Рішення

від 23.12.2014 по справі 922/4714/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 922/4714/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Титарівка", с. Титарівка, в особі голови ліквідаційної комісії Набієва Р.І. про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - Левицька А.В., довіреність № 8208-К-О від 20.10.2014 року;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Титарівка", с. Титарівка, в особі голови ліквідаційної комісії Набієва Р.І., в якому просить суд зобов'язати відповідача в особі голови ліквідаційної комісії Набієва Р.І. визнати вимоги позивача - ПАТ банк "Приватбанк" зі сплати заборгованості, яка станом на 24.07.2014 року становить 32396,32 грн., 12080,43 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 20315,89 грн. пені та включити її до проміжного ліквідаційного балансу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 105, 111, 112, 526, 527, 530, 610 ЦК України. До стягнення також заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4714/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 листопада 2014 року об 11:20.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 11 листопада 2014 року розгляд справи відкладено на 17 листопада 2014 року о 12:20; від 17 листопада 2014 року розгляд справи відкладено на 16 грудня 2014 року о 10:00; від 16.12.2014 року розгляд справи відкладено на 23 грудня 2014 року о 12:50, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмовий відзив до матеріалів справи не надав.

Відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач знаходиться за адресою: 92750, Луганська область, Старобільський район, село Титарівка, вул. Комарова (а.с. 28-29, т.с. 1).

Оскільки телефонний (факсимільний) зв'язок з відповідачем також відсутній, суд, керуючись приписами інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", розмістив інформацію про час і місце судового засідання на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), що підтверджується відповідною роздруківкою.

Враховуючи викладене, відповідач вважається судом таким, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної господарської справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Таким чином, справа № 922/4714/14 розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04.08.2003 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Титарівка" (позичальником за Договором, відповідачем по справі) та позивачем (Банком за Договором) було підписано Кредитний договір № 197 (далі-Договір)(а.с. 19-21, т.с. 1), відповідно до умов якого сторони погодили та встановили низку цивільних прав та обов'язків.

Так, у відповідності до п. 1.1 вищевказаного Договору, банк (позивач) зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) кредит в сумі 221508,91 грн., в строк до 06 серпня 2003 року в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів, комісійної винагороди, в узгоджені цим Договором строки.

Кредит надається на наступні ціла: покупка сільхозтехніки (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору, позивач (Банк) зобов'язався:

2.1.1 Відкрити для надання кредиту:

- позиковий рахунок - № 20452053732398

- особовий рахунок по процентам - № 20485053732398

- рахунок комісії - № 61106910905120

Окрім того, пунктом 2.1.2 Договору, позивач (Банк) зобов'язався надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника (відповідача) у межах суми, зазначеної п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання відповідачем (позичальником) зобов'язань, передбачених п. 1.1.12 цього Договору.

У відповідності до п. 2.2 Договору відповідач (позичальник) прийняв на себе зобов'язання, зокрема:

2.2.1 Виконати кредит на цілі, зазначені в п. 1.2 Договору.

2.2.2 Сплатити проценти за користування кредитом у відповідності до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору.

2.2.3 здійснювати погашення кредиту в порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту, зазначеному в Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 22, т.с. 1).

2.2.4 Повну сплату процентів за використання кредитом здійснювати не пізніше дня фактичного повного погашення кредиту.

2.2.5 Сплатити позивачу (Банку) комісійну винагороду у відповідності до п. 4.4 цього Договору.

2.2.11. При винесенні господарським судом ухвали про порушення провадження по справі про банкрутство відповідача (позичальника), останній зобов'язаний не пізніше трьох днів з моменту отримання ухвали господарського суду повідомити про це позивача (Банк).

Умовами вищевказаного Договору сторони встановили та погодили порядок розрахунків. Так, у відповідності до п. 4.1 Договору, за використання кредиту в період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту, згідно з п.п. 1.3, 2.2.3, 2.4.1 цього Договору, відповідач (позичальник) сплачує проценти в розмірі: 20 % річних.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 цього Договору, позичальник сплачує Банку (позивачу) проценти за використання кредиту в розмірі: 40 % річних від суми остатку непогашеної заборгованості.

