12/193/06-АП
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.06.06 № 12/193/06-АП
суддя Проценко О.А.
За позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області, м.Мелітополь Запорізької області
До відповідачаКомунального підприємства “Астраханське”, с.Астраханське Мелітопольського району Запорізької області
Про стягнення заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 788,87грн., 189,80грн. штрафних санкцій та 413,98грн. пені Суддя Проценко О.А.
Представники
Позивача:Петров А.В. –представник на підставі дов. №1382/01 від 20.03.2006р.
Відповідачане з'явився
Заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 788,87грн., 189,80грн. штрафних санкцій та 413,98грн. пені.
Ухвалою від 19.04.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. Про дату, час і місце проведення засідання сторони повідомлені належним чином.
Позивач наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.
Відповідач пояснень та заперечень на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Заяв про відкладання розгляду справи від відповідача до суду не надходило.
З метою з'ясування фактичних обставин спору, судове засідання було відкладено на 05.06.2006р.
Позивач підтримує позовні вимоги.
Відповідач вимоги суду не виконав, письмових пояснень або заперечень на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
Згідно з нормами ст.128 КАС України неприбуття представника сторони без повноважних причин не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.
Підпунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідач сам визначив розмір суми страхових внесків, що підлягають сплаті у своїх розрахунках за спірний період.
Так, згідно з наданими відповідачем позивачу розрахунками за лютий 2006р. сума страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідач зобов'язаний був сплатити, складає 786грн.19коп. Але відповідач зобов'язання належним чином не виконав, зазначені суми до Пенсійного Фонду України в м.Мелітополь Запорізької області в повному обсязі не вніс.
Відповідно до підпункту “б” пункту 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, органи ПФУ надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим період. Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У відповідності до Інструкції КП “Астраханське” була отримана нарочно вимога про сплату боргу №Ю-296/21 від 03.04.2006р. на загальну суму 786грн.19коп.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Внаслідок невиконання відповідачем вимог чинного законодавства недоїмка по сплаті внесків перед УПФУ в м.Мелітополь Запорізької області за період лютий 2006р. складає 786грн.19коп.
На день розгляду спору відповідач не довів оплату зазначеної суми. На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період лютий 2006р. у сумі 786грн.19коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в ПФУ, суми страхових внесків, вчасно не сплачених страхувальником, вважаються простроченою недоїмкою.
Частиною 8 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 1% від суми недоплати за кожний день простроченого платежу.
За несплату чи несвоєчасну оплату страхувальником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачає застосування органами ПФУ до такого страхувальника фінансових санкцій .
На підставі зазначених норм позивач прийняв рішення №73 від 21.03.2006р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені.
Рішенням позивача відповідачу були нараховані штрафні санкції в сумі 189,80грн. і пеня в розмірі 413,98грн.
Дане рішення було отримано відповідачем 25.03.2006р., про що свідчить поштове повідомлення.
На день розгляду справи відповідач оплату санкцій та пені не здійснив.
Внаслідок встановленого, враховуючи визнання відповідачем позову, позовні вимоги про стягнення з відповідача заявлених сум обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 137, 158, 159, 161-163, 167 КАС України, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Астраханське” (72344, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Астраханка, вул. Заводська, 15, р/р 26000301280991 в філії “Відділення Промінвестбанку в м.Мелітополь”, МФО 313043, код ЄДРПОУ 31101729) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Леніна, 85, р/р 25606301001096 філії ЗОУ ВАТ “Держощадбанк”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508545) 786(сімсот вісімдесят шість)грн.19коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 189(сто вісімдесят дев'ять)грн.80коп. штрафних санкції, 413(чотириста тринадцять)грн.98коп. пені.
Суддя О.П. Проценко
Постанову виготовлено у повному обсязі та підписана _16.06._ 2006 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 42035 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Проценко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні