Постанова

від 23.12.2014 по справі 806/4749/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року м. Житомир

справа № 806/4749/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Семенюк М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представників позивача Моісеєва М.М., Жуковської Л.А.,

представника відповідача Синицької Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Путиловицьке" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №2/2014 від 30.09.2014 року, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №2/2014 від 30.09.2014 року про виключення підприємства ТОВ "Путиловицьке" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.06.2014 року, постановлене Лугинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області за даними акту від 08.09.2014 року № 130/22-024/03378242 позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Путиловицьке";

- зобов'язати Лугинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області поновити з дати виключення (01 червня 2014 року) ТОВ "Путиловицьке" в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість;

- зобов'язати Лугинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області видати ТОВ "Путиловицьке" свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - відповідач), прийняте за відсутності належних правових підстав та з порушенням процедури, встановленої Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 року № 26.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (т.2 а.с. 3-8).

Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Путиловицьке" з 01.01.2009 року зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (т.1 а.с.18).

Працівниками Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Путиловецьке" код за ЄДРПОУ 03378242 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за червень 2014 року, за результатами якої був складений акт №130/22-024/03378242 від 08 вересня 2014 року (т.1 а.с. 47-65).

В даному акті зафіксовані порушення ТОВ "Путиловецьке":

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, пп. "а", "б", "в" п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищено в податковій декларації спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за червень 2014 року податкове зобов'язання з ПДВ на суму 2040891 грн., п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, завищено податковий кредит в податковій декларації спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за червень 2014 року на суму 314721,00 грн., що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок в сумі 985248,00 грн. та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 740922,00 грн.;

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, пп. "а", "б", "в" п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме занижено в податковій декларації з ПДВ загальній за червень 2014 року сума ПДВ, що підлягає сплаті на суму 2040891,00 грн.

Згідно Довідки щодо визначення підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Путиловецьке" № 2003/10/15-14 від 29.09.2014 (т.1 а.с.73-75), при перевірці податкової звітності з ПДВ за останні послідовні12 календарних місяців з вересня 2013 року по серпень 2014 року питома вага сільськогосподарського постачання в загальних обсягах постачання в загальних обсягах постачання складає 0,56%, а несільськогосподарського постачання - 99,44%.

Як вбачається з акту №130/22-024/03378242 від 08 вересня 2014 року та довідки щодо визначення підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Путиловецьке" № 2003/10/15-14 від 29.09.2014 перевищення 25% питомої ваги несільськогосподарських товарів в загальному обсязі поставки товарів/послуг було допущено в червні 2014 року.

Відповідно до протоколу № 3/2014/03378242 від 29.09.2014 року засідання комісії по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість (т.1 а.с.76), комісія вирішила анулювати платнику ТОВ "Путиловецьке" свідоцтво спеціального режиму оподаткування ПДВ та залишити платником ПДВ на загальних підставах з першого місяця, в якому було допущено перевищення 25% питомої ваги несільськогосподарських товарів в загальному обсязі поставки товарів/послуг протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

З урахуванням висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки від 08.09.2014 №130/22-024/03378242 та довідки щодо визначення підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 29.09.2014 № 2003/10/15-14, рішення Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №2/2014 від 30.09.2014 року (т.1 а.с.9-10) виключено сільськогосподарське підприємство ТОВ «Путиловицьке» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.06.2014 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.209.6 ст.209 Податкового Кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п.209.11 ст. 209 ПК України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущене таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Пункт 209.7 ст.209 Податкового кодексу України дає визначення сільськогосподарських товарів - як товарів, зазначених у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

07.05.2014 між ТОВ "Путиловицьке" (Постачальник) та ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Покупець) укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю №77-К (т.1 а.с.215-224), згідно з яким Постачальник у визначений сторонами строк (по 1 листопада 2014 року) поставляє Покупцю наступну сільськогосподарську продукцію українського походження - зерно кукурудзи 3 класу, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.

За даним договором позивачем 10.06.2014 року отримано оплату на суму 12245344,33 грн., в т.ч. ПДВ 2040890,72 грн. за майбутню поставку зерна кукурудзи в кількості 12690 тон.

На сьогоднішній день за договором №77-К зерно кукурудзи ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не поставлено, що не заперечується позивачем.

Суд звертає увагу, що в договір поставки зерна майбутнього врожаю №77-К не зазначено, що Постачальник поставляє зерно власного виробництва, і що в податковій накладній від 10.06.2014 року № 1 (т.1 а.с.227), виданої позивачем ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", не зазначено код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування, у разі складання податкової накладної за такою діяльності, як передбачено п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України 14.01.2014року №10, що свідчить про те, що позивач не збирався реалізовувати зерно кукурудзи власного виробництва за договором №77-К.

Крім того неможливість поставки позивачем зерна майбутнього врожаю власного виробництва за договором №77-К підтверджується наступним.

Як вбачається з акту від 08.09.2014 №130 /22-024/03378242 та листа Управління агропромислового розвитку Лугинської РДА від 01.12.2014 за №521 (т.2 а.с.10), до 2014 року ТОВ "Путиловицьке" в районі вирощуванням кукурудзи не займалося.

Відповідно до листа ТОВ "Путиловицьке" №20 від 26.08.2014 (т.2 а.с.9) в 2014 року площа засіяна кукурудзою на зерно становить 1550 га.

Відповідно до статистичних даних, урожайність кукурудзи у Лугинському районі у 2013 році становила 3,9 т/га, що підтверджується довідкою з Управління АПР Лугинської РДА від 28.04.2014 №190 (т.2 а.с.11).

Тобто за урожайності 3,9 т/га з 1550 га засіяної площі можливим є зібрання 6045 тон зерна кукурудзи, що на 6645 тон менше, ніж передбачено договором поставки зерна кукурудзи.

Поля під кукурудзу ТОВ "Путиловицьке" були засіяні насінням сорт "Квітневий" та гібрид "Джекпот" в кінці червня-початку липня 2014 року, що позивачем не заперечується.

Згідно з листом Департаменту агропромислового розвитку Житомирської ОДА від 08.12.2014 року за №2842/4 (т.2 а.с.12), гібриди кукурудзи "Джекпот" та "Квітневий" занесені до Державного реєстру сортів рослин України; строки посіву кукурудзи в умовах 2014 року - кінець квітня-початок травня, крайні строки - 15 травня; основні ризики втрати урожаю - запізнення із строками сівби і недотримання густоти рослин.

Враховуючи наведене, суд вважає, що внаслідок отримання в червні 2014 року позивачем по договору №77-К коштів не за постачання продукції власного виробництва відбулось перевищення 25% питомої ваги несільськогосподарських товарів в загальному обсязі поставки товарів/послуг, а тому спірне рішення відповідачем прийнято правомірно, а позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу, що прийняття спірного рішення відбулось відповідно до вимог ст. 209 Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 року №26, а посилання позивача на п. 5.1 вказаного Положення є недоречним, оскільки ним передбачені підстави анулювання реєстрації платників податків на додану вартість на загальних підставах, що в даному випадку не мало місця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 29 грудня 2014 р.