Згідно з п. 4.3 Договору, сплата процентів за використання кредиту, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється в дату сплати процентів. Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяцю, починаючи з дати підписання цього Договору. при несплаті процентів в зазначений строк, вони вважаються простроченими.

Погашення кредиту, сплата процентів, комісійної винагороди та неустойки за цим Договором здійснюються у валюті кредиту (п. 4.5 Договору).

На виконання умов вищенаведеного Договору, позивачем (Банком) було надано відповідачу (позичальнику за Договором) кредитні кошти в сумі 221508,91 грн. для придбання останнім сільгосптехніки.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області, в якому наголошував, що у відповідача перед позивачем наявні зобов'язання, невиконання яких з боку відповідача спричинило виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 24.07.2014 року склала 32396,32 грн., с саме:

- 12080,43 грн. заборгованості за відсотками;

- 20315,89 грн. заборгованості з пені.

Позивачу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стало відомо, що відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Титарівка" (код ЄДРПОУ 30846819) з 21.02.2013 року перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням. Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог позивачу не були відомі.

У зв'язку з викладеними обставинами, 01.08.2014 року позивач звернувся до відповідача з Листом - Претензією за вих. № 01/08 про визнання грошових вимог позивача до відповідача, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем його грошових зобов'язань за Кредитним договором № 197 від 04.08.2003 року.

Проте, відповідач ніяким чином на вказану вимогу позивача не відреагував, грошові вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу не включив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Кредитним договором № 197 від 04.08.2003 року.

Згідно з приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.1 Договору, при порушенні відповідачем будь - якого зобов'язання по сплаті відсотків за використання кредиту, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 цього Договору, комісійної винагороди, передбаченої п. 4.4 цього Договору, відповідач сплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 197 від 04.08.2003 року в сумі 32396,32 грн., з яких: заборгованість за відсотками - 12080,43грн., заборгованість з пені - 20315,89 грн.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії Набієва Рустама Ільясовича визнати грошові вимоги позивача зі сплати заборгованості за відсотками в розмірі 12080,43 грн. та заборгованості з пені в розмірі 20315,89 грн. за Кредитним договором № 197 від 04.08.2003 року, та включення їх до реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно статті 105 Цивільного кодексу України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вже зазначалось, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Титарівка" (код ЄДРПОУ 30846819) з 21.02.2013 року перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням.

При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 112 ЦК України, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Оскільки позивачем не було отримано від відповідача повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог, то строк передбачений ч. 5 ст. 112 ЦК України не підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки вимоги позивача - ПАТ КБ "Приватбанк" не можуть вважатися погашеними, а право на визнання вимог ПАТ КБ "Приватбанк" є таким, що підлягає судовому захисту.

Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 197 від 04.08.2003 року, суд приходить до висновку, що вимоги про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії Набієва Рустама Ільясовича визнати грошові вимоги позивача зі сплати заборгованості за відсотками в розмірі 12080,43 грн. та заборгованості з пені в розмірі 20315,89 грн. за Кредитним договором № 197 від 04.08.2003 року, та включення їх до реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При розподілі господарських витрат, суд керується приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1218,00 грн. в даному разі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Титарівка" (92750, Луганська область, Старобільський район, село Титарівка, вулиця Комарова, код ЄДРПОУ 30846819) в особі голови ліквідаційної комісії Набієва Рустама Ільясовича визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) зі сплати заборгованості, яка, станом на 24.07.2014 року, становить 32396,32 грн. і складається з простроченої заборгованості за відсотками - 12080,43 грн., простроченої заборгованості з пені - 20315,89 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Титарівка" (92750, Луганська область, Старобільський район, село Титарівка, вулиця Комарова, код ЄДРПОУ 30846819) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) - 1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.12.2014 р.

Суддя Є.М. Жиляєв