Постанова

від 16.12.2014 по справі 815/2823/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2823/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Алєксєєва В.О.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Римар Д.В.

з участю: представника Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - Караханяна А.М., представника товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс" - Авершиної А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс" та Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс" (далі ТОВ ММЗК) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2013 року:

- №0002762203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 474 984 грн. (у т.ч. 391 667 грн. за основним платежем, 83 317 грн. за штрафними санкціями);

- №0002772203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 237 879 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки №627/22-03/36851782 від 10 грудня 2013 року щодо встановлених порушень є помилковими, надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам, не ґрунтуються на приписах законодавства, а прийняті на підставі нього податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. ТОВ ММЗК зазначив, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження виконаних робіт за договорами підряду, які були передбачені умовами даних договорів. Окрім того, підприємство включало до податкового кредиту суми податку, нарахованого у зв'язку з придбанням товарів, підтверджених оригіналами податкових накладних, оформлених згідно законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи, що податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, відповідно вимог ПК України, в зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року адміністративний позов ТОВ ММЗК до ДПІ в Овідіопольському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002762203; 0002772203 від 23 грудня 2013 року задоволений частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі №0002762203 від 23 грудня 2013 року в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 196 610 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 49 152, 5 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі №0002772203 від 23 грудня 2013 року в частині зменшення від'ємного значення ПДВ в розмірі 39 322 грн.

В решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах ТОВ ММЗК, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ТОВ ММЗК, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі направлень, згідно п.77.1 ст. 77 ПК України, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ ММЗК з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11 грудня 2009 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 11 грудня 2009 року по 31 грудня 2012 року.

За наслідками зазначеної перевірки складений акт №627/22-03/36851782 від 10 грудня 2013 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ ММЗК з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11 грудня 2009 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 11 грудня 2009 року по 31 грудня 2012 року" відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ ММЗК:

- п.п.135.4.1 п.135.4, п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.138.8. ст. 138 та п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.14.1.36 ст. 14, п.141.1 ст. 141 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 391 667 грн., 3 кв. 2011 року у сумі 5 157 грн., 4 кв. 2011 року у сумі 53 242 грн., 1 кв. 2012 року у сумі 69 429 грн., 2 кв. 2012 року у сумі 27 356 грн., 3 кв. 2012 року у сумі 236 225 грн., 4 кв. 2012 року у сумі 258 грн.;

- абз а) п. 185.1 та абз б) п.187.1, абз. а) п.198.1 та п.198.3 ст. 198 ПК України, в результаті завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду станом на 31 грудня 2012 року в сумі 237 879 грн.;

- п.п.169.2.2 п.169.2 ст. 169, п.176.2 ст. 176, п.170.1.2 п.170.1 ст. 170 п.п. б) п.176.2 ст. 176 ПК України занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у 2012 року на суму 516, 58 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в Овідіопольському районі прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи справу в частині взаємовідносин позивача з ТОВ "Транссервіс 2008" суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ ММЗК надано належним чином оформлені документи на підтвердження формування витрат в сумі 196 610 грн., понесених на виконання Договору №04/01-12 від 04 січня 2012 року з цим контрагентом для провадження власної господарської діяльності, в зв'язку з чим висновки перевіряючого органу щодо порушення позивачем п.138.8 ст. 138, п.п.14.1.27 ст. 14 ПК України в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Щодо формування ПДВ суд виходив з того, що враховуючи те, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ "Транссервімс-2008", останні не містять будь-яких недоліків та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", позивачем правомірно сформовано податковий кредит у сумі 39 322 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від зазначеного контрагента у січні 2012 року, березні-травні 2012 року.

Вирішуючи справу в частині взаємовідносин позивача з ТОВ "Гідроконсалт-Україна", суд першої інстанції виходив з того, що матеріали та комплектуючі отримані згідно договору, є безоплатно переданими та в порушення п.п.135.4. 1 п.135.1 ст. 135 ПК України, ТОВ ММЗК не включило до складу Доходу від операційної діяльності у 3 кв. 2012 року вартість безоплатно переданих цьому контрагенту матеріалів та комплектуючих на суму 196 196,27 грн. згідно акту приймання-передачі матеріалів на 30 липня 2012 року. Крім того, в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України підприємством не включено до складу інших доходів у 3-му кв. 2012 року вартість безоплатно отриманих матеріалів та комплектуючих та занижено інші доходи у 3-му кв. 2012 року на суму 131 230 грн.

