове засідання не з'явився, аргументованого заперечення чи доказів повернення позивачу зерна або відшкодування його вартості суду не подав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що у відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, вимогу позивача про повернення 16 тон зерна проса суд вважає правомірною, обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Фермер Засулля» (42021, Сумська область, Роменський район, село Герасимівка, вул. Герасимівка, 9, код 21130008) повернути Державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 8, код 37884028) 16 тон зерна проса згідно договору б/н від 28.10.2011 року.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.12.2014р.

Суддя Н.П. Лугова