Рішення

від 09.12.2014 по справі 922/4899/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 922/4899/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промпобутсервіс Татіус", м. Харків про стягнення 30168,22 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка", м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус", м. Харків про стягнення 30168,22 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за Договором поставки № 88 від 01.11.2012 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним Договором в розмірі 26211,17 грн., 3 % річних в розмірі 1513,17 грн. та індекс інфляції в розмірі 2443,88 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 листопада 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4899/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 17 листопада 2014 року об 11:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 листопада 2014 року розгляд справи відкладено на 09 грудня 2014 року о 10:40, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Позивач та відповідач в призначене судове засідання не з'явились, причини неявки суду не відомі.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/4899/14 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали господарської справи № 922/4899/14, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

01.11.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки № 88 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1 якого, позивач (постачальник) прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця у визначені цим Договором строки комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти, зазначені у Специфікації (далі-Товар), а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 вищенаведеного Договору, у Специфікації зазначається найменування товару, його кількість, ціна, термін поставки, загальна вартість товару. Специфікація є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктами 3.1 та 3.3 Договору сторони погодили за встановили, що ціна кожної одиниці товару вказана в Специфікації і виражається в гривні. Загальна сума Договору складає загальну суму товару за всіма Специфікаціями цього Договору.

Пунктом 3.4 Договору від 01.11.2012 року сторони погодили умови та строки оплати, а саме, покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату товару (партії товару) після його отримання, але не пізніше 20 днів з дати поставки товару (партії товару). Оплата товару здійснюється в грошовій одиниці Україні - гривні. Оплата здійснюється покупцем безготівковим розрахунком шляхом перерахування платіжним дорученням вартості поставленого товару (партії товару) на поточний рахунок постачальника (позивача).

Оплата товару здійснюється на підставі рахунків - фактур постачальника (п. 3.5 Договору).

Як свідчать матеріали справи № 922/4899/14, позивач свої зобов'язання за вищевказаним Договором поставки № 88 від 01.11.12р. виконав в повному обсязі та належним чином - поставив відповідачу товар за видатковою накладною № 27346 від 12.11.2012 року на загальну суму 49869,48 грн. з врахуванням ПДВ 20 % (а.с. 20, том справи 1), відповідач товар отримав, про що свідчить підпис уповноваженої особи (заступник директора Вініченко О.Г. за довіреність № 46 (а.с. 21, том справи 1), проте, оплату в строки, встановлені п. 3.4 спірного Договору від 01.11.12р. своєчасно та в повному обсязі не провів, сплативши позивачу частину суми боргу в розмірі 36500,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за вищевказаним Договором від 01.11.12 року, яка склала 13369,48 грн.

Пунктом 3.9 спірного Договору від 01.11.12 року, у разі зміни на день оплати курсу долару США та/або Євро до гривні, встановленого Національним банком України, більш ніж на 2 % у порівнянні з курсом на дату підписання Специфікації, оплата товару здійснюється покупцем за цінами, зміненими пропорційно зміни курсу долару США та/або Євро.

Позивачем наголошено, що оскільки комплектуючі з яких вироблено товар, який поставлений відповідачу, закуповувались позивачем за Євро, валютою перерахунку позивачем визначено Євро.

Враховуючи вищенаведене, позивачем зазначено, що ціна на товар визначалась з врахуванням курсу Євро до гривні, встановленого НБУ на день складання Специфікації, на підставі якої була оформлена видаткова накладна.

Відповідно до даних офіційного курсу гривні до іноземної валюти - Євро (а.с. 38-69, том справи 1), загальна вартість не сплаченого відповідачем товару за накладною, з урахуванням п. 3.9 Договору складає 26211,17 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий відповідачем товар, з урахуванням погодженого сторонами пункту 3.9 Договору від 01.11.2012 року в розмірі 26211,17 грн., в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами Договір поставки № 88 від 01.11.12р., видаткову накладну № 5585 від 28.11.2012 року, яка підписана уповноваженою особою відповідачем без будь-яких зауважень, Додаток № 2 до Договору поставки № 88 від 01.11.12р. Специфікація (а.с. 16, том справи 1), Рахунок - фактуру № 25091 від 06.11.2012 року (а.с. 18-19, том справи 1), вантажну декларацію (а.с. 22, том справи 1) та виписки по рахунку позивача, який підтверджують часткову оплату відповідачем отриманого товару (а.с. 23-37, том справи 1).

Відповідач під час розгляду справи не скористався своїми правами, наділених його статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки, тощо

Таким чином, на момент прийняття рішення у справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в розмірі 26211,17 грн. в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Спірний Договір є договором поставки. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 цього Кодексу якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм закону, а також враховуючи, що відповідач, в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені суду позивачем не спростував, не надав суду доказів належного виконання умов Договору поставки № 88 від 01.11.12р., тобто доказів сплати позивачу грошових коштів за отриманий товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" в частині заявлених до стягнення 26211,17 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи № 922/4899/14 доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо пред'явлених до стягнення 1513,17 грн. 3 % річних та 2443,88 грн. індексу інфляції, суд зазначає про наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за спірним Договором від 01.11.2012 року.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування й розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем визначений вірно згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 1513,17 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2443,88 грн.

При розподілі господарських витрат, суд керується приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн. за майновий характер спору в даному разі покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промпобутсервіс ТАТІУС", 61100, м. Харків, вул. Слинька, буд. 20, кв. 105, код ЄДРПОУ 33289943, (р/р 260083016733 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, ІПН 332899420323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка", 02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 13-б, офіс 128, код ЄДРПОУ 38013959 (р/р 26004416341400 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) - 26211,17 грн. заборгованості, 1513,17 грн. 3 % річних, 2443,88 грн. індексу інфляції, 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 15.12.2014 р.

Суддя Є.М. Жиляєв