Постанова

від 23.12.2014 по справі 813/8212/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року № 813/8212/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.

за участю представника позивача Клака Ю.Г.

представника відповідача Левочка Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконуючого обов»язки прокурора Франківського району м.Львова до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльності та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, -

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Виконуючий обов'язки прокурора Франківського району м. Львова (далі - позивач, В.о. прокурора Франківського району м. Львова) з адміністративним позовом до Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі - відповідач, Франківський ВДВС ЛМУЮ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Федоришин І.В. щодо невжиття всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Федоришин І.В. ВП № 43036788 від 17.11.2014 року про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем Франківського ВДВС ЛМУЮ при виконанні постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/1364/14 від 13.03.2014 року (ВП № 43036788) допущено бездіяльність, яка полягала у не вчиненні та несвоєчасному виявленні виконавчих дій, а також невикористання у повному обсязі наданих йому прав, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень призвела до унеможливлення реального виконання рішення суду і, як наслідок, до завершення виконавчого провадження шляхом винесення необґрунтованої постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 17.11.2014 року згідно зі ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. Вважає скаргу прокурора необґрунтованою та безпідставною. Пояснив, що відповідачем здійснено усі заходи на виявлення майна боржника у ВП № 43036788 та зважаючи на відсутність доходів та майна, на яке можливо звернути стягнення 17.11.2014 року державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, що не позбавляє його права повторного пред'явлення до виконання виконавчого листа № 813/1364/14. Таким чином, на переконання відповідача, державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень і твердження позивача про те, що бездіяльність державного виконавця є протиправною та постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.11.2014 року незаконна є безпідставними, оскільки не порушено інтересів сторін виконавчого провадження

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку,суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі № 813/1364/14 повністю задоволено позов прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леомаркет» про стягнення заборгованості в сумі 3158,18 грн. Вказаним рішенням суду постановлено стягнути з ТзОВ «Леомаркет» (вул. Героїв УПА,76, м. Львів, 79015, ідентифікаційний номер: 20840564) на користь УПФУ у Франківському районі м.Львова заборгованість по сплаті пайових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в сумі 3158,18 грн.

На підставі заяви прокуратури Франківського району м. Львова від 24.03.2014 № 04-13/1164-вих.14 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 813/1364/14.

На підставі заяви прокуратури району від 10.04.2014 № 04-13/1652-вих.14 про відкриття виконавчого провадження та вищезазначеного виконавчого листа державним виконавцем Франківського відділу ДВС ЛМУЮ Федоришин І.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2014 року.

Відповідно до постанови державного виконавця Франківського відділу ЛВС Львівського міського управління юстиції Федоришин І.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.11.2014 (далі - постанова) виконавчий документ повернуто стягувачу. Вказана постанова скерована з супровідним листом № 21375 без зазначення дати реєстрації на адресу прокуратури району.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках передбачених Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільному порядку визначено законом України "Про виконавче провадження" № 606-ХIV від 21.04.1999 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 606).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону України № 606).

Згідно з положенням ч. 1 ст. 7 закону України № 606 учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою.

Прокурор може вступити у виконавче провадження, відкрите не за його заявою, за умови, що він здійснював представництво інтересів громадянина або держави в суді у відповідній справі. З метою вирішення питання про наявність підстав для вступу у виконавче провадження такий прокурор має право знайомитися з матеріалами такого виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

З врахуванням викладеного прокурор Франківського району набув статусу учасника виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до тговедення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото - і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначаються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2.1. Інструкції державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Зі змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві встановлено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів виконавцем встановлено, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі фактично не проживає та майна належного йому не виявлено, що підтверджується актом державного виконавця, а також повідомленнями реєструючи органів.

Однак, як пояснив представник позивача, ознайомившись із матеріалами справи містяться наступні документи:

- відповідь начальника Управління супроводження рахунків та розрахунків клієнтів Департаменту операційних розрахунків АТ «УкрСиббанк» про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника та відсутність коштів для виконання вищевказаної постанови.

- постанова державного виконавця від 08.05.2014 року про арешт коштів боржника із супровідним листом від 08.05.2014 №6485.

- відповідь № 1003321136 від 22.04.2014 на запит № 4275522 від 18.04.2014 до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями щодо ТзОВ «Леомаркет» за кодом ЄДРПОУ 20840564, згідно якої встановлено 2 рахунки боржника.

- акт державного виконавця від 25.04.2014, згідно якого за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА,76 ТзОВ «Леомаркет» не знаходиться.

- інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців від 17.11.2014 року.

- інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2014.

- відповідь начальника відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування м.Львів та Пустомитівського району, згідно якої за іншими особами вказаними у запиті (в т.ч. ТзОВ «Леомаркет» транспортних засобів не зареєстровано.

- постанова державного виконавця від 08.05.2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

- постанова державного виконавця від 25.04.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

Будь-які інші документи у матеріалах виконавчого провадження ВП № 43036788 відсутні.

Представник відповідача проти вищевказаного не заперечив.

Крім того, суд бере до уваги представник прокуратури про невжиття відповідачем заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження боржника, з огляду на наступне.

Згідно акту державного виконавця від 25.04.2014 за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА,76 боржник ТзОВ «Леомаркет» не знаходиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону, розшук боржника-фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника-юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

При цьому, згідно п. 3.12. Інструкції, організацію розшуку боржника-юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агенства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

При цьому, у матеріалах виконавчого провадження № 43036788 відсутні будь-які докази здійснення державним виконавцем заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Таким чином, тривала бездіяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження № 43036788, яка полягала у невчиненні та несвоєчасному вчиненні виконавчих дій, а також невикористання у повному обсязі наданих йому прав, які передбачені Законом та Інструкцією призвела до унеможливлення реального виконання рішення суду і як наслідок до завершення виконавчого провадження шляхом винесення необґрунтованої постанови про повернення виконавчого документа стягувачу згідно зі статтею 47 Закону

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зокрема повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону.

Водночас, відповідно до постанови державного виконавця Франківського відділу ДВС ЛМУЮ Федоришин І.В. про повернення виконавчого документа стягувачеві, остання лише винесена 17.11.2014, тобто після закінчення передбаченого ч.2 ст.30 Закону строку на здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону, копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України № 606, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, відсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, докази надіслання боржнику та стягувачу копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу в матеріалах виконавчого провадження 43036788 відсутні, що вказує на позбавлення сторін виконавчого провадження прав передбачених ст. 12 Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, а також у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином суд бере до уваги покликання представника відповідача про те, що ним вживалися заходи для виявлення місцезнаходження та майна у боржника, однак зазначає, що несвоєчасність таких заходів встановлена та підтверджена доказами, наявними у матеріалах справи. Жодних пояснень представником відповідача щодо вищевказаного не надано.

Крім того, суд вважає справедливим покликання представника прокуратури, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.11.2014 року слід визнати протиправною та скасувати у зв'язку з тим, що оскільки відповідачем не вжито усіх заходів по виконанню виконавчого листа № 813/1364/14 та вжито такі несвоєчасно, винесення вказаної постанови слід вважати передчасним.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України зі сторін стягувати не належить.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 143, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Федоришин І.В. ВП № 43036788 щодо невжиття всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі № 813/1364/14.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Федоришин І.В. ВП № 43036788 від 17.11.2014 року про повернення виконавчого документу стягувачеві

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гулкевич І.З.