Рішення

від 22.12.2014 по справі 914/4198/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 р. Справа № 914/4198/14

За позовом: Прокурора Перемишлянського району Львівської області в інтересах держави в особі позивач: Перемишлянська районна рада, м.Перемишляни, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпрінт», м.Перемишляни, Львівська область

про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 91 896,12 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Чеботар Є.О.

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - посвідчення № 005508 від 24.09.2012р.;

Від позивача: Марків Я.С. - представник за довіреністю №661 від 12.12.2014р.; Слюбик Б.С. - представник за довіреністю №662 від 12.12.2014р. та Жовнір І.Б. - представник за довіреністю №655 від 10.12.2014р.

Від відповідача: не з`явився;

На розгляд господарського суду Львівської області прокуратурою Перемишлянського району Львівської області подано позов в інтересах держави в особі Перемишлянської районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпрінт» про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 91 896,12 грн.

Ухвалою від 27.11.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.12.2014р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 15.12.2014р. розгляд справи було відкладено на 22.12.2014р.

В судовому засіданні 22.12.2014р. представник прокуратури позовні вимоги підтримав, просить долучити до матеріалів справи копії документів. Крім цього, в поданому клопотанні просить стягнути пеню за період з березня 2014р. в розмірі 4 242,86 грн. згідно ч.6 ст. 232 ГК України

В судовому засіданні 22.12.2014р. представники позивача позовні вимоги підтримують з підстав зазначених в позовній заяві та з врахуванням поданого клопотання прокурора та стягнути 80 402,11 грн. заборгованості, з яких: 66 854,70 грн. орендної плати, 2 968,09 грн. -3% річних, 6 336,46 грн. інфляційних втрат та 4 242,86 грн. пені.

В судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, правом на судовий захист не скористався.

Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі повернулась з відміткою: «за зазначеною адресою не проживає, організація закрита», яка надсилалась судом на адресу: 81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. О.Ковча, буд. 4, що зазначена позивачем у позовній заяві та вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відповідача. Ухвали суду від 15.12.2014р. про відкладення розгляду справи надіслана відповідачу за належною адресою.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 ГПК України.

Враховуючи те, що норми статті 38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

Справа розглядається з врахуванням зменшення суми пені згідно поданого клопотання прокурора 22.12.2014р.

У судовому засіданні 22.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

18.05.2012р. між Перимишлянською районною радою Львівської області (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айпрінт» (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди майна цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Перемишлянська районна друкарня» (надалі за текстом - Договір).

Підставою для укладення даного Договору і набуття права на цілісний майновий комплекс КП «Перемишлянська районна друкарня» є рішення VI сесії VI скликання Перемишлянської районної ради № 149 від 10.01.2012р. «Про використання майна ЦМК КП «Перемишлянська районна друкарня».

Згідно Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу КП «Перемишлянська районна друкарня», розташованого за адресою:81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. О.Ковча, 4 (надалі - орендоване майно), склад якого визначено відповідно до переліку майна цілісного майнового комплексу КП «Перемишлянська районна друкарня» (п.1.1.Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного Договору та акта приймання - передачі орендованого майна.

Дане майно було передано орендареві актом прийому-передачі від 22.05.2012р., підписаний сторонами і скріплений печатками.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата становить 7 000,00 грн. без ПДВ за базовий місяць оренди станом на березень 2012р. у відповідності із протоколом засідання комісії районної ради з проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл і міст Перемишлянського району від 08.02.2012р. №15.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним в бюджет Перемишлянського району на розрахунковий рахунок, визначений орендодавцем (п.п.3.2., 3.3. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до бюджету Перемишлянського району.

Відповідно до п.3.9. Договору, орендар звільняється від перерахування орендної плати на рахунок орендодавця терміном на 2 роки від дати підписання Договору з умовою використання суми нарахованої орендної плати на встановлення опалювальної системи та ремонту орендованих будівель.

