Рішення

від 24.12.2014 по справі 922/4795/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р.Справа № 922/4795/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Харківського громадського фонду демократії, м. Харків про стягнення 17681,26 грн за участю представників сторін:

позивача - Падалко О.О., дов. № 38-4425/395 від 23.11.2013 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 14324,30 грн. боргу за невиконання договірних зобов*язань, 2185,74 грн. інфляційних витрат, 496,04 грн. 3% річних та 675,18 грн. пені за договором про постачання теплової енергії № 13441 від 16 лютого 2011 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.

Разом з цим, 10 грудня 2014 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/4795/14 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача - Харківського громадського фонду демократії: 61000, м. Харків, пл. Рози Люксембург, 10-А надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Харківський громадський фонд демократії належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, з огляду на зауваження суду про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у разі нез'явлення в засідання суду, які містяться в ухвалах суду від 29 жовтня 2014 року, 24 листопада 2014 року та 09 грудня 2014 року, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) згідно пункту 1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України. Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24 вересня 2003 року XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Харківський громадський фонд демократії (відповідач) займає нежитлові приміщення будинку за адресою - м. Харків, пл. Рози Люксембург, 10-А.

16 лютого 2011 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Харківським громадським фондом демократії було укладено договір про постачання теплової енергії № 13441.

Згідно пункту 1.1. договору про постачання теплової енергії № 13441 теплопостачальна організація взяла на себе зобов*язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов*язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені договором.

Відповідно до розділу 5.1 договору про постачання теплової енергії від 16 лютого 2011 року облік споживання теплової енергії проводиться за правилами комерційного обліку або розрахунковти способом (опалення, вентиляція, горяче водопостачання) згідно з додатком 4

Згідно пункту 6.1 договору про постачання теплової енергії № 13441 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавсту України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

За умовами пункту 6.3. договору про постачання теплової енергії від 16 лютого 2011 року розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно пункту 6.4. договору про постачання теплової енергії № 13441 відповідач за 3 днів до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує позивачу вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює: до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

На підставі пункту 10.4. договору про постачання теплової енергії від 16 лютого 2011 року, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Таким чином усі істотні умови договору про постачання теплової енергії № 13441 від 16 лютого 2011 року були погоджені.

Матеріали справи свідчать про те, що Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" свої зобов'язання виконало в повному обсязі, на підставі договору про постачання теплової енергії № 13441 від 16 лютого 2011 в період з грудня 2012 року по квітень 2014 року здійснило відпуск теплової енергії у приміщення відповідача та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період.

Станом на 27 жовтня 2014 року заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань Харківського громадського фонду демократії перед позивачем складає 14324,30 грн., яка утворилася за період з грудня 2012 року по квітень 2014 року. Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення теплової енергії у приміщення Харківського громадського фонду демократії. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками представників сторін та повноважним представником житлової організації за адресою: м. Харків, пл. Рози Люксембург, 10-А.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2.3 договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, належної до сплати суми за кожен день простроченого періоду з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати. На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 675,18 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних з простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 496,04 грн. 3% річних від простроченої суми, 2185,74 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 253-255, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, статтями 174, 175, 193, 232, Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського громадського фонду демократії (61000, м. Харків, пл. Рози Люксембург, 10-А, код ЄДРПОУ 23911715) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 14324,30 грн. боргу за невиконання договірних зобов*язань, 2185,74 грн. інфляційних витрат, 496,04 грн. 3% річних, 675,18 грн. пені за договором про постачання теплової енергії № 13441 від 16 лютого 2011 року та 1827 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2014 р.

Суддя П.В. Хотенець