Ухвала

від 23.12.2014 по справі 810/7093/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

23 грудня 2014 року № 810/7093/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання - Гай А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

третя особа 1 - не прибув,

третя оособа 2 - не прибув,

розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_2 до треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проРеєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Богатирчук І.М., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, визнання протиправними та скасування рішень, скасування Свідоцтва про право власності та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

22 грудня 2014 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Богатирчук І.М., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень, скасування Свідоцтва про право власності та зобов"язання вчинити певні дії.

До позовної заяви додано клопотання, у якому позивач просить відповідно до ст. ст. 117 та 118 КАС України вжити передбачені законом заходи забезпечення адміністративного позову, оскільки до ухвалення рішення суду існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Суд, у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи в частині заявленого клопотання, встановив таке.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, рішення про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2, 0000 га кадастровий номер 3221455300:03:004:0013 за Богатирчуком І.М. № 87645052 винесено ще 6 грудня 2013 р., а рішення про відмову позивачу у державній реєстрації прав та обтяжень на земельну ділянку площею 2, 0000 га кадастровий номер 3221455300:03:004:0013 № 14102849 - 27 червня 2014 р.

Наведене свідчить, що після винесення державним реєстратором рішення № 14102849 пройшло майже 6 місяців і у цей період позивачем не було вжито процесуальних заходів (вирішення спору у судовому порядку), скерованих на забезпечення заборони Богатирчуку І.М. розпоряжатися названою земельною ділянкою.

Крім того, позивачем не наведено та не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі або наявності інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.

До того ж згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 щодо вжиття заходів забезпечення позову - відмовити .

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Виноградова О.І.