Рішення

від 16.12.2014 по справі 921/1147/14-г/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2014 р.Справа № 921/1147/14-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", юрид. адреса : вул. Чорновола, 40,с.Загірочка, Жидачівський район, Львівська область, 81754; адреса для листування : вул. ак. Лазаренка,5-А, м.Львів, 79026

до відповідача Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. І.Франка, 16, м.Тернопіль, 46001

про cтягнення заборгованості в сумі 88191 грн 32 коп.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Решетуха Антоніна Віталіївна, довіреність №535/1 від 14.02.2014р.

Представникам позивача, відповідача у попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 78 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст. 77 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 16.12.2014р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", юрид. адреса: вул. Чорновола, 40,с.Загірочка, Жидачівський район, Львівська область, 81754; адреса для листування : вул. ак. Лазаренка, 5-А, м.Львів, 79026 (далі по тексту також - позивач або ТОВ "Енерго-лізинг плюс") звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. І.Франка, 16, м.Тернопіль, 46001 (далі по тексту також - відповідач або КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" або ТОВ "Енерго-лізинг плюс") про стягнення заборгованості в сумі 88191 грн 32 коп.

Ухвалою господарського суду від 14.10.2014р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 03.11.2014 р. о 14 год. 40 хв.

У судовому засіданні 03.11.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.11.2014р. на 14 год. 40 хв.

Строк вирішення спору у справі №921/1147/14-г/9 встановлено по 13.12.2014р. Разом з тим, 13.12.2014р. являється вихідним днем, так як випадає на суботу.

В силу ч.3 ст. 51 ГПК України, у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

А тому, останнім днем двохмісячного строку у справі є 15.12.2014р.

За письмовим клопотанням представника відповідача, суд ухвалою від 25.11.2014р. строк розгляду справи в порядку статті 69 ГПК України продовжив на 15-ть днів.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 16.12.2014р. на 13 год. 40 хв.

Позивач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, додаткових письмових пояснень, заперечень, клопотань не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст. 77 ГПК України.

Повноважний представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечує, у раніше поданому письмовому відзиві на позовну заяву №4632/18 від 30.10.2014р. (вх. №19847 від 03.11.2014р.), просить відмовити в задоволенні позову, так як, вважає звернення позивача до суду про стягнення простроченої заборгованості із КП "ТМТКЕ" по Договору фінансового лізингу №01/0912 від 07.08.2012р. передчасним.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, розглянувши та оцінивши матеріали справи, подані сторонами докази, пояснення та заперечення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та п. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ст. 1,2 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України, відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 07 вересня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс" (Лізингодавець) в особі директора Жирова В.М., що діяв на підставі Статуту з однієї сторони та Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (Лізингоодержувач) в особі в.о. директора Чумака А.К., що діяв на підставі Статуту з іншої сторони укладено договір фінансового лізингу №01/0912 (далі Договір), у відповідності до п.1.1. якого Лізингодавець (позивач по справі) зобов'язується придбати відповідно до встановлених Лізингоодержувачем (відповідач по справі) Специфікацій (Специфікація, яка викладена у Додатку №1 до договору та є його невід'ємною частиною), затвердженої Лізингоодержувачем у встановленому порядку та переданої Лізингодавцю проектно - кошторисної документації (Реєстр проектно - кошторисної документації, який викладений в Додатку №2 до Договору і є його невід'ємною частиною) та умов (далі Предмет лізингу) та передати його у користування Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти від Лізингодавця Предмет лізингу та сплачувати йому за користування Предметом лізингу лізингові платежі протягом строку встановленого цим Договором.

Договір лізингу вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами (п. 2.1. Договору).

Строк лізингу починається з моменту передачі Предмету лізингу Лізингодавцем Лізингоодержувачу, яким є дата підписання Акту приймання - передачі Предмету лізингу (п. 2.2. Договору).

