Рішення

від 23.12.2014 по справі 914/3454/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2014 р. Справа № 914/3454/14

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Львівської обласної ради молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів у Львівській області, м. Львів

про: розірвання договору купівлі-продажу №2917 від 12.05.2014 року та стягнення 98 400,00 грн. неустойки

за зустрічним позовом: Львівської обласної ради молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів у Львівській області, м. Львів

до: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

про: відмову у задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо розірвання договору купівлі-продажу № 2917 від 12.05.2014 року, укладеного з Громадською організацією «Львівською обласною радою молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів»; визнання недійсним п. 2.2. договору купівлі-продажу № 2917 від 12.05.2014 року, укладеного з Громадською організацією «Львівською обласною радою молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів» в частині визначення моменту поступлення коштів датою зарахування їх на рахунок Управління комунальної власності; зобов'язання Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради прийняти оплату вартості об'єкта за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 4, заг. Площею 48,9 кв. м. у сумі 492 000 грн. від Громадської організації «Львівської обласної ради молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів», відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу № 2917 від 12.05.2014 року.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Грицина Я.М. (довіреність № 2302-вих-2713 від 07.10.2014 року)

від відповідача за первісним позовом: Бек Ю.Б. (довіреність від 12.05.2014 року)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 23.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Львівської обласної ради молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів у Львівській області про розірвання договору купівлі-продажу №2917 від 12.05.2014 року та стягнення 98 400,00 грн. неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов п.п.2.1.,5.1. Договору щодо вчасного внесення оплати за Об'єкт продажу, у зв'язку з чим позивач просить суд застосувати положення п.п.7.2.,7.4. Договору, розірвати договір купівлі-продажу №2917 від 12.05.2014 року та стягнути з відповідача на користь позивача 98 400,00 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 02.10.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.10.2014 року. Ухвалами суду від 16.10.2014 року та від 04.11.2014 року розгляд справи відкладався на 04.11.2014 року та на 25.11.2014 року відповідно. В судовому засіданні 25.11.2014 року оголошено перерву до 09.12.2014 року.

25.11.2014 року Громадською організацією «Львівською обласною радою молодих вчених та спеціалістів-відділенням Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів» подано зустрічний позов № 914/3454/14 до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання недійсним п. 2.2. договору купівлі-продажу № 2917 від 12.05.2014 року, укладеного з Громадською організацією «Львівською обласною радою молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів» в частині визначення моменту поступлення коштів датою зарахування їх на рахунок Управління комунальної власності; зобов'язання Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради прийняти оплату вартості об'єкта за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 4, заг. Площею 48,9 кв. м. у сумі 492 000 грн. від Громадської організації «Львівської обласної ради молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів», відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу № 2917 від 12.05.2014 року.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовуються тим, що відповідно до п. 2.2. договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний прийняти оплату від покупця, що і було зроблено продавцем, але через певний час кошти були перераховані в ГКДКСУ у Л/о. Так, 11 липня 2014 року ГО «ЛОР МВС» перерахувало 492000,00 грн., однак Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради відмовилося прийняти ці кошти і перерахувало їх ГУДКСУ у Л/о. Свої дії Управління комунальної власності мотивувало тим, що кошти поступили на їх рахунок лише 14 липня 2014 року, а не 11 липня 2014 року, а відповідно до п. 2.2 договору, датою поступлення коштів вважається дата надходження коштів на рахунок Управління комунальної власності. На думку позивача за зустрічним позовом, визначена п. 2.2. договору купівлі-продажу умова щодо того, що датою оплати Сторони вважають дату зарахування коштів на рахунок Продавця, суперечить ч.5 ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Враховуючи те, що в даному випадку істотного порушення не відбулося, майнові інтереси продавця не порушені, то в Управління комунального майна відсутні правові підставі для розірвання договору.

Ухвалою суду від 25.11.2014 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним, розгляд зустрічного позову призначено на 09.12.2014 року.