Вирішуючи справу в частині взаємовідносин позивача з МП "Партнер" суд виходив з того, що з наданих до перевірки первинних документів не можливо встановити кількість витрачених людино-годин (витрати труда), середній розряд робіт, кількість витрачених машино-годин (робота будівельних машин і механізмів), а тому податковий орган дійшов до правомірного висновку, що цей контрагент не міг бути постачальником підрядних робіт вказаних у Акті приймання виконаних робіт за липень 2012 року від 16 липня 2012 року, з чого слідує, що вартість робіт по будівництву плівочної теплиці площею 10 080 кв.м. у сумі 796 583 грн. отримана безоплатно, таким чином позивачем занижено інші доходи у 3 кв. 2012 року на суму 796 583 грн.

Щодо ПДВ, суд виходив з того, що згідно наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам з МП "Партнер" у формі ТОВ встановлено, що зазначене підприємство не могло бути постачальником підрядних робіт, вказаних у акті приймання виконаних робіт за липень 2012 року від 16 липня 2012 року, отже позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по вищезазначеній операції на загальну суму 159 317 грн.

Вирішуючи справу в частині правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, суми відсотків за власними виданими відсотковими векселями, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично віднесення позивачем до складу цих витрат, суми відсотків за власними виданими відсотковими векселями, призводить до зменшення доходів від основної діяльності, а саме - від оптової торгівлі, в зв'язку з чим вважає, що позивачем в порушення п.14.1.36 ст. 14. ПК України безпідставно до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Також, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу щодо порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України у зв'язку з не включенням до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих товарів від ТОВ "СУАП "Діполос".

Суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.5. ст. 135 ПК України, що призвело до заниження доходів на суму 5 961 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Греїн-експорт".

Судова колегія частково погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, однією з підстав для визначення позивачу грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями, став висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.п.135.4.1 п.135.4 ст. 135 ПК України у зв'язку з не включенням ТОВ ММЗК до складу доходу від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) у 3-му кварталі 2012 року безоплатно переданих ТОВ "Гідроконсалт-Україна" матеріалів та комплектуючих на суму 196 196 грн. згідно акту приймання-передачі матеріалів на 30 липня 2012 року.

При цьому, доходячи вказаного висновку, з яким погодився суд першої інстанції, відповідач послався на те, що матеріали та комплектуючі на суму 196 196 грн., які передані ТОВ ММЗК згідно акту приймання-передачі матеріалів на 30 липня 2012 року ТОВ "Гідроконсалт-Україна" (а.с.172 т.1) з метою виконання укладеного між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання договору підряду №11-11-1 від 28 листопада 2011 року (а.с.173-174 т.1), не вказані у акті приймання виконаних будівельних робіт КБ2 від 20 серпня 2012 року та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ3 від 20 серпня 2012 року за серпень 2012 року (а.с. 165-171 т.1), складених за результатами виконання зазначених підрядних робіт.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що такі матеріали та комплектуючі є безоплатно переданими позивачем - ТОВ "Гідроконсалт-Україна", а тому вартість цих матеріалів та комплектуючих у 3-му кварталі 2012 року повинна була бути включена позивачем до складу доходу від операційної діяльності, як дохід від реалізації товарів.

Однак, судова колегія не погоджується з вказаним висновком податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно п.135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

При цьому, п.п.135.4.1 п.135.4 ст. 135 ПК України визначено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п.14.1.202 п.14.1 ст. 14 ПК України).

В свою чергу, згідно вимог п.п.14.1.13 п.14.1 ст. 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги, зокрема, визнаються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

З наведеного вбачається, що до валового доходу включається, зокрема, вартість безоплатно наданих товарів, робіт, послуг.

При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких товарів, робіт, послуг такими, що передані платником податку, що є підставою для включення вартості таких товарів, робіт, послуг до складу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, як реалізовані таким платником податку товари, роботи, послуги є безповоротність надання товарів, робіт, послуг, тобто існує перехід права власності.

Поряд з цим, як вбачається з акту приймання-передачі матеріалів від 30 липня 2012 року, на який посилається податковий орган при визначенні даного порушення, матеріали та комплектуючи передавались позивачам ТОВ "Гідроконсалт-Україна" в якості відповідних матеріалів для виконання договору підряду, укладеного між ТОВ ММЗК (Замовник) та вказаним суб'єктом господарювання (Підрядник).

Тобто, в даному випадку не передбачалось переходу права власності на вказані матеріли та комплектуючи від позивача до ТОВ "Гідроконсалт-Україна", та зазначені матеріали повинні були бути повернуті позивачу в якості виконаних відповідних робіт за укладеним договором підряду з використанням цих матеріалів та комплектуючих.

Отже, передача позивачем ТОВ "Гідроконсалт-Україна" за актом приймання-передачі матеріалів від 30 липня 2012 року не підпадає під визначення "безоплатно наданих товарів".

Крім того, судова колегія зазначає, що висновок податкового щодо безоплатної передачі позивачем ТОВ "Гідроконсалт-Україна" матеріалів та комплектуючих та відповідно наявності підстав для включення вартості зазначених матеріалів до складу валового доходу суперечить висновку викладеному на ст. 13 акту перевірки.

Так, з тих самих підстав, а саме у зв'язку відсутністю в акті приймання виконаних будівельних робіт КБ2 від 20 серпня 2012 року та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ3 від 20 серпня 2012 року за серпень 2012 року (а.с.165-171 т.1), складених за результатами виконання договору підряду №11-11-1 від 28 листопада 2011 року (а.с.173-174 т.1), інформації щодо матеріальних ресурсі поставлених Замовником (ТОВ ММЗК) та, яка, відповідно мала бути виключена із загальної вартості будівельних робіт, відповідач дійшов висновку, що вказані матеріали є безоплатно отриманими позивачем та на підставі п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України вартість цих матеріалів повинна була включена позивачем до складу інших доходів.

Тобто, відповідач фактично вказаним підтверджує, що матеріали, які відповідачем визнані, як безоплатно реалізовані позивачем ТОВ "Гідроконсалт-Україна", в подальшому використані ТОВ "Гідроконсалт-Україна" для виконання підрядних робіт за укладеним договором та є такими, що безоплатно передані вже ТОВ "Гідроконсалт-Україна" для позивача.

Більш того, з наведених висновків відповідача вбачається, що позивач отримав дохід двічі від одних і тих самих матеріалів: вперше коли безоплатно їх реалізував ТОВ "Гідроконсалт-Україна", оскільки про їх вартість не зазначено в актах та довідці виконаних робіт за укладеним договором підряду, а тому, на думку податкового органу, на підставі п.п14.1.202 п.14.1 ст. 14 ПК України позивач повинен був включити їх до складу доходу, як реалізований товар; вдруге, коли ТОВ "Гідроконсалт-Україна" використала вказані матеріали для виконання підрядних робіт без зазначення про їх вартість у акті та довідці виконаних робіт за вказаним договором, а тому, на думку податкового органу, вже на підставі пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України вартість цих же матеріалів повинна була бути включена позивачем до складу доходу, вже як безоплатно отримані матеріали.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що відповідач дійшов безпідставного висновку, з яким погодився суд першої інстанції, що позивачем порушені вимоги п.п.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України внаслідок не включення до складу доходу, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування вартість матеріалів та комплектуючих, які передані позивачем ТОВ "Гідроконсалт-Україна" згідно акту приймання-передачі матеріалів на 30 липня 2012 року та використаних вказаним суб'єктом господарювання для виконання робіт за укладеним між цими підприємствами договором підряду та, як наслідок, безпідставно визначив відповідачу спірними податковими рішеннями грошове зобов'язання у зв'язку з встановленням цих порушень.

Також, як вбачається зі змісту акту перевірки, однією з підстав для визначення позивачу грошових зобов'язань, спірними податковими повідомленнями-рішеннями, став висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України у зв'язку з не включенням до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих товарів від ТОВ "СУАП "Діполос".

При цьому, доходячи вказаного висновку, з яким погодився суд першої інстанції, відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно змін до Статуту від 11 жовтня 2011 року (зареєстрованих Овідіопольською РДА Одеської області №15431050010002693), статутний фонд ТОВ ММЗК становить 5 376 844,7 грн., де внесок засновника ТОВ "СУАП "Діполос" становить 1 075 368,94 грн., у т.ч.: виробничі будівлі та споруди птахофабрики на суму 1 060 004,42 грн. Артсвердловина та вежа Рожковського на суму 15 364,52 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "СУАП "Діполос" згідно акту прийому-передачі від 28 жовтня 2011 року передано ТОВ ММЗК майно на загальну вартість 1 075 368,94 грн.

Згідно змін до Статуту від 04 листопада 2011 року, зареєстрованих Овідіопольською РДА Одеської області №15431050011002693, статутний фонд ТОВ ММЗК становить 5 376 844,7 грн. Внесок, зокрема, засновника ТОВ "СУАП "Діполос" становить 1 075 368,94 грн., в т.ч., виробничі будівлі та споруди птахофабрики на суму 1 060 004,42 грн., будівельні матеріали на суму 15 364,52 грн.

Згідно змін до Статуту від 28 березня 2012 року, зареєстрованих Овідіопольською РДА Одеської області №15431050015002693, статутний фонд ТОВ ММЗК становить 13 876 844,7 грн. Внесок, зокрема, засновника ТОВ "СУАП "Діполос" становить 1 075 368,94 грн., у тому числі: виробничі будівлі та споруди птахофабрики на суму 1 060 004 грн., будівельні матеріали на суму 15 364,52 грн.

Крім того, відповідач в акті перевірки вказав, що ТОВ "СУАП "Діполос" надано ТОВ ММЗК податкову накладну №4 від 28 жовтня 2011 року, з якої вбачається, що загальна сума майна складає 1 290 442,72 грн.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, з яким погодився суд першої інстанції, що загальна сума отриманих ТОВ ММЗК будівель та споруд від ТОВ "СУАП "Діполос" в якості внеску до статутного фонду становить 1 290 442,42 грн.

Проте, як зазначив відповідач та суд першої інстанції, вартість таких виробничих будівель та споруд згідно змінам до Статуту від 28 березня 2012 року, зареєстрованих Овідіопольською РДА Одеської області №15431050015002693, становить 1 060 004,42 грн.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що будівлі та споруди на суму 230 438 грн. (1 290 442,42 грн. - 1 060 004,42 грн.) отримано безоплатно ТОВ ММЗК від ТОВ "СУАП "Діполос".

Тобто, фактично доходячи зазначених висновків, з яким погодився суд першої інстанції, податковий орган виходив з того, що ТОВ "СУАП "Діполос" в якості статутного внеску передало позивачу будівель та споруд на загальну суму 1 290 442,72 грн. (податкова накладна №4 від 28 жовтня 2011 року), проте до статутного фонду ТОВ ММЗК включено зазначений внесок, згідно змін від 28 березня 2012 року, лише на суму 1 060 004,42 грн., а тому різниця між вказаними сумами визначена відповідачем, як безоплатно отриманий позивачем товар від ТОВ "СУАП "Діполос".

Однак, судова колегія не погоджується з вказаним висновком відповідача та суду першої інстанції, оскільки, як вбачається зі змісту податкової накладної №4 від 28 жовтня 2011 року виписаної ТОВ "СУАП "Діполос" позивачу на підставі протоколу зборів засновників від 04 жовтня 2011 року №3 (а.с.145 т.2), на яку посилається податковий орган, вартість майна, що передається в якості статутного внеску ТОВ "СУАП "Діполос" складає 1 075 368,94 грн., що відповідає вартості майна внесеного ТОВ "СУАП "Діполос" в якості статутного внеску згідно Статуту ТОВ "СУАП "Діполос" з відповідними змінами (а.с.24-31, 148-176 т.2) та акту приймання-передачі майна від 28 жовтня 2011 року, складено позивачем та ТОВ "СУАП "Діполос" (а.с.146 т.2).