Орендар зобов'язується, щоквартально, до 20 числа місяця, наступного за кварталом, на виконання п.3.9. Договору надавати орендодавцеві звіт про використання суми нарахованої орендної плати на встановлення опалювальної системи будівель та ремонту орендованих приміщень (документи, що підтверджують внесення коштів: платіжні доручення на придбання матеріалів, акти виконаних робіт та інші документи на вимогу орендодавця)(п.5.11. Договору).

В матеріалах справи містяться Акти виконаних робіт згідно п. 5.11. договору, а саме: Акт №1 приймання виконаних робіт будівельних робіт за листопад 2012р. від 20.12.2012р. на суму 45 295,45 грн., Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. від 16.01.2014р. на суму 15 449,92 грн. та Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013р. від 14.11.2013р. на суму 82 616,74 грн.

Дані Акти виконаних робіт були зараховані Перемишлянською районною радою в рахунок заборгованості з орендної плати по Договору, що підтримується позивача та підтверджується матеріалами справи, а саме: розпорядження голови районної ради від 05.03.2014р. № 9 «Про зарахування ТзОВ «Айпрінт» витрат на встановлення орендарем системи опалення на другому поверсі орендованого приміщення, Рішенням Перемишлянської районної ради XXIII сесії VІ скликання від 29.04.2014р. № 441, Рішенням Перемишлянської районної ради XX сесії VІ скликання від 13.02.2014р. № 370 та рекомендаціями постійної комісії районної ради з питань приватизації, майнових відносин та комунального господарства від 02.04.2013р.

Загальна сума зарахованих витрат згідно актів в рахунок орендної плати згідно договору становить 143 362,11 грн., що підтримується позивачем та не заперечується відповідачем належними та допустимими доказами.

Однак, внаслідок несвоєчасного виконання договірних зобов'язань, неповної та несвоєчасної сплати відповідачем орендної плати за користування орендованим майном, визначеної Договором виникла заборгованість в сумі 66 854,70 грн. а саме: частково за лютий 2014р. (в сумі 4 700,19 грн.) та з березня 2014р. по жовтень 2014р., з врахуванням індексу інфляції.

Доказів належно виконання умов Договору відповідачем не подано.

Перемишлянська районна рада не одноразово направлялись письмові звернення до відповідача про погашення заборгованості за Договором, а саме листи (претензії) від 26.06.2014р. № 323, від 17.07.2014р. № 379, від 25.07.2014р. № 392, від 14.08.2014р. № 427, від 08.09.2014р. № 473, від 21.10.2014р. № 559, від 20.11.2014р. № 600.

Однак залишені відповідачем без відповіді.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за користування орендованим майном становить 66 854,70 грн., доказів відсутності заборгованості по орендній платі відповідачем не подано і не спростовано.

В матеріалах справи міститься лист Управління Державної Казначейської служби України у Перемишлянському районі Львівської області від 10.12.2014р. вих. 04-12/215 про відсутність надходжень орендної плати згідно Договору від ТзОВ «Айпрінт» за період з 19.02.2014р. по 19.12.2014р.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути 4 469,90 грн. пені (з врахуванням уточнення від 22.12.2014р.), 3 % річних в сумі 2 968,09 грн. та 6 336,20 грн. інфляційних втрат.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 36 -1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (частини друга і третя статті 36 -1 вказаного Закону).

На органи прокуратури, відповідно до статті 121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено пунктом 6 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» та частиною другою статті 2 ГПК України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 «У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)», інтереси держави можуть збігатися повністю або частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді.

Враховуючи те, що термін «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, яку вона закріпила в законах й інших нормативно-правових актах.

Даний позов заявлено Прокурором Перемишлянського району Львівської області в інтересах держави в особі Перемишлянської районної ради межах наданих йому законодавством повноважень для захисту інтересів держави, а саме забезпечення належної поведінки суб'єктів господарювання, а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (надалі - Закон) орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 10 Закону до істотних умов договору оренди віднесено орендну плату з урахуванням її індексації.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло між позивачем та відповідачем з господарського Договору оренди майна цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Перемишлянська районна друкарня» від 18.05.2012р.