В судовому засіданні 09.12.2014 року оголошено перерву до 23.12.2014 року.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив первісний позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечив повністю з підстав, зазначених у поданому через канцелярію суду відзиві на зустрічний позов (вх. № 53279/14 від 09.12.2014 року). Зокрема, зазначив, що п.2.2 Договору був виконаний 14.07.2014 року (а не 11.07.2013 року), що є підставою для застосування п.7.1. договору шляхом сплати неустойки у розмірі 20 відсотків ціни продажу, а також підставою для розірвання Договору, оскільки позивач, замість сплати вказаних штрафних санкцій та ціни об'єкта продажу згідно з договором, відмовився від подальшого виконання договору, посилаючись на відсутність його вини у простроченні договору.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання з'явився, проти задоволення первісного позову заперечив, а зустрічний позов просив задоволити повністю з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 07.02.2012 № 2115, 12.05.2014 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Продавець) та Львівською обласною радою молодих вчених та спеціалістів - відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів у Львівській області (Покупець) укладено Договір №2917 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю нежитлове приміщення загальною площею 48,9 (сорок вісім цілих дев'ять) кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Я. Стецька, буд 4.

Згідно з п.3.1 Договору передача Об'єкта у власність Покупця здійснюється Продавцем у триденний термін після сплати повної вартості придбаного Об'єкта продажу.

Пунктом 2.1. Договору передбачено обов'язок Покупця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору сплатити Продавцеві за придбаний Об'єкт продажу 492 000 грн. (чотириста дев'яносто дві тисячі гривень).

Відповідно до п. 5.1. Договору Покупець зобов'язаний у встановлений цим Договором строк сплатити ціну об'єкта продажу.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що кожна сторона зобов'язується належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій Стороні у виконанні її обов'язків.

На виконання п. 6.2. Договору (обов'язок Продавця контролювати виконання умов Договору) 23.06.2014 відповідачу було скеровано претензію № 2302-вих.-1839, відповідно до якої останньому пропонувалося:

- негайно сплатити суму основного боргу в розмірі 492000,00 грн., сплатити неустойку у розмірі 20 % від вартості об'єкта продажу, що становить 98400,00 грн., сплатити пеню в розмірі 127,92 грн. станом на 12.06.2014 плюс пеню за кожний день прострочення з 13.06.2014 до дня оплати, включно;

- у випадку невиконання першої пропозиції, пропонувалося розірвати Договір за взаємною згодою сторін, добровільно повернути Позивачу об'єкт продажу та сплатити встановлену неустойку у сумі 98 400.00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач сплатив суму за Договором 14.07.2014, на 63 день після нотаріального посвідчення останнього, що, на думку позивача, є підставою для розірвання Договору купівлі-продажу, а також сплати відповідних штрафних санкцій.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що оплату ціни Об'єкта продажу за Договором провів 11.07.2014 р., на підтвердження чого долучив до зустрічної позовної заяви копію квитанції №ПН488 від 11.07.2014 р. на суму 492000,00 грн. з призначенням платежу «ЛОРМВ та С-В ВРМВ у Львівськ.обл. ч/з Бек Ю.Б. - Сплата за купівлю нежитлового приміщення зг.дог.№2917 від 12.05.14 р. без ПДВ.»

З долучених на вимогу суду відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) доказів отримання та повернення коштів (копій виписок по рахунку та платіжного доручення) до клопотання вх.№51499/14 від 27.11.2014 р. вбачається, що зарахування коштів на оплату ціни Об'єкта продажу за спірним Договором у розмірі 492000,00 грн. здійснено 14.07.2014 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобов'язання сторін виникли на підставі Договору № 2917 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 12.05.2014 року.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 5 ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2.1. Договору встановлено обов'язок Покупця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору сплатити Продавцеві за придбаний Об'єкт продажу 492 000 грн. (чотириста дев'яносто дві тисячі гривень).

