Рішення

від 23.12.2014 по справі 910/23135/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23135/14 23.12.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» До Головного управління держсанепідслужби у Київській області Простягнення 6 514,35 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Самокиш Л.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Слижук М.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління держсанепідслужби у Київській області про стягнення 5 770,09 грн. основного боргу, 452,73 грн. інфляційних нарахувань, 138,61 грн. три відсотки річних та 152,92 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані грошові зобов'язання за договорами про надання телекомунікаційних послуг: №78 від 12.02.2010 року та №78 від 22.10.2013 року, в зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість в розмірі 5 770,09 грн.

Ухвалою суду від 27.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.11.2014 року.

Представник позивача 21.11.2014 року через канцелярію суду подав письмове підтвердження відсутності аналогічного спору, а в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.11.2014 року надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував частково.

У судовому засіданні 21.11.2014 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 01.12.2014 року.

У судовому засіданні 01.12.2014 року представники відповідача надали усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечували частково.

Представник позивача в судове засідання 01.12.2014 року не з'явився. про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 01.12.2014 року розгляд справи відкладено на 15.12.2014 року.

В судовому засіданні 15.12.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.12.2014 року надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 15.12.2014 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 22.12.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2014 року надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2014 року надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 22.12.2014 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 23.12.2014 року.

В судовому засіданні 23.12.2014 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.12.2014 року надав клопотання про долучення доказів по справі, а також усні пояснення по справі, відповідно до яких не заперечував проти наявності заборгованості за договором №78 від 22.10.2013 року, проте, заперечував проти стягнення заборгованості за договором №78 від 12.02.2010 року.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором №78 від 12.02.2010 року, представник відповідача зазначав, що зазначений договір був укладений між позивачем та Володарською районною санітарно-епідеміологічною станцією, яка була ліквідована на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 року №176-0, однак відповідач не являється правонаступником ліквідованої Володарської районної санітарно-епідеміологічної станції, а тому не має відповідати за її зобов'язаннями, зокрема, і грошовими зобов'язаннями за договором №78 від 12.02.2010 року.

В судовому засіданні 23.12.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» (позивач, виконавець, Укртелеком) та Головним управлінням держсанепідслужби у Київській області «Тетіївське міжрайонне управління держсанепідемслужби у Київській області» (відповідач, абонент) був укладений договір №78 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до розділу 1 якого, Укртелеком відповідно до умов договору зобов'язується надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком і в обсягах, замовлених абонентом, за встановленими зазначеннями показників якості (послуги), а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору перелік замолених абонентом (юридичною особою) послуг зазначено в додатку №1 до цього договору.

Додатком №1 до договору сторони погодили перелік послуг, які надаються абоненту.

Відповідно до п. 4.16 договору рахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати), та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати. У разі неотримання рахунка до десятого числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну суму до сплати.

Пунктом 4.5 договору сторони погодили порядок оплати наданих послуг - в кредит.

Договір набирає чинності з дня його підписання Укртелекомом та абонентом і діє протягом одного року (п.7.1); якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила письмово про його припинення договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік (п.7.2).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ним належним чином були надані послуги передбачені умовами договору №78 від 23.10.2013 року, проте відповідач, всупереч умов даного договору, не в повному обсязі розрахувався за надані послуги, в результаті чого за період з жовтня 2013 року по листопад 2013 року у нього виникла заборгованість в сумі 1 229,40 грн.

Представник відповідача проти наявності заборгованості за договором №78 від 23.10.2013 року не заперечував.

Крім того, як зазначав позивач, 12.02.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Володарською районною санітарно-епідеміологічною станцією був укладений договір №78 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до п.1.1 якого Укртелеком відповідно до умов договору зобов'язується надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутникові (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах, замовлених абонентом, а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору перелік замовлених послуг та засобів зв'язку, виділених абоненту, зазначено у додатку №2 до цього договору.

Додатком №2 до договору сторони погодили перелік послуг, які надаються абоненту.

Відповідно до п. 4.11 договору розрахунковий період становить один календарний місяць.

Згідно з п. 4.15 договору оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанції (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутись до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє протягом одного року (п.7.1); якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила письмово про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік (п.7.2).

Як зазначав позивач, ним належним чином були надані послуги передбачені умовами договору №78 від 12.10.2010 року, в свою чергу, Володарська районна санітарно-епідеміологічна станція, всупереч умов даного договору, не в повному обсязі розрахувалась за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 4 455,60 грн.

Проте, як зазначав представник позивача, діяльність Володарської районної санітарно-епідеміологічної станції припинено шляхом ліквідації, а її правонаступником є відповідач Головне управління держсанепідслужби у Київській області.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Головного управління держсанепідслужби у Київській області заборгованості в сумі 5 770,09 грн., з яких, згідно наданого позивачем розрахунку: 4 455,60 грн. заборгованість за договором №78 від 12.02.2010 року, укладеним з Володарською районною санітарно-епідеміологічною станцією, та 1 229,40 грн. заборгованості за договором №78 від 23.10.2013 року, укладеним з відповідачем.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я від 21.09.2012 року №176-0 Володарську районну санітарно-епідеміологічну станцію ліквідовано.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем у відповідності до вищезазначених норм не надано суду доказів того, що відповідач у справі Головне управління держсанепідслужби у Київській області є правонаступником ліквідованої Володарської районної санітарно-епідеміологічної станції, господарський суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4 455,60 грн. за договором №78 від 12.02.2010 року.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом встановлено, що позивачем належним чином були виконані умови договору №78 від 23.10.2013 року, проте відповідач за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем наявний борг у розмірі 1 229,40 грн., що в свою чергу, не заперечував представник відповідача.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за договором №78 від 23.10.2013 року, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 1 229,40 грн. за договором №78 від 23.10.2013 року.

Позивач за прострочення строків сплати за надані послуги нарахував та просить стягнути з відповідача 152,92 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору №78 від 23.10.2013 року у разі несвоєчасної оплат наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору №78 від 23.10.2013 року, прострочення по сплаті грошового зобов'язання за цим договором та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 71,03 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення 452,73 грн. інфляційних нарахувань та 138,61 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору №78 від 23.10.2013 року, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання за цим договором та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково у розмірі 31,35 грн. та 271,72 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління держсанепідслужби у Київській області (місцезнаходження : 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 31, код ЄДРПОУ 38258794) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (місцезнаходження: 09098, м. Київ, пр-т П.Тичини, буд. 6, ідентифікаційний код 01184901) 1 229 (одну тисячу двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. - основного боргу, 271 (двісті сімдесят одну) грн. 72 коп. - інфляційних втрат, 31 (тридцять одну) грн. 35 коп. - 3% річних, 71 (сімдесят одну) грн. 03 коп. - пені та 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 71 коп. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

26.12.2014 року.