Сума у розмірі 1 290 442,72 грн., на яку посилається відповідач та суд першої інстанції, вказана в зазначеній податковій накладній з урахуванням ПДВ, проте вартість майна, що передається вказана саме у розмірі 1 075 368,94 грн.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідач у акті спірної перевірки зазначив, що вартість виробничих будівель та споруд переданих ТОВ "СУАП "Діполос" згідно змін до статуту від 28 березня 2012 року, зареєстрованих Овідіопольською РДА Одеської області №15431050015002693, становить 1 060 004,42 грн., та саме з цієї вартості спірного майна останній виходив визначаючи вартість отриманого позивачем товару від ТОВ "СУАП "Діполос", як безоплатого.

Проте, як вбачається з вказаних змін до Статуту статутний внесок ТОВ "СУАП "Діполос" становить саме 1 075 368,94 грн., у тому числі: виробничі будівлі та споруди птахофабрики на суму 1 060 004 грн., будівельні матеріали на суму 15 364,52 грн., що відповідає відомостям щодо вартості спірного майна зазначеним, як в акті приймання-передачі, так і в податковій накладній №4 від 28 жовтня 2011 року.

Крім того, як вбачається зі змісту акту перевірки, однією з підстав для визначення позивачу грошових зобов'язань, спірними податковими повідомленнями-рішеннями, став висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.138.8 ст. 138 та п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України у зв'язку з віднесенням ТОВ ММЗК у 1-му та 2-му кварталах 2012 року витрат, по яким не доведено їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а саме витрат фасування та зберігання міндобрив, отриманих від ТОВ "Транссервіс 2008".

При цьому, доходячи вказаного висновку, відповідач в акті перевірки зазначив, що 04 січня 2012 року позивачем укладено з ТОВ "Транссервіс 2008" договір про надання послуг фасування та зберігання мінеральних добрив № 04/01-12, згідно умов якого виконавець - ТОВ "Транссервіс 2008" приймає на себе зобов'язання щодо зберігання та фасування мінерального добрива (а.с.253-254 т.1).

Однак, як вказали перевіряючи в акті перевірки, акти виконаних робіт, складених за результатами виконання зазначеного договору, не містять інформації щодо вартості зберігання міндобрив із розрахунку на тону та кількості днів зберігання, строку зберігання міндобрив, в зв'язку з чим податковий орган прийшов до висновку, що підприємством безпідставно сформовано витрати на суму 196 610 грн., у тому числі: у 1-му кварталі 2012 року на суму 167 725 грн., у 2-му кварталі 2012 року на суму 28 885 грн. та занижено податок на прибуток на прибуток на суму 41 288 грн., у тому числі: у 1-му кварталі 2012 року на суму 35 222 грн., у 2-му кварталі 2012 року на суму 6 066 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності зазначених висновків податкового органу з огляду на викладене.

Відповідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 03 січня 2012 року між позивачем та ВАТ "Одеський припортовий завод" (далі ВАТ ОПЗ) укладено договір №1006/1-2012 ксх на постачання карбаміду, згідно п. 1 якого ВАТ ОПЗ зобов'язано виготовити і передати у власність TOB ММЗК карбамід навалом в кількості 5 000,000 тон. (а.с.186 т.1).

На виконання зазначеного договору позивачем надано податкові накладні та накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, банківські виписки.

На виконання умов зазначеного договору ВАТ ОПЗ здійснив відпуск товарно-матеріальних цінностей, а позивач, в свою чергу, здійснив оплату придбаного товару, що підтверджується наданими позивачем накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними та банківськими виписками (а.с.183-212 т.1).