Відповідно до п. 5.1. Договору Покупець зобов'язаний у встановлений цим Договором строк сплатити ціну об'єкта продажу.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не виконано обов'язку оплати ціни Об'єкти продажу в межах встановленого пунктом 2.1. Договору строку.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.7.2. Договору у випадку несплати ціни Об'єкта продажу протягом строку, встановленого у п.2.1. цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку у розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни, за яку куплено Об'єкт продажу. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів цей Договір підлягає розірванню відповідно до п.5 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

З огляду на викладене, суд вважає вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 98400,00 грн. неустойки обґрунтованою.

Що стосується вимоги про розірвання договору купівлі-продажу №2917 від 12.05.2014 року, то слід зазначити наступне.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів цей Договір підлягає розірванню відповідно до п.5 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Відповідно до п.п.6.1.-6.2. Програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №1661 від 12.07.12. договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з часу нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики неустойку згідно зі ст. 549 Цивільного Кодексу України, продаж вважається таким що не відбувся. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню із стягненням встановленої неустойки.

11.07.2014 р. Покупець здійснив оплату ціни Об'єкта продажу, що підтверджується долученою до зустрічної позовної заяви копією квитанції №ПН488 від 11.07.2014 р. на суму 492000,00 грн. з призначенням платежу «ЛОРМВ та С-В ВРМВ у Львівськ.обл. ч/з Бек Ю.Б. - Сплата за купівлю нежитлового приміщення зг.дог.№2917 від 12.05.14 р. без ПДВ.».

Однак, з долучених на вимогу суду відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) доказів отримання та повернення коштів (копій виписок по рахунку та платіжного доручення) до клопотання вх.№51499/14 від 27.11.2014 р. вбачається, що зарахування коштів на оплату ціни Об'єкта продажу за спірним Договором у розмірі 492000,00 грн. здійснено 14.07.2014 р., тобто, на 63 день після нотаріального посвідчення Договору, що, на думку позивача за первісним позовом, є підставою для розірвання Договору купівлі-продажу, а також сплати відповідних штрафних санкцій.

Відповідно до п.2.2. Договору датою оплати Сторони вважають дату зарахування коштів на рахунок Продавця.

Суд бере до уваги твердження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), що умова визначена п. 2.2. договору купівлі-продажу щодо того, що датою оплати Сторони вважають дату зарахування коштів на рахунок Продавця, суперечить ч.5 ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) даних вимог є підставою недійсності правочину.

Пунктом 2.1. Договору встановлено обов'язок Покупця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору сплатити Продавцеві за придбаний Об'єкт продажу 492 000 грн. (чотириста дев'яносто дві тисячі гривень).

Пунктом 2.2. Договору визначено, що розрахунки за придбаний Об'єкт здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок Продавця. Датою оплати Сторони вважають дату зарахування коштів на рахунок Продавця.

У відповідності до ч. 1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Оскільки в даному випадку положенням Договору встановлено тридцятиденний строк для вчинення дії (безготівкового перерахування вартості об'єкта продажу), то останнім днем строку є 30 день для здійснення безготівкового перерахування коштів.

Відтак, положення п.2.2. Договору щодо того, що датою оплати Сторони вважають дату зарахування коштів на рахунок Продавця суперечить вимогам Закону та підлягає визнанню недійсним.

Покупець здійснив оплату ціни Об'єкта продажу 11.07.2014 р., що підтверджується долученою до зустрічної позовної заяви копією квитанції №ПН488 від 11.07.2014 р. на суму 492000,00 грн., тобто в межах встановленого умовами Договору 60-денного строку після нотаріального посвідчення Договору, а саме встановленого п.2.1. Договору терміну протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору, а також встановленого п.7.2. Договору терміну протягом наступних 30 (тридцяти) днів з моменту порушення 30-денного строку, визначеного п.2.1. Договору, для сплати ціни Об'єкта продажу та неустойки).

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для розірвання Договору купівлі-продажу №2917 від 12.05.2014 року.

