Рішення

від 26.12.2014 по справі 909/1246/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 р. Справа № 909/1246/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я.

За участю:

представника позивача - Цимбаліста О.С.

представника відповідача - Пронич І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 03361046

до відповідача: Тишківської сільської рада, вул. Незалежності, 12, с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78124, код. ЄДРПОУ 04355800

про стягнення заборгованості в сумі 903,79 грн., 1827 грн. - судового збору,

встановив, що Публічне акціонерне товариство "Івано - Франківськгаз" звернулось до господарського суду з позовом до Тишківської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 903,79 грн. з яких 712, 16грн. - основної заборгованості, 38,52 грн. - 3% річних, 153,11 грн. - інфляційних втрат, 1827 грн. - судового збору.

В обґрунтування позову позивач послалась на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору № 240 від 30.12.2011р. на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача, не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг (роботи з планово-технічного обслуговування систем газопостачання). Факт виконаних робіт підтверджується Актом №1 прийомки виконаних робіт за технічне обслуговування 2012. За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нарахована 3% річних та інфляційні втрати.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказавши, роботи, за виконання яких позивач просить стягнути плату, позивачем не виконувались в зв'язку з реконструкцією сільської ради та знаходженням сільської ради за іншим місцем розташування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити частково, судові витрати стягнути відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд врахував наступне:

30.12.2011р. між Тишківською сільською радою (надалі - Замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Городенківського управління газового господарства (надалі-виконавець), укладено договір на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача № 240, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт з планово та позапланового технічного обслуговування (далі - ПТО та ППТО) систем газопостачання споживача, що перебуває на його балансі чи у власності, в терміни та з періодичністю, що наведені в додатку, який є невід'ємною частиною договору, а також проведення технічного обслуговування за окремими заявками абонентів п.2.1 Договору.

Технічне обслуговування систем газопостачання (ПТО, ППТО чи ТОЗ) та їх ремонт виконується Виконавцем за рахунок Замовника за цінами, що наведені в додатку, який є невід'ємною частиною даного договору п. 3.1 Договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата Виконаних робіт здійснюється Замовником за наданими платіжними вимогами з дорученням інвентаризаційної відомості та акту виконаних робіт, щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітним періодом місяця.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином та надав відповідачу послуги на суму 712,16 грн., що підтверджується Актом №1 прийомки виконаних робіт за технічне обслуговування 2012

Однак, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, надані послуги не оплатив.

14.02.2014р. позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості. Однак дана претензія залишена без задоволення.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та те, що документами наявними в матеріалах справи, підтверджено, а відповідачем в свою чергу не спростовано факту невиконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, вимога позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення річних і інфляційних, враховуючи приписи ст. 530 ЦК України та те, що позивач надіслав 17.02.14. відповідачу вимогу про повернення коштів і дана вимога отримана відповідачем, підлягають задоволенню частково виходячи з ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та того, що при перерахунку здійсненого судом самостійно було встановлено, що до стягнення підлягають 14,52 грн. 3 % річних, 108,68 грн. інфляційних втрат.

В частині стягнення 24 грн. -3 % річних, 44,43 грн. інфляційних втрат, слід відмовити з тих підстав що позивачем не вірно обраховано період нарахування штрафних санкцій.

Заперечення відповідача щодо того, що послуги позивачем не надавались, в зв'язку з тим, що сільська рада реставрується, судом не приймаються, оскільки матеріалами справи, зокрема Актами приймання - передачі природного газу та актами приймання - передачі послуг транспортування з 31.01.2012р. по 31.05.2012р., підтверджено факт постачання позивачем відповідачу газу, а відповідно і технічне обслуговування внутрішньо будинкового обладнання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Тишківської сільської рада, вул. Незалежності, 12, с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78124, код ЄДРПОУ 04355800 на користь Публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 03361046, р/р 26006100213001 в ПАТ КБ "Надра" МФО 380764 - 712,16 грн. - основної суми боргу, - 14,52 грн. - 3% річних, 108,68 грн. - інфляційних втрат, 1688,67 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.12.14

Судді Скапровської І.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"