Ухвала

від 15.12.2014 по справі 826/13029/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/12534/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника відповідача - Титаренка Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014

у справі № 826/13029/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські технології безпеки праці»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські технології безпеки праці» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.03.2013 № 0002112207 та № 0002122207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Українські технології безпеки праці» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 при взаємовідносинах з ТОВ «ТВС Енергостандарт», ТОВ «Компанія «Інтербазіс», ТОВ «Компанія «Промарена», ТОВ «Гросс», ТОВ «КП «Добробут», ПП «Арболіт», ПП «Антей», ТОВ «УА Реалті», ПП «Євростиль», ПП «Екоскан Сервіс», ПНВП «Техніка», ТОВ «Маестро Торг», ТОВ «Охорона-4000», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Амадео», ТОВ «Компанія Ф-Константа» та ТОВ «Формат-2007», складено акт № 659/22-7/35714630443695 від 22.02.2013, в якому зафіксовані порушення: пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 390 434 грн.; абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 733 413 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 15.03.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002112207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 153 457 грн., в т.ч.: 1 733 413 грн. основного платежу та 420 044 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0002122207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 738 043 грн., в т.ч.: 1 390 434 грн. основного платежу та 347 609 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, спірними податковими повідомленнями-рішеннями, слугував висновок відповідача про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за рахунок сум, сплачених при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Промарена» за правочинами, які укладені без мети настання реальних наслідків.

В підтвердження товарності правочину, укладеного з ТОВ «Компанія «Промарена» позивачем до суду надано копії договору, податкових, прибуткових та видаткових накладних.

З аналізу наданої позивачем документації вбачається, що між позивачем та ТОВ «Компанія «Промарена» 30.09.10р. укладено договір поставки № УТ-00000029, який від імені ТОВ «Компанія «Промарена» підписано директором ОСОБА_3.

Цією ж особою від імені ТОВ «Компанія «Промарена» підписана і інша первинна документація.

Укладення договору від імені ТОВ «Компанія «Промарена» саме з ОСОБА_3 підтверджує у своїх письмових поясненнях і директор позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_3, в якості свідка від 17.12.2012, викладені пояснення, що жодного відношення до створення чи діяльності ТОВ «Компанія «Промарена» він не має, господарської діяльності від імені товариства ніколи не здійснював та жодних документів від імені товариства не підписував; постановою Оболонського районного суду міста Києва від 22.08.2011 по справі № 1-П-400/11 встановлено, що ТОВ «Компанія «Промарена» було створено гр. ОСОБА_3 з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що перевірка позивача проведена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Чернігівській області підполковника податкової міліції Чуприна В.М. від 04.12.2012 до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, тому результати такої перевірки можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Приймаючи судові рішення по даній справі, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеним контрагентом були нікчемними.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Компанія «Промарена», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару (робіт, послуг), не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Для вирішення спору важливе значення має встановлення факту реєстрації та перебування контрагента платника податку в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Також, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вищевказаним контрагентом та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Слід також відмітити, що рішення суду апеляційної інстанції мотивоване п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, в редакції чинній до 04.01.2013, тобто до складання акту перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Таким чином, положення вказаної норми можуть поширюватись на тих платників податків (юридичну особу) або фізичну особу - підприємця, що перевіряються податковим органом в межах кримінального провадження, якщо кримінальне провадження ведеться стосовно посадової особи (посадових осіб) таких платників.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний