Постанова

від 02.06.2006 по справі 5/112/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/112/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              02.06.06                                                                             №   5/112/06-АП

суддя     Проскуряков К.В.

(11 год. 00 хв.)                                                                          

За позовом      ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001

До відповідача     Приватне підприємство "Аквамаріт", 69035, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 190/90

про стягнення 680 грн.

                                                                                                                                      Суддя Проскуряков К.В.

                                                                                                                                          Секретар Горохов І.С.

Представники:

Від позивача -       Комісаренко К.В., предст. довір., № 6088/10-014 від 21.02.2006р.

                               Каськова І.Є., предст. довір., № 7944/10-014 від 03.03.2006р.

Від відповідача -   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

19.04.2006р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача податкової заборгованості у сумі 680 грн.

19.04.2006р. ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 02.06.2006р. У судовому засіданні від 02.06.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує посилаючись на п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. п. 17.1.1 п. 17 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в порушення п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідачем податкові декларації з ПДВ за травень, червень, липень, серпень 2005р. надані до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з порушення встановленого законодавством строку. Просить стягнути суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 680 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення на позовну заяву не надав про причини неявки суду не повідомив. Позовна заява з додатками надіслана на адресу відповідача повернулась.

Справа розглядається на підставі ст. 128 КАС України на підставі наявних у ній матеріалів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 06.03.2003р. Приватне підприємство,"Аквамаріт" зареєстровано за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 190/90.

Станом на 28.03.2006р. ПП "Аквамаріт" має податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 680 грн.

Працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-Ш, п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції Закону від 24.12.1993р. № 3813-ХП проведена перевірка ПП "Аквамріт" з питання своєчасності надання податкової звітності. За результатами перевірки складено акт № 693/15-1/32419952 від 07.10.2005р.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2005 року не були надані до ДПІ у встановлений законодавством строк. На підставі п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за несвоєчасне надання податкових декларацій до підприємства застосовані фінансові (штрафні) санкції.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009091510/0 від 11.10.2005р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 680 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу поштою, однак отримано відповідачем не було, оскільки повернулось з відміткою поштового відправлення № 55 від 11.10.2005р. у зв'язку з відсутністю відповідача за юридичною адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 190/90, про що складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення № 282/15 від 16.11.2005р.

З метою погашення податкового боргу позивачем приймались заходи, передбачені ст. ст. 6, 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 -III від 21.12.2000р., а саме, були направлені перша № 1/1344 від 06.12.2005р. та друга № 2/212 від 13.02.2006р. податкові вимоги, які були повернуті поштою, у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться по юридичній адресі, про що складено акт повернення податкової вимоги № 10 від 13.01.2006р. Друга податкова вимога була отримана уповноваженою особою підприємства, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення № 935611 від 15.02.2006р.

24.03.2006р. керівником ДПІ на підставі п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийнято рішення № 80 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Станом на 28.03.2006р. сума податкового боргу підприємства складає 680 грн., борг підприємством не сплачено. Прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення відповідачем в апеляційному та судовому порядку не оскаржувались.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно із преамбулою Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Підпункт 7.7 ст. 7 вказаного Закону України визначає, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, п. п. 7.7.1, 7.7.2 п. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251 передбачено обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Згідно із п. 4.1.4 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІИ від 21.12.2000р., податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а)  календарному місяцю (у   тому   числі   при   сплаті   місячних авансових внесків),   - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б)  календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі    при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім   календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в)  календарному року,   крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту,  протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г)  календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку    з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

ПП "Аквамаріт" податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2005р. не були подані до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у встановлений законодавством строк.

На підставі п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до відповідача застосовані штрафні санкції.

Згідно із п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону України, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Податкове повідомлення-рішення № 0009091510/0-від 11.10.2005р. відповідачу було надіслано поштою, однак не було ним отримано, про що складено відповідний акт про неможливість вручення.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Вказане податкове повідомлення-рішення не було оскаржено відповідачем ні в адміністративному ні у судовому порядку.

Статтею 6 Закону України 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На адресу відповідача були направлені перша податкова вимога № 1/1344 від 06.12.2005р., однак, також як і податкове повідомлення-рішення не було отримано відповідачем у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться по юридичній адресі, про що складено відповідний акт повернення податкової вимоги від 13.01.2006р. № 10. Друга податкова вимога була отримана уповноваженою особою підприємства, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення № 935611 від 15.02.2006р.

Згідно акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про перевірку наявності підприємства за юридичною адресою № 60 від 28.03.2006р. встановлено, що ПП "Аквамаріт" за юридичною адресою: м. Запоріжжя, пр-т Леніна 190/90, не знаходиться.

П. п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України 2181 передбачено, що перша податкова вимога надсилається - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

друга податкова вимога надсилається - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Надіслані відповідачу вимоги ним не виконані, заборгованість перед бюджетом не погашена.

17.11.2005р. начальником ДПІ у Орджоінкідзевському районі м. Запоріжжя на підставі п. п. 7.2.1 ст. 7.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийнято рішення № 80 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення активів відповідача.

Станом на 28.03.2006р. сума податкової заборгованості з податку на додану вартість становить 680 грн., який відповідачем не сплачено.

Статтею 3 Закону України "Про порядок погашення платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду, зокрема п. 3.1.1 зазначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України 2181, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Документально відповідачем не підтверджені будь-які судові витрати понесені ним під час вирішення спору, а тому відсутні підстави для компенсації витрат відповідача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позовну заяву задовольнити.

2.          Стягнути з ПП "Аквамаріт" (69035, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 190/90, код ЄДРПОУ 32419952) в доход Державного бюджету України (р/р 31111029600007, код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет, код отримувача26014130, банк - УДК у Запорізькій області, МФО 813015 ) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн. Видати виконавчий документ.

Суддя                                                                                                                 К.В. Проскуряков

Відповідно до ст. 186 КАС України Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне

оскарження.  

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України      14.06.2006р.