Частиною 2 статті 175 ГК України передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми - юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких пояснень по суті предмету спору суду не надав, доказів проведення повної оплати орендної плати не надав.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 66 854,70 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не встановлений законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації стягується до бюджету Перемишлянського району, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Суд, здійснивши перерахунок пені, встановив що зменшена сума пені (клопотання прокуратури від 22.12.2014р.) з врахуванням ч. 5 ст.254 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України (не більше шести місяців) та періоду зазначеного позивачем (в межах заявлених позовних вимог до 20.11.2014р.) нарахована правомірно та підлягає стягненню в сумі 4 242,86 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути інфляційні втрати в сумі 6 336,46 грн. та 3% річних в сумі 2 968,09 грн. за період з червня 2012р. по листопад 2014р.

Щодо нарахування за даний період суд зазначає.

Згідно приписів статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. 3.9. Договору сторони передбачили, що відповідач звільняється від перерахування орендної плати на рахунок орендодавця терміном на 2 роки від дати підписання Договору з умовою використання суми нарахованої орендної плати на встановлення опалювальної системи та ремонту орендованих будівель.

Крім цього, п.5.11. Договору відповідач зобов'язаний, щоквартально, до 20 числа місяця, наступного за кварталом, на виконання п.3.9. Договору надавати орендодавцеві звіт про використання суми нарахованої орендної плати на встановлення опалювальної системи будівель та ремонту орендованих приміщень (документи, що підтверджують внесення коштів: платіжні доручення на придбання матеріалів, акти виконаних робіт та інші документи на вимогу орендодавця).

Таким чином суд дійшов до висновку про те, що сторонами у договорі погоджено, що відповідач звільняється від сплати орендної сплати терміном на 2 роки (звільнення відповідача від внесення орендних платежів) з умовою використання суми нарахованої орендної плати на встановлення опалювальної системи та ремонту орендованих будівель.

В матеріалах справи містяться, акти приймання виконаних будівельних робіт, які прийняті позивачем без жодних застережень, та сума виконаних робіт 143 362,11 грн. зарахована позивачем в орендні платежі відповідача. А тому у відповідача не виникло виконання грошового зобов'язання в період з червня 2012р. по березень 2014р. Оскільки, сума виконаних робіт зарахована в суми нарахованої орендної плати.

Крім цього, позивачем не подано належних та допустимих доказів не виконання відповідачем зобов'язань своєчасно та звернення до відповідача про виконання належним чином виконання умов Договору чи зверненням позивач до суду.

Суд, здійснивши перерахунок 3% (з врахуванням ч. 5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день) прийшов до висновку, що стягненню підлягає 3 % річних в сумі 652,45 грн. (за період з 18.03.2014р. по 20.11.2014р., по заборгованість з лютого 2014р. (в сумі 4 700,19 грн.) по жовтень 2014р. В частині стягнення 2 315,64 грн. 3% річних слід відмовити.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період з березня 2014р. по жовтень 2014р., приходить до висновку, що стягненню підлягає 5 046,42 грн. В частині стягнення 1 290,04 інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки прокуратура Перемишлянського району Львівської області звільнена від сплати судових витрат та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати в розмірі 1 827,00 грн. стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 173, 175, 230, 231, 232, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 254, 509, 526, 549, 610, 612, 625, 627, 628, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 38, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпрінт» (81200, Львівська область, Перемишлянський район, місто Перемишляни, вул. О.Ковча, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 36848607) на користь Перемишлянської районної ради (81200, Львівська область, Перемишлянський район, місто Перемишляни, вул. Привокзальна, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 22402992) 66 854,70 грн. орендної плати, 652,45 грн. 3% річних, 5 046,42 грн. інфляційних втрат та 4 242,86 грн. пені.

3. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпрінт» (81200, Львівська область, Перемишлянський район, місто Перемишляни, вул. О.Ковча, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 36848607) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м. Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 827,00 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.12.2014 року.

Суддя Коссак С.М.