Рішення

від 23.12.2014 по справі 911/4661/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа № 911/4661/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного концерну "Укроборонпром";

до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем";

про стягнення 51 692,47 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача : Пащук В.В. (довіреність № Д-999/2014 від 11.06.2014 р.);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Державного концерну "Укроборонпром" до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" про стягнення 51 692,47 грн. з яких 50 000,00 грн. основного боргу, 242,47 грн. 3 % річних та 1450,00 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору позики № UOP-2.011-59-Д-13 від 02.09.2013 року позивач надав фінансову допомогу на поворотній основі відповідачу в сумі 50 000,00 грн., а відповідач своєчасно і в повному обсязі наданих коштів не повернув, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 50 000,00 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2014 року порушено провадження у справі № 911/4661/14 та призначено справу до розгляду на 25.11.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 25.11.2014 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 31.10.2014 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 23.12.2014 року.

Також, в ході розгляду спору на виконання вимог суду позивач надав докази надіслання відповідачу копії ухвали про порушення провадження у справі та копії ухвали про відкладення розгляду справи за допомогою служби експрес-доставки "Cargo Express Ltd".

В судовому засіданні, яке відбулось 23.12.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 23.12.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 15.05.2014 року № 01-06/615/14 "Про Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян правовий режим на тимчасово окупованій території України" зазначив, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку.

Як відомо суду з матеріалів розгляду інших справ, сторони в яких знаходяться в Автономній Республіці Крим, на окуповану територію Автономної Республіки Крим доставка поштової кореспонденції не здійснюється, що підтверджується довідками-листами Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення поштових відправлень.

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/4661/14 .

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2013 року між Державним концерном "Укроборонпром" (позивач, Позикодавець) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (відповідач, Позичальник) було укладено Договір позики № UOP-2.011-59-Д-13 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Позикодавець передає Позичальнику у якості поворотної фінансової допомоги грошові кошти, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та порядку, визначеними цим Договором. Згідно з п. 1.2 Договору позика є безпроцентною. Сума позики становить 50 000,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Позикодавець протягом тридцяти банківських днів з дати укладення Договору перераховує суму позики в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що позика надається терміном до 01.09.2014 року.

Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві суму позики до кінця строку, на який вона надана (п. 5.1 Договору).

Повернення суми позики здійснюється в безготівковий формі шляхом перерахування Позичальником грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця (п. 5.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами і діє до моменту виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором у повному обсязі. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення зобов'язань за Договором (п. 9.3 Договору).

На виконання п. 1.1 Договору, позивач 03.09.2013 року перерахував на рахунок відповідача фінансову допомогу в сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1769 від 03.09.2013 року (оригінал оглянутий судом, копія наявна в матеріалах справи), що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Однак, відповідач станом на день подання позову до суду так і не розрахувався з позивачем, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 50 000,00 грн.

Граничний термін користування фінансовою допомогою і її повернення відповідно до п. 4.1 Договору - 01.09.2014 року, тобто прострочення виконання зобов'язання триває з 02.09.2014 року.

Укладений Договір за правовою природою є договором позики, за яким, згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, судом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню безвідсоткової поворотної позики в сумі 50 000,00 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків повернення фінансової допомоги, позивач також заявив в позові вимогу про стягнення з відповідача 242,47 грн. 3 % річних та 1450,00 грн. інфляційних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, відповідає обставинам спору, нарахування проведені за фактичний період прострочення, відтак вимога про стягнення з відповідача 242,47 грн. 3 % річних, 1 450,00 грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (98112, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, буд. 85, код 16502169) на користь Державного концерну "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код 37854297) 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) основного боргу, 242 грн. (двісті сорок дві гривні) 47 коп. 3 % річних, 1 450 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят гривень) 00 коп. інфляційних, 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.12.2014 р.

Суддя Т.П. Карпечкін