Згідно п.4.1. укладеного Договору загальна сума Договору дорівнює 4 957 717,96 грн.(чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч сімсот сімнадцять грн. 96 коп.) та складається із розміру авансового платежу -192 695,58 грн. (сто дев'яносто дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять грн. 58 коп.) та загальної вартості лізингових платежів - 4 765 022,38 грн. (чотири мільйони сімсот шістдесят п'ять тисяч двадцять дві грн. 38 коп.).

У відповідності до п.3.1 Договору вартість Предмету лізингу складає 3 853 911,60 грн. і є незмінною на весь період його дії.

Згідно Додатку№3 Договору сторони домовились, що вартість лізингу, як винагороди Лізингодавцю за отримане в лізинг майно, обчислюється із розрахунку 18% річних.

Додатком №4 до Договору від 12 грудня 2012р. п.4.1. Договору було змінено і він був викладений в наступній редакції:

Загальна сума Договору дорівнює 4 594 217,84 грн.(чотири мільйони п'ятсот дев'яносто чотири тисячі двісті сімнадцять грн.,84 коп.), та складається із розміру авансового платежу -192 695,58 грн. (сто дев'яносто дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять грн.,58 коп.) та загальної вартості лізингових платежів - 4 401 522,26 грн.( чотири мільйони чотириста одна тисяча п'ятсот двадцять дві грн., 26 коп.). Вартість Предмету лізингу 3 574 615,20 грн.(три мільйона п'ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот п'ятнадцять грн. 20коп).

П. 4.3 Договору був викладено в наступній редакції:

Розмір, строки та початок сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцеві встановлюється в Додатку №3 до договору з фінансового лізингу №01/0912 від „ОТ' вересня 2012р., який підписується Сторонами одночасно з цим Договором та є його невід'ємною частиною.

Також Додатком №4 були внесені зміни до Додатку№1 та Додатку№3, які також були викладені в іншій редакції.

Строк фінансового лізингу згідно Додатку №3 Договору складає 36 місяців.

Пунктом 4.4. Договору Сторони погодили, що всі платежі за договором сплачуються у безготівковій формі на поточний розрахунковий рахунок Лізингодавця.

Лізингодавець виконує передачу Предмета лізингу до 15 жовтня 2012р. за умови сплати Лізингоодержувачем авансового платежу протягом 15 робочих днів від дати підписання договору, на підставі видаткової накладної та Акту приймання-передачі Предмету лізингу (п.п. 5.1., 5.5. Договору).

Пунктом 11.2.1. Лізингодавець зобов'язався у передбачені договором строки надати Лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Пунктами 12.2.1., 12.2.3. Лізингоодержувач зобов'язався прийняти поставлений Предмет лізингу і своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Право власності на Предмет лізингу переходить до Лізингоодержувача після повної сплати платежів, зазначених в Додатку № 2 Договору (п.9.3. Договору)

Відповідно до п. 16.1. Договору строк дії Договору встановлений сторонами до повного виконання зобов'язання за цим Договором.

На виконання умов п. 1.1.Договору Лізингодавець, виконуючи свої зобов'язання, придбав у свою власність і 17 грудня 2012р. передав у користування Лізингоодержувачу Предмет лізингу, а останній прийняв його, що підтверджується актом приймання - передачі Предмету лізингу від 17 грудня 2012р. та накладною № 5 від 17 грудня 2012 року на загальну суму 3 574 615,20 грн., які зі сторони Лізингоодержувача підписані керівником Лізингоодержувача, підпис якого скріплено печаткою.

Платіжними дорученнями №4292 від 05 жовтня 2012р., №4335 від 10 жовтня 2012р., №4565 від 25 жовтня 2012р. та № 4943 від 20 листопада 2012р. Лізингоодержувач здійснив оплату суми, яка відшкодовує частину вартості Предмету лізингу в 2011 р.( авансовий платіж).

Крім того Лізингоодержувач в період з 21 грудня 2012р. по 15 травня 2014р. здійснював дострокові сплати відшкодування вартості Предмету лізингу, а саме 21 та 24 грудня 2012р. -300 000 грн., 18 січня 2013р. -1 090 000грн., 25 червня 2013р. - 650 000 грн.

