Постанова

від 12.12.2014 по справі 359/10005/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/10005/14-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О. Провадження № 33/780/935/14 Доповідач у 2 інстанції Димарецький Категорія 430 12.12.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2014 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року притягнуто до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,

зареєстрованого в АДРЕСА_2

і визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару в сумі 6400 грн., з конфіскацією 6 000 упаковок швацької фурнітури: голки швейні з чорних металів вартістю 3000 грн., 2 двох коробок клейкої ленти з декоративними стразами, брутто 27,7 кг, вартістю 2400 грн. та 1 комплекту, що складається з 4-х авто килимів з штучної шкіри вартістю 1 000 грн., а всього на загальну суму 6400 грн., вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил №0484/125000001/14 від 21 серпня 2014 року.

Крім того, постановою судді стягнуто з ОСОБА_3 понесені витрати за зберігання вилученого товару в розмірі 2 грн. 60 коп. та судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп.

ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, як вказано у постанові суду, при наступних обставинах.

2 серпня 2014 року ОСОБА_3, як митний брокер ТОВ ,,ЛЄВІ ЛОГІСТИК", діючи на виконання умов договору про надання митних послуг № 14/07-ХД від 14 липня 2014 року, укладеного з ТОВ ,,Ходагор", з метою митного оформлення вантажу у вигляді ,,швацька фурнітура: голки швейні з чорних металів", який надійшов на адресу ТОВ ,,Ходагор" (с. Гориничі, вул. Леніна, 205, код ЄДРПОУ 36448966) від відправника вантажу SHENZHEN JINHAIJING TECHNOLOGY CO, LTD (ZHONGSHAN WEST ROAD 125 SHENZHEN CHINA) в режимі ,,ІМ ДЕ" подав, як підставу для переміщення товарів через митний кордон України документи, що містили неправдиві дані: митну декларацію № 125110007/2014/205908 від 2 серпня 2014 року, в якій не були заявлені точні та достовірні відомості щодо кількості товару у вигляді 6 000 упаковок швацької фурнітури: голки швейні з чорних металів вартістю 3000 грн., а заявлено лише відомості щодо наявності у вантажу 1350 упаковок такого товару, а також щодо найменування та кількості товару у вигляді 2 коробок клейкої ленти з декоративними стразами, брутто 27,7 кг, вартістю 2400 грн. та 1 комплекту, що складається з 4-х авто килимів з штучної шкіри вартістю 1 000 грн., а всього на загальну суму 6400 грн., які підлягають обов"язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить: поновити строк на оскарження постанови суду від 24 жовтня 2014 року, якою його притягнуто до відповідальності; скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року щодо нього та закрити провадження по справі. В обґрунтування апеляційної скарги її автор посилається на те, що дану постанову суду він отримав лише 30 жовтня 2014 року в канцелярії суду. В порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 278 КУпАП суд першої інстанції не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з находженням на лікарняному, чим позбавив його права особисто приймати участь у судовому засіданні та давати пояснення, що передбачено ст. 268 КУпАП. Твердження суду про те, що він свою вину у скоєному визнав не відповідає дійсності та протирічить складеним протоколам, де в розділі ,,пояснення, зауваження особи, що притягується до відповідальності" ним зазначено, що ,,доповнень та зауважень не маю, пояснення надав окремо". Апелянт також зазначає, що в поданих митних деклараціях дійсно не були зазначені точні та достовірні відомості щодо кількості товару і проти цього він не заперечував при складанні протоколу, однак в цьому його вини немає, так як ним була заповнена та подана митна декларація на підставі документів, наданих замовником ТОВ ,,Ходагор", з яким був укладений договір про надання митних послуг. Можливості перевірити відповідність поставленого товару та документів, наданих замовником у нього не було. Відповідальність за точні та достовірні відомості щодо кількості товару відповідно до умов договору про надання митних послуг несе замовник, що вбачається з договору про надання митних послуг №14/07-ХД від 14 липня 2014 року. Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать, що в його діях не могло бути умислу на подання не достовірних відомостей щодо кількості товару, у зв'язку з чим він вважає, що відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, що виключає провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення представника митниці, який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно вимог ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП допускається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 23 жовтня 2014 року на ім"я головуючого по даній справі надійшло клопотання від ОСОБА_3 про відкладення розгляду даної справи. Разом з тим розгляд даної справи відбувся без участі особи, яку притягнуто до відповідальності. Оскаржувану постанову суду ОСОБА_3 отримав, як зазначено в його апеляційній скарзі, 31 жовтня 2014 року. Даних, які б спростовували ствердження ОСОБА_3 про час отримання ним копії постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року, в матеріалах справи немає.

За наведених вище даних зазначене в апеляційній скарзі ОСОБА_3 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року щодо нього згідно ст. 289 КУпАП підлягає задоволенню.

Що стосується прийнятого судом рішення щодо ОСОБА_3 по суті, то апеляційний суд приходить до такого.

Згідно вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП судом забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з"ясування всіх обставин справи, а при накладенні стягнення на правопорушника відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховуються поряд з характером вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Висновок суду першої інстанції про доведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та вини ОСОБА_3. у його вчиненні за обставин, наведених у постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи, проаналізованими та наведеними у постанові судді доказами, які не спростовуються доводами, які наведені апелянтом в його апеляційній скарзі.

Посилання апелянта на незаконність постанови судді є безпідставними, оскільки зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП, зокрема в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саму справу суддею розглянуто відповідно до вимог ст. 280 КУпАП.

Правильність рішення суду першої інстанції, в супереч ствердженням апелянта про його незаконність, підтверджується також вимогами ч. 5 ст. 266 МК України, відповідно до якої особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Оскільки суддя суду 1-ї інстанції правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України і призначив йому стягнення відповідно до чинного законодавства, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_3 задовольнити, поновивши йому пропущений строк на апеляційне оскарження вказаної постанови.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду В. Димарецький

Київської області підпис

Згідно з оригіналом. Суддя В. Димарецький