Частина вказаних мінеральних добрив, а саме карбамід ГОСТ ОПЗ в кількості 1 660,190 т. була передана на зберігання та фасування ТОВ "Транссервіс 2008" відповідно до договору №04/01-12 від 04 січня 2012 року.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до додатку №1 від 25 січня 2012 року до зазначеного договору №04/01-12 TOB ММЗК передано ТОВ "Транссервіс 2008" мінеральне добриво, а саме карбамід в кількості 500,00 тон., ціною за 1 тону з ПДВ - 144,00 грн. на загальну суму з ПДВ у розмірі 72 000 грн.; відповідно до додатку №2 від 29 березня 2012 року - TOB ММЗК було передано ТОВ "Транссервіс 2008" мінеральне добриво, а саме карбамід в кількості 1 000,00 тон ціною за 1 тону з ПДВ - 160,00 грн. на загальну суму з ПДВ у розмірі 160 000,00 грн.; відповідно до додатку №3 від 01 квітня 2012 року - TOB ММЗК було передано ТОВ "Транссервіс 2008" мінеральне добриво, а саме карбамід в кількості 318,69 тон, ціною за 1 тону з ПДВ - 98,40 грн. на загальну суму з ПДВ у розмірі 31 359,10 грн. (а.с.255-257 т.1).

Окрім того, на виконання договору №04/01-12 від 04 січня 2012 року позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні (а.с. 258-263 т.1, а.с.1-3 т.2).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем надано належним чином оформлені документи на підтвердження формування витрат в сумі 196 610 грн., понесених на виконання договору №04/01-12 від 04 січня 2012 року укладеного з ТОВ "Транссервіс 2008" для провадження власної господарської діяльності, в зв'язку з чим висновки перевіряючого органу щодо порушення позивачем п. 138.8 ст. 138, п.п. 14.1.27 ст. 14 ПК України в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Крім того, як вбачається зі змісту акту спірної перевірки, однією з підстав для визначення позивачу грошових зобов'язань, спірними податковими повідомленнями-рішеннями, став висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України у зв'язку з не включенням до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих послуг від МП "Партнер" у формі ТОВ з будівництва плівочної теплиці.

При цьому, доходячи вказаного висновку, відповідач виходив з того, що складені та підписані позивачем та МП "Партнер" у формі ТОВ акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3, на виконання укладеного між ТОВ "ММЗК" та МП "Партнер" у формі ТОВ договору підряду №38 від 07 грудня 2011 року, містять певні недоліки.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що позивачем отримані від МП "Партнер" у формі ТОВ з будівництва плівочної теплиці є безоплатно отриманими та повинні були включені до складу інших доходів.

З цих самих підстав відповідач не визнає сформований позивачем податковий кредит за рахунок операцій з МП "Партнер" у формі ТОВ.

Однак, судова колегія не погоджується з вказаними висновками податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, оскільки відповідно до приписів пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України, на які посилається податковий орган в акті перевірки, до складу інших доходів платника податків, зокрема, включається вартість товарів, робіт, послуг, саме безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді.

Проте, посилаючись на вказані положення зазначеної статті ПК України відповідач та суд першої інстанції не вказує які саме товари чи послуги за перевіряємий період були безоплатно отримані ТОВ "ММЗК".

Зі змісту укладеного між позивачем та МП "Партнер" у формі ТОВ договору підряду №38 від 07 грудня 2011 року вбачається, що однією із його істотних умов є ціна.

Тобто, з наведеного вбачається, що вказані послуги надавались позивачу саме на платній основі.

Більш того, слід наголосити, що відповідач на підставі операцій з МП "Партнер" у формі ТОВ зменшує позивачу податковий кредит посилаючись на те, що МП "Партнер" у формі ТОВ не могло бути постачальником робіт, послуг, в той же час, визнає, що позивач отримав вказані послуги безоплатно.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на невідповідність наданих позивачем актів та довідок, складених на виконання укладеного між ТОВ ММЗК та МП "Партнер" у формі ТОВ договору підряду №38 від 07 грудня 2011 року, типовим формам облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04 грудня 2009 року, оскільки по об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок небюджетних джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто, будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України №88 від 24 травня 1995 року (зареєстровано в Мін'юсті України 05 червня 1995 року за №168/704).

Відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих до суду актів та довідок, складених на виконання укладеного між ТОВ "ММЗК" та МП "Партнер" у формі ТОВ договору підряду №38 від 07 грудня 2011 року вбачається, що вони містять дату і місце складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (наявна інформація про особу, що здала виконані роботи та особу, що їх прийнята, їх посадове становище).

