Рішення

від 24.12.2014 по справі 910/23852/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/23852/14 24.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НП Енерготехсервіс" до Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації простягнення 662 649,51 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Винокуров А.С. - представник за дов.;

від відповідача: Панченко О.В. - представник за дов.

Рішення прийняте 24.12.2014 у зв'язку з оголошенням перерви з 22.12.2014 на 24.12.2014.

У судовому засіданні 24.12.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 100 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2014 порушено провадження по справі № 910/23852/14, розгляд справи призначено на 01.12.2014.

В судовому засіданні 01.12.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 15.12.2014.

15.12.2014, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 22.12.2014.

12.12.2014, позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 49 894,00 грн. за виконані позивачем проектні роботи по Договору, 405 570,15 грн. заборгованості по Договору, 82 247,40 грн. пені, 36 501,31 грн. процентів з простроченої суми, 88 436,3 65 грн. інфляційних.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що для розробки кошторисної документації для проходження експертизи позивач кошти на розробку проектної документації не закладав, чим порушив умови договору п. 3.2. Крім того, відповідач посилається на те, що в договорі підряду п.3.3 передбачено - у випадку затримки оплати замовник, як4 бюджетна установа (відсутність коштів на бюджетному рахунку), зобов'язується провести оплату не пізніше 5 робочих днів з дня надходження коштів за бюджетним призначенням платежу, на підставі п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, п. 3.4 замовник не несе відповідальність перед підрядником не несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у разі затримки фінансування з міського бюджету.

В судовому засіданні 22.12.2014, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 24.12.2014.

В судовому засіданні 24.12.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09.09.2011 між Управлінням житлово-комунального господарства Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник за договором), Приватним підприємством "НТ Енерготехсервіс" (підрядник за договором) та балансоутримувачем центрального теплового пункту - Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (кінцевий користувач за договором), укладений договір підряду №1/34/72-11на виконання капітальних робіт (далі -Договір), за умовами якого підрядник обов'язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступну роботу: капітальний ремонт центрального теплового пункту, мереж гарячого водопостачання та централізованого опалення на проспекті Леся Курбаса, 14-А, у Святошинському районі.

Вартість капітального ремонту визначається згідно кошторису за твердою договірною ціною яка становить 907 955,83 грн. ПДВ 20 % становить 181 591, 17 грн. Загальна вартість робіт складає: 1 089 547,00 грн. (п. 2.1).

Договірна ціна, визначена у п. 2.1 цього Договору включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу і затверджується відповідним протоколом (додаток до договору №1) (п. 2.3).

Відповідно до п. 3.1.3 Договору, порядок та строки розрахунків: після підписання актів прийому-передачі вказаних у п. 3.2 в п'ятиденний термін.

Згідно п. 3.2 Договору, замовник проводить оплату по факту виконаних робітна підставі підписаних та скріплених печатками наступних документів: актів прийому-передачі обладнання та устаткування, актів прийому-передачі проектної документації та актів виконаних проектних робіт, актів прийому виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в з додаванням форми КБ-3.

Умовами договору також передбачено, що у разі затримки оплати замовником, як бюджетною установою (відсутність коштів на бюджетному рахунку), замовник зобов'язується провести оплату не пізніше 5 робочих днів з дня надходження коштів за бюджетним призначенням платежу, на підставі пункту 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України (п. 3.3).

Відповідно до п. 5.2.2 Договору замовник зобов»язаний, оплатити підряднику роботу в розмірі і в строки, встановлені цим договором згідно акту виконаних робіт КБ-2в.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується 31.12.2011 (п. 9.1, 9.2).

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце після під час дії цього Договору (п. 9.3).

При цьому, судом встановлено, що в порядку ст. 512 ЦК України, 20.03.2014 між Приватним підприємством "НТ Енерготехсервіс" (первісний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НП Енерготехсервіс" (новий підрядник) укладений договір №27-14, за умовами якого, сторони домовились про те, що первісний підрядник у зобов'язанні що виникло на підставі договору підряду №1/34 від 09.09.2011 на об'єкті - капітальний ремонт центрального теплового пункту, мереж гарячого водопостачання та централізованого опалення на проспекті Леся Курбаса, 14-А у Святошинському районі м. Києва, що був укладений між первісним підрядником та Управлінням житлово-комунального господарства Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, змінюється новим підрядником, який приймає на себе всі права та обов'язки за названим основним договором.

Факт підписання цього договору сторонами свідчить про згоду нового підрядника прийняти на себе всі зобов'язання за договором підряду №1/34 від 09.09.2011 від первісного підрядника, про що домовились сторони в п. 1.2.

