Рішення

від 09.12.2014 по справі 495/706/13-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/706/13-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

09 грудня 2014 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,

при секретарі - Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради, Головного управління Держземагенства в Одеській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради, Головного управління Держземагенства в Одеській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, а саме просить суд: зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинне будівництво, а саме: житловий будинок літ. «А», підвал літ. «А1», мансарда літ. «А2», сарай літ. «Б», навіс літ. «б», туалет літ. «В», душ літ. «Г», альтанка літ. «Д», за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку вартістю 10620 грн. по вул. Каштановій, 57, м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 самовільно збудовано житловий будинок літ. «А», підвал літ. «А1», мансарда літ. «А2», сарай літ. «Б», навіс літ. «б», туалет літ. «В», душ літ. «Г», альтанка літ. «Д», за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці, на яку відповідачкою право власності, користування або оренди - не оформлювалось.

У зв'язку з вищевикладеним, на думку позивача, самочинне будівництво підлягає знесенню, а зайнята земельна ділянка - звільненню.

Прокурор Дорошенко О.В. в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах відповідачки та її представник за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на наявність у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи та всі надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2011 року за ОСОБА_1 визнано право власності на самовільно збудовані: житловий будинок літ. «А», підвал літ. «А1», мансарда літ. «А2», сарай літ. «Б», навіс літ. «б», туалет літ. «В», душ літ. «Г», альтанка літ. «Д», за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 18.09.2012 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2011 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено.

Рішенням КП «Білгород-Дністровське БТІ» від 10.12.2012 року скасовано запис в державному реєстрі прав власності щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 на самовільні будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам м. Білгород-Дністровського» №1050-VІ від 03.10.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано безкоштовно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0852 га за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки №5110300000:01:006:0836.

10.11.2014 року Реєстраційною службою Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0852 га, кадастровий номер 5110300000:01:006:0836, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до п. б) ч.1 ст.81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Абзацом третім ч.2 ст.331 ЦК України закріплено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, у відповідності до положень п. б) ч.1 ст.81, ст.125 ЗК України, ч.2 ст.331 ЦК України відповідачка у встановленому законом порядку зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 0,0852 га, кадастровий номер 5110300000:01:006:0836, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного ухилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Положеннями п.5 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий статус самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року роз'яснено, що під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI дозвільний документ (статті 35-37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Відповідно до положень ст.38 Закону України № 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень ч.7 ст. 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

В порушення вищевказаних вимог закону, позивачем не надано доказів порушення відповідачкою прав інших осіб у зв'язку із самочинним будівництвом, а також відсутні докази надання відповідачці строку для самостійного усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та взагалі винесення відповідного припису компетентним органом; притягнення її до адміністративної відповідальності, тощо.

У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пункт 22 Постанови пленуму ВССУ №6 від 30.03.2012 року наголошує, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

За таких обставин, враховуючи зареєстроване у встановленому порядку право власності відповідачки на земельну ділянку під самочинним будівництвом в сукупності з ненаданням позивачем доказів порушення таким будівництвом прав інших осіб, а також відсутність доказів реалізації усіх передбачених законодавством заходів впливу на відповідачку з метою усунення існуючих порушень будівництва, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог про знесення самочинного будівництва, та необґрунтованість в частині вимоги про звільнення земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 331, 376 ЦК України, ст.ст. 81, 125 Земельного кодексу України, ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», п.п.5, 22 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий статус самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року, ст.ст. 35-38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради, Головного управління Держземагенства в Одеській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: