Постанова

від 25.11.2014 по справі 824/2817/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р. м. Чернівці Справа №824/2817/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.;

за участю:

представника позивача - Берекети А.О.;

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального страхування інвалідів (позивач) просило: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" (відповідач) адміністративно-господарські санкції за 2013 рік в сумі 16392,31 грн та пеню у розмірі 511,44 грн; зобов'язати відповідача подати звіт за формою 10-ПІ за 2013 рік.

Позивачем в судовому засіданні надано уточнення до позовних вимог, відповідно до яких, Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального страхування інвалідів (позивач) зменшує ціну позову та просить стягнути відповідача адміністративно-господарські санкції за 2013 рік в сумі 8196,16 грн. та пеню у розмірі 698,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки додержання відповідачем законодавства про працю складено акт перевірки від 21.05.2014 року яким зафіксовано, що у відповідності до статистичної звітності за ф. 1-ПВ за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 13 осіб, фонд оплати праці штатних працівників склав 213,1 тис. грн, норматив склав 1 особа. Перевіркою також встановлено, що на протязі 2013 року середньооблікова чисельність зайнятих інвалідів склала 0 осіб.

Підприємством, станом на 18.09.2014 року, звіт за формою 10-ПІ не подавався. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" зобов'язаний був самостійно сплатити за 2013 рік до 15.04.2014 року на рахунок Чернівецького обласного Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 8196,16 грн., однак на день подання адміністративного позову вказана сума не сплачувалась, в зв`язку з чим, було нараховано пеню в сумі 698,31 грн.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом, заборгованість відповідача по сплаті адміністративно-господарських санкціях становить 8196,16 грн та пені у розмірі 698,31 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача письмових заперечень не надав та у судове засідання призначене на 25.11.2014 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Надійшло клопотання від 24.11.2014 року про розгляд справи без його участі та проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи клопотання представника відповідача та те, що його явка в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, тому справу може бути вирішено на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 04.09.2014року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" зареєстровано з 09.12.2009 року, як юридична особа, за адресою місцезнаходження місцезнаходженням - вул. Головна, 449, с. Сергіїї, Путильський район, Чернівецька область (а.с.7).

Згідно акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове соціальне страхування Територіальної державної інспекції з праці у Чернівецькій області від 21.05.2014 року № 24-11-39/288 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2013 році складає 13 осіб, фонд оплати праці штатних працівників склав 213.1 тис. грн., норматив інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях складає 1 особа, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб, що є порушенням вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (а.с. 8-10)

Згідно розрахунку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 15.04.2014 року за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідно до якого, станом на 13.11.2014 року, за відповідачем рахується борг по адміністративно-господарським санкціям в розмірі 8196,16 грн (213,1 тис. грн / 13 * 1) та нарахованої пені в розмірі 698,31грн. (з урахуванням уточнення до адміністративного позову від 12.11.2014 р.) (а.с.4, 41-42)

Згідно інформації Путильського районного центру зайнятості від 12.08.2014 року відповідач подавав 23.08.2013 року до районного центру зайнятості звіт по формі №3-ПН, в якому зазначалась потреба в інвалідах (а.с. 5,43,44)

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального страхування інвалідів направляло на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" Претензію від 23.07.2014 №04-133/399/1 в сумі 8692,85 грн., враховуючи пеню 496,69 грн., де відповідачу було запропоновано сплатити адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку (а.с. 6)

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" в добровільному порядку не було сплачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами гарантує та визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (Закон №875-XII).

Згідно ч.3 ст. 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ч. 9 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Частиною 10 ст. 19 Закону № 875-ХІІ встановлено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З указаних норм права вбачається, зокрема, що на підприємства, установи, організації покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, установленого статтею 19 Закону № 875-ХІІ, надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію і щороку звітувати до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. У разі ж, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, підприємства, установи, організації самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, сплачують адміністративно-господарські санкції, за порушення термінів сплати яких нараховуються пеня.

Судом встановлено, що у 2013 році відповідачем відповідно до встановленого нормативу звіту форми 10-ПІ не подавався та з акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове соціальне страхування Територіальної державної інспекції з праці у Чернівецькій області від 21.05.2014 року № 24-11-39/288 встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2013 році складає 13 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб, при цьому норматив інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях складає 1 особа.

Адміністративно-господарська відповідальність, що передбачена статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю.

Відповідно положень ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, належить також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, адже за змістом статті 18 1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює саме державна служба зайнятості.

На підтвердження вжиття заходів для недопущення господарського правопорушення та з метою працевлаштування у 2013 році інвалідів відповідачем вказувалось про направлення 23.08.2013року та 25.09.2013 року до Путильського районного центру зайнятості звітів про наявність вакансій форми 3-ПН із зазначенням посади для інваліда "офіціант" (а.с.48,50-53).

Як уже зазначалося вище, на роботодавця покладено не лише обов'язок створити робоче місце інваліда, але й в разі наявності вакансії інформувати про це органи зайнятості в порядку, встановленому законом.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року №5067-VI.

Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI визначено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за №988/23520, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Так, пунктом 2.1 цього Порядку передбачено, що така форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, в контексті прийнятого Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття такої (их) вакансії (й).

Між тим, в порушення наведеної норми, після відкриття вакантної посади для інваліда (офіціант) звіт форми 3-ПН із зазначенням однієї вакантної посади для працевлаштування інваліда до центру зайнятості відповідачем було подано до Путильського районного центру зайнятості лише 23.08.2013 року та 25.09.2013 року.

До того ж, як встановлено з матеріалів справи, в період з 01.01.2013 року по 23.08.2013 року до Путильського районного центру зайнятості відповідачем не подавались звіти форми 3-ПН із зазначенням вакантних посади для працевлаштування інваліда.

Таким чином, відповідач в порушення п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" та пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", не своєчасно повідомив територіальний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері зайнятості населення, про утворену вакансію та створене робоче місце для осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Крім цього, суду не було надано належних доказів на підтвердження виділення та створення робочого місця для працевлаштування інваліда, що передбачено статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на посаду "офіціанта", вакантною протягом 2013 року.

Не було надано відповідачем в підтвердження того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для працевлаштування інвалідів і відомостей про розміщення в засобах масової інформації оголошень про можливість прийняття на роботу інвалідів.

За таких обставин та зважаючи на вимоги указаного вище законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" у 2013 році обов'язку щодо працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця та щодо інформування своєчасно та у повному обсязі інформування про наявність вільних робочих місць (вакансій), призначених для працевлаштування інвалідів, відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів.

В ході розгляду справи відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на викладене, заявлені Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8196,16 грн та, у зв'язку з порушенням терміну їх сплати, пені 698,31 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача подати звіт за формою 10-ПІ за 2013 рік, оскільки обов'язок подачі звіту за формою 10-ПІ покладений на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" чинним законодавством та встановлено відповідальність за її неподання, а тому у суду відсутні правові підстави зобов'язати його подати такий звіт.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо подачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" звіту за формою 10-ПІ чи притягнення його до відповідальності за неподання такої звітності, як це передбачено ч.10 ст.19 Закону № 875-ХІІ.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір тихий" (Чернівецька обл., Путильський район, с. Сергії, вул.. Головна, буд. 449, ідент. код - 36754425, р/р 26000057000491, МФО 356282 ЧФ «Приватбанк») на користь Чернівецького обласного Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2013 рік в розмірі 16392,31 грн. та пеню у розмірі 511,44 грн.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Григораш

Повний текст постанови складено 01 грудня 2014 року (30.11.2014 року - вихідний день).