Відповідно до п. 2.1 Договору, до нового підрядника з моменту підписання цього договору переходять всі права та обов'язки підрядника за основним договором.

Відповідно до акту звіряння №1 від 20.03.2014, який підписаний обома сторонами цього Договору, заборгованість відповідача становить 489 548,15 грн.

Так, залученими до матеріалів справи копіями Актів приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в за листопад 2011 року, та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми № КБ-3 за листопад 2011 року, підтверджується виконання ПП НТ Енерготехсервіс" за замовленням відповідача, та прийняття відповідачем робіт по Договору за листопад 2011 року, заборгованість з оплати яких станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом та станом на даний час становить 405 570,15 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться акти №02 від 15.07.2014 та №03 від 15.07.2014 форми КБ-2в, які підписані ТОВ "НП Енерготехсервіс" та відповідачем на підставі довідки перевірки вартості фактично виконаних обсягів робіт №09/05-251 від 22.05.2014, в яких сторони погодили, що завищення виконаних робіт на суму 83 978,00 грн., що позивачем також враховано при визначенні ціни позову (заява про збільшення позовних вимог).

Сума заборгованості перевірена судом, підтверджується вищезазначеними документами та залученою до матеріалів справи карткою рахунку, а також не заперечується відповідачем.

За таких обставин, вимоги про стягнення заборгованості за Договором підряду в сумі 405 570,15грн. є обґрунтованими, оскільки відповідають положенням статтей 525, 526, 530, 837 та 854 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Щодо заявлених до стягнення коштів у розмірі 49 894,00 грн. за виконання проектних робіт, суд визнає ці вимоги не доведеними в порядку ст. 33 ГПК України, а тому не підлягають задоволення з огляду на наступне.

Слід зазначити, що ні актами виконаних робіт, які долучені до матеріалів справи, ні умовами договору не передбачено включення до ціни договору суми оплати за виконання підрядником проектних робіт (виготовлення документації робочого проекту).

Відповідно до п. 3.1.3 договору замовник проводить оплату після підписання актів прийому передачі виконаних робіт, тобто по факту виконаних робіт на підставі підписаних та скріплених печатками, зокрема, актів виконаних проектних робіт, які в матеріалах справи відсутні та не підписувались сторонами на суму 49 894,0 грн.

Крім того, позивачем не надано суду доказів понесення заявлених до стягнення витрат за проектні роботи по договору №1/34/72-11.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, та не доведеність позивачем належними доказами в порядку ст. 33 ГПК України, позовну вимогу щодо стягнення коштів у розмірі 49 894,00 грн. за проектні роботи, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема нарахування інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України та пені згідно з умовами договору та ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Розрахунок пені здійснений позивачем з урахуванням положень ст. 258, 264 ЦК України, за період з 30.11.2014 (від дати подачі позову) до 15.12.2012 (до дати вирішення спору), що є помилковим та не відповідає наступним положенням.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

Акти виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати за виконані роботи, підписані сторонами 30.11.2014, тому враховуючи п. 3.1.3 Договору, днем прострочення виконання зобов'язання з оплати слід вважати 06.12.2011. Тобто саме з цієї дати у позивача виникає право для нарахування пені, з урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства.

Крім того, при визначенні періоду нарахування пені слід також керуватись ч. 6 ст. 232 ЦК України, позивач, в свою чергу нарахував пеню з 01.12.2013 по 15.12.2014 та вийшов за межі шестимісячного строку, який починається від дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконаним.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.11 постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

Враховуючи, що шестимісячний строк нарахування пені не входить у період визначений позивачем, тому пеня, що заявлена до стягнення не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних в межах заявленого позивачем періоду, вважає що він є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню 3 % річних - 36 501,31 грн. та інфляційні - 88 436, 65 грн.

На підставу своїх заперечень відповідач посилається на недофінансування з міського бюджету.

Розглянувши доводи відповідача в цій частині, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання обов'язку за надані послуги (постанова Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 р.).

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, про неналежне виконання зобов'язань за договором № 1/34/72-11 від 09.09.2011 Управлінням житлово-комунального господарства Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 97, код 37498693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НП Енерготехсервіс" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 41, код 38995928) заборгованість у розмірі 405 570,15 грн. (чотириста п'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 15 коп.), 3 % річних - 36 501,31 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот одна гривня 31 коп.), інфляційні - 88 436,65 грн. (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять шість гривень 65 коп.) та 10 610,16 грн. (десять тисяч шістсот десять гривень 16 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.12.2014.

Суддя М.Є. Літвінова