Рішення

від 22.12.2014 по справі 910/25954/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25954/14 22.12.14 За позовом Державного підприємства спеціального зв'язку в особі філії Полтавського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення 15 786,69 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Богданець Ю. С. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство спеціального зв'язку в особі філії Полтавського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку (надалі також - "Позивач") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (надалі також - "Відповідач") про стягнення страхового відшкодування в розмірі 14237,00 грн. та пені в розмірі 1549,69 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 15.01.2014 в с. Нова Перещепина Новосанжарського району Полтавської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 2102 д/н 0617ХА, під керуванням Ворони В. М. та транспортного засобу ВАЗ 210990-20 д/н ВІ4138ВС, що належить Державному підприємству спеціального зв'язку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ВАЗ 210990-20 д/н ВІ4138ВС, який належить Державному підприємству спеціального зв'язку. Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.02.2014 у справі 542/8014-ц (3/542/62/14) Ворону В. М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2102 д/н 0617ХА, яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8553553, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків в розмірі 14237,00 грн. покладається на відповідача. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання по виплаті страхового відшкодування позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1549,69 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.11.2014 порушено провадження у справі № 910/25954/14, розгляд справи призначено на 22.12.2014 та направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

08.12.2014 від Моторного (транспортного) страхового бюро України через відділ діловодства суду надійшла відповідь на запит.

Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2014 підтримав заявлені позовні вимоги та через відділ діловодства суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 24.11.2014 була надіслана судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Також, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень, яке свідчить про те, що відповідачем 01.12.2014 була отримана ухвала суду від 24.11.2014, у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про розгляд справи судом.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.12.2014 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.01.2014 в с. Мала Перещепина Новосанжарського району відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 2102 д/н 0617ХА, під керуванням Ворони В. М. та транспортного засобу ВАЗ 210990-20 д/н ВІ4138ВС, що належить Державному підприємству спеціального зв'язку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ВАЗ 210990-20 д/н ВІ4138ВС, який належить Державному підприємству спеціального зв'язку.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.02.2014 у справі 542/8014-ц (3/542/62/14) Ворона В. М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2102 д/н 0617ХА, яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8563663.

17.01.2014 позивач повідомив ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" про настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2014 Полтавський обласний вузол спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку звернувся до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" із заявою на виплату страхового відшкодування (за заподіяну шкоду).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 14237,00 грн. та пеня в розмірі 1549,69 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні Державного підприємства спеціального зв'язку в особі філії Полтавського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом ВАЗ 2102 д/н 0617ХА, встановлена у судовому порядку Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.02.2014 у справі 542/8014-ц (3/542/62/14).

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль ВАЗ 2102 д/н 0617ХА, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АС/8563663 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АС/8563663) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 1000,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/4929062 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2014 Полтавський обласний вузол спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку звернувся до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" із заявою на виплату страхового відшкодування (за заподіяну шкоду).

Проте, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

За змістом глави 82 Цивільного кодексу України з урахуванням статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування шкоди, яка виникла з деліктних відносин, спрямовано на виплату коштів, необхідних для виправлення пошкодженої речі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на підтвердження вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля ВАЗ 210990-20 д/н ВІ4138ВС в розмірі 14237,00 грн. позивач надав суду звіт № 197 про оцінку майна.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2102 д/н 0617ХА, яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8563663, розмір матеріального збитку завданого позивачу, суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 13237,00 грн. (14237,00 грн. - 1000,00 грн. франшизи за Полісом № АС/8563663), відповідно до розрахунку суду.

Також позивач заявив про стягнення з відповідача пені в розмірі 1549,69 грн. нарахованої на суму 14237,00 грн.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З вищевикладених підстав, суд зазначає, що особа, до якої перейшло право вимоги, має право нараховувати пеню за прострочення здійснення виплати страховиком за полісом ОСЦПВВНТЗ такого страхового відшкодування.

Таким чином, здійснивши перерахунок позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1466,59 грн. пені за розрахунком суду нараховану суму 13237,00 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони відповідно до заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Державного підприємства спеціального зв'язку в особі філії Пльавського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Державного підприємства спеціального зв'язку (01032, м. Київ, площа Вокзальна, будинок 3, ідентифікаційний код 24366929) в особі філії Полтавського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку (36007, м. Полтава, вул