Кожний достроковий платіж Лізингоодержувачем проводився після належних змін умов Договору, які оформлені відповідними Додатками №5, 6, 7 до нього.

В останній редакції Договору ( Додаток №7 від 25 червня 2013р. Договору) вказано, що у зв'язку з достроковим платежем - 650 000грн.:

Пункт 4.1 договору фінансового лізингу №01/0912 від „07" вересня 2012р. викласти в наступній редакції:

Загальна сума цього Договору дорівнює 4 022 789,58 грн. (чотири мільйони двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять грн. 58 коп.) та складається із розміру авансового платежу -192 695,58 грн.(сто дев'яносто дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять грн., 58 коп.), дострокової сплати відшкодування вартості Предмету лізингу 2 040 000,00 грн.( два мільйони сорок тисяч грн.), в т.ч. в червні 2013р. 650 000,00 грн. (шістсот п'ятдесят тисяч грн.), загальної вартості лізингових платежів - 1790094,00 ( один мільйон сімсот дев'яносто тисяч дев'яносто чотири грн.). Вартість Предмету лізингу складає 3 574 615,20 грн.(три мільйона п'ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот п'ятнадцять грн. 20коп).

Крім того в останній редакції Додатком №7 до Договору Сторони встановили, що щомісячні лізингові платежі починаючи з 20 липня 2013р. складають 44 095,66 грн.

За період з 05.10.12р по 20.09.2014 р. на виконання умов Договору Лізингоодержувачем фактично сплачено Лізингодавцю 3 229 067,70 грн. лізингових платежів, що підтверджується платіжними дорученнями копії яких додані позивачем до позовної заяви.

Пунктом 4.3. Договору Лізингоодержувач повинен здійснювати сплату лізингових платежів згідно Додатку№3 договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Лізингодавця лізингових платежів до відповідної дати біжучого місяця. Згідно вищезгаданого Додатку№3 датою сплати за липень є 20 липня 2014р., тобто, межовою датою розрахунку буде : 20 липня 2014р., за серпень є 20 серпня 2014р. , тобто, межовою датою розрахунку буде: 20 серпня 2014р., датою сплати за вересень є 20 вересня 2014р., тобто, межовою датою розрахунку буде: 20 вересня 2014р.

Згідно останньої редакції Додатку №3, яка викладена Додатком №7 до Договору Лізингоодержувач повинен був сплатити Лізингодавцю до 20.09.2014р. - 132 286,98 грн. лізингових платежів.

Як стверджує позивач та зазначене вбачається з Додатку № 7 до Договору, Лізингоодержувачем не проведені платежі на користь Лізингодавця за липень 2014р. в сумі 44 095,66грн. (термін оплати до 20 липня 2014р., за серпень 2014 р. в сумі 44 095,66 грн. (термін оплати до 20 серпня 2014 р.) та вересень 2014 р. в сумі 44 095,66 грн. (термін оплати до 20 вересня 2014 р.)

При цьому згідно рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 921/777-14-г/1 (суддя Чопко Ю.О.) від 10.09.2014р. стягнуто з комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, м.Тернопіль вул. І.Франка, 16 (ідентифікаційний код 14034534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", Львівська область, Жидачівський район, с.Загірочка, вул. Чорновола, буд. 40 (код 35549269) - 44 095 (сорок чотири тисячі дев'яносто п'ять) грн. 66 коп. боргу, який виник за Договором за липень 2014 року.

Вказане рішення не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили.

Таким чином прострочена основна заборгованість, яка визначена Позивачем як сума позовних вимог Позивача до Відповідача в даній позовній заяві дорівнює 88191,32 грн. і складається з суми 44 095,66 грн. суми несплати за серпень 2014 р. (термін оплати до 20 серпня 2014 р.) та 44 095,66 грн. суми несплати за вересень 2014р. (термін оплати до 20 вересня 2014 р.).