Також, судова колегія зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, а так само наявності в них певних недоліків.

Сам факт наявності в актах приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт недоліків, при наявності інших документів, які підтверджують факт виконання будівельних робіт, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати по придбанню цих послуг до складу податкового кредиту.

Крім того, відповідач сам визнає, що позивачем були отримані вказані будівельні послуги за спірним договором підряду, про що прямо зазначено в акті спірної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що відповідач дійшов безпідставного висновку, з яким погодився суд першої інстанції, що позивачем порушені вимоги п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України у зв'язку з не включенням до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих послуг від МП "Партнер" у формі ТОВ з будівництва плівочної теплиці, а також вимоги абз.а) п.185.1, абз.б) п.187.1, абз.а) п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України в частині формування позивачем податкового кредиту за рахунок операцій з вказаним контрагентом та, як наслідок, безпідставно визначив відповідачу, спірними податковими рішеннями, грошове зобов'язання у зв'язку з встановленням цих порушень.

Окрім викладеного, спірною перевіркою встановлено, що у 3 кварталі 2011 року - 2 кварталі 2012 року ТОВ ММЗК здійснювались операції з придбання та продажу цінних паперів (векселів), у податковому обліку підприємства за перевіряємий період згідно Додатку ЦП рядку 03.20 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства в рядку 3 "Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з векселями" відображено прибуток вищезазначених операцій у розмірі 1 371 грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що з метою розрахунків за отримані цінні папери ТОВ ММЗК виписувались власні відсоткові векселі із відсотковою ставкою від 20 до 40 відсотків річних.

Згідно даних журналів-ордерів та відомостей по рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" та журналу проводок по рахункам 952,62 до фінансових витрат підприємства віднесено нараховані відсотки за виданими векселями всього на загальну суму 283 884 грн. (кореспонденція рахунків к-т 62 "Короткострокові векселі видані" д-т 95 "Інші фінансові витрати", які в свою чергу відображено у рядку 06.3 Декларацій за податкові періоди 2012 року "Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в тому числі: проценти, що включаються до витрат з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 141.2 статті 141 ПК України (06.4 у декларації за податкові періоди 2011 року) всього у сумі 283 884 грн., у тому числі за III квартал 2011 року в сумі 22 422 грн., за І квартал 2012 року в сумі 161 462 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 100 000 грн.

Відповідно до вимог пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями.

Пунктом 138.5 ст. 138 ПК України передбачено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно абз.2 п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року №415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за №610/12484 запозичення - позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобов'язань, на які нараховуються відсотки.

Відповідно до абз.7 п.3 Положення фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (до яких відносяться процентні векселі).

Право векселедавця на витрати передбачено пп.141.1 ст. 141 ПК України відповідно до умов якого до складу витрат включається будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Згідно ст. 2 БК України боргове зобов'язання - зобов'язання позичальника перед кредитором за кредитом (позикою), що виникло внаслідок випуску і розміщення боргових цінних паперів та/або укладання кредитних договорів.

Підпунктом 153.4.3 п.153.4 ст. 153 ПК України встановлено порядок оподаткування операцій за борговими цінними паперами, емітованими платником, відповідно до якого, суми процентів по процентному векселю включаються до складу витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів.

Таким чином, позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат суми відсотків нарахованих за виданими векселями.

Отже, враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2013 року №0002762203 в частині визначення товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 473 390,46 грн. (в тому числі, за основним платежем у розмірі 390 392,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 82 998,29 грн.), податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2013 року №0002772203 підлягають скасуванню.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ ММЗК до ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і, відповідно, необхідність в їх частковому задоволенні.

Враховуючи, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти по справі нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ТОВ ММЗК.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.п.3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс" задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23 грудня 2013 року №0002762203 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс" грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 473 390,46 грн., в тому числі, за основним платежем у розмірі 390 392,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 82 998,29 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23 грудня 2013 року №0002772203.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 грудня 2014 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Алєксєєв В.О.

Суддя: Ступакова І.Г