Натомість, вимога позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про зобов'язання Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради прийняти оплату вартості об'єкта за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 4, заг. площею 48,9 кв.м. у сумі 492 000 грн. від Громадської організації «Львівська обласна рада молодих вчених та спеціалістів - відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів», відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу №2917 від 12.05.2014 року, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами істотного порушення відповідачем за первісним позовом Договору, що завдало значної шкоди майновим інтересам продавця.

Суд звертає увагу позивача за первісним позовом, що згідно з п.7.4 Договору невиконання Покупцем обов'язків за договором є підставою для розірвання договору у встановленому законом порядку.

Положеннями статті 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частиною 4 статті 188 ГК України передбачено право заінтересованої сторони на передачу спору про внесення змін у договір на вирішення суду у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.

Оскільки позивачем за первісним позовом не подано належних доказів звернення до відповідача за первісним позовом із пропозицією про розірвання договору, у нього відсутні правові підстави для звернення із відповідним позовом до суду, а відтак, у задоволенні первісного позову в цій частині слід відмовити.

Слід зазначити, що в якості доказу сплати судового збору за звернення до суду із зустрічним позовом позивачем за зустрічним позовом сплачено 1218,00 грн., що підтверджується долученою до позовної заяви квитанцією №12843576 від 24.11.2014 р. на суму 1218,00 грн. Однак, окрім вимоги про визнання недійсним положення пункту 2.2. договору купівлі продажу №2917 від 12.05.2014 року позивачем за зустрічним позовом заявлено також вимогу про зобов'язання Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради прийняти оплату вартості об'єкта продажу у розмірі 492 000 грн., за подання якої не подано доказів сплати судового збору. Відтак, зазначена сума у розмірі 1218,00 грн. підлягає до стягнення в дохід державного бюджету з відповідача за зустрічним позовом у відповідності до положень ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівської обласної ради молодих вчених та спеціалістів-відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів у Львівській області (Код ЄДРПОУ 25256166) на користь управління комунальної власності (79008, м. Львів, пл. Галицька. 1 5, ЄДРПОУ 25558625) неустойку у розмірі 98 400,00 грн. та 1968,00 грн. судового збору.

3. Відмовити в частині позовної вимоги за первісним позовом про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 12.05.2014 № 2917, укладеного між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ЛОМГО Львівська обласна рада молодих вчених та спеціалістів - відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів у Львівській області (Код ЄДРПОУ 25256166).

4. Судовий збір у розмірі 1218,00 грн. покласти на позивача за первісним позовом.

5. Зустрічний позов задоволити.

6. Визнати недійсним положення абзацу другого п. 2.2. договору купівлі продажу №2917 від 12.05.2014 року, укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Громадською організацією «Львівська обласна рада молодих вчених та спеціалістів - відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів», а саме в частині визначення моменту поступлення коштів датою зарахування їх на рахунок Управління комунальної власності, а саме: «Датою оплати Сторони вважають дату зарахування коштів на рахунок Продавця».

7. Зобов'язати Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; р/р 34223000002002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014; код ЄДРПОУ 25558625) прийняти оплату вартості об'єкта за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 4, заг.площею 48,9 кв.м. у сумі 492 000 грн. від Львівської обласної ради молодих вчених та спеціалістів - відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів» (79005, м. Львів, вул. Академіка Павлова, будинок 1, квартира 7А; код ЄДРПОУ 25256166), відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу №2917 від 12.05.2014 року.

8. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; р/р 34223000002002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014; код ЄДРПОУ 25558625) на користь Львівської обласної ради молодих вчених та спеціалістів - відділення Всеукраїнської ради молодих вчених та спеціалістів» (79005, м. Львів, вул. Академіка Павлова, будинок 1, квартира 7А; код ЄДРПОУ 25256166) 1218,00 грн. судового збору.

9. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; р/р 34223000002002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014; код ЄДРПОУ 25558625) в дохід державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.12.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А