Лізингодавець вважає, що невиконанням своїх зобов'язань Лізингоодержувач порушив права та охоронювані законом інтереси Лізингодавця і має нести відповідальність передбачену умовами Договору, ГК України та ЦК України.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України (ст. 509 ЦК України), господарськими визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами Договір має ознаки договору фінансового лізингу, які регулюється Законом України «Про фінансовий лізинг» (Закон України від 16.12.1997 р. № 723/97 ВР із змінами і доповненнями, надалі - Закон), згідно ст.1. якого фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

Норма ч.1 ст. 2 Закону встановлює, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставки з урахуванням особливостей, що встановлюється цим Законом.

Зокрема, предметом договору лізингу (далі предмет лізингу) може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавств до основних фондів (ч.1 ст. 3 Закону).

В відповідності до ч.2 ст.11. Закону Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору, а також своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до Додатку №7 від 25.06.2013р. Лізингоодержувач повинен був сплатити Лізингодавцю чергові лізингові платежі в сумі 44 095грн. 66 коп. до 20.08.2014р. та до 20.09.2014р., однак останній взяті на себе зобов'язання згідно вищезазначеного договору щодо сплати лізингових платежів своєчасно не виконав і станом на день звернення з позовом за ним рахується заборгованість за серпень - вересень 2014року в сумі 88191 грн. 32 коп., що не заперечно представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що на день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про погашення заборгованості за серпень - вересень 2014р. по сплаті лізингових платежів суду не надав, а тому згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 88191 грн. 32 коп.

Доводи відповідача щодо не вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, судом до уваги не приймаються, так як у відповідності до п.1 Рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002року, звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, а встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням права на судовий захист та вищенаведені вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст.173,193 ГК України.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі та підлягають стягненню в користь позивача.

Одночасно, розглянувши подане відповідачем клопотання № 5436/18 від 12.12.2014р. (вх. № 23098 від 12.12.2014р.) про відстрочення виконання рішення в порядку ст. 121 ГПК України до моменту зняття арешту з коштів КП "ТМТКЕ", що вчинено виконавчою службою у виконавчому провадженні 32791165 суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ , у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю. Мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Із змісту п. 7.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Заявляючи вказане клопотання, в порядку ст. 121 ГПК України, відповідач не врахував, що на даний час рішення суду у даній справі ще не набрало законної сили, у зв'язку з чим судом не видавалось виконавчого документа на виконання рішення. А тому, у суду відсутні підстави для застосування в даному випадку ст. 121 ГПК України.

Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що така підстава як арешт коштів виконавчою службою не є у розумінні ст. 121 ГПК України підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Зокрема, із змісту п. 7.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду, що не позбавляє його права звернутись з таким повторно у порядку ст. 121 ГПК України після набрання рішенням у справі законної сили та видачі судом виконавчого документа за наявності підстав для такої відстрочки.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, враховуючи строк розгляду справи визначений ст. 69 ГПК України в тому числі продовжений на15-ть днів, справа завершується розглядом без участі представника позивача, за наявними у ній матеріалами.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32-33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. І.Франка, 16, м.Тернопіль, 46001, (код ЄДРПОУ 14034534) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", юрид. адреса : вул. Чорновола, 40,с.Загірочка, Жидачівський район, Львівська область, 81754; адреса для листування : вул. ак. Лазаренка,5-А, м.Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 35549269) - 88191 (вісімдесят вісім тисяч сто дев'яносто одну) грн. 32 коп. основного боргу за серпень та вересень 2014р.

3.Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. І.Франка, 16, м.Тернопіль, 46001, (код ЄДРПОУ 14034534) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", юрид. адреса : вул. Чорновола, 40,с.Загірочка, Жидачівський район, Львівська область, 81754; адреса для листування : вул. ак. Лазаренка,5-А, м.Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 35549269) - 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.Відмовити Комунальному підприємству теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. І.Франка, 16, м.Тернопіль, 46001, (код ЄДРПОУ 14034534) в задоволенні клопотання №5436/18 від 12 грудня 2014р. (вх.№23098 від 12.12.2014р.) про відстрочку виконання рішення.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 22.12.2014р.

Суддя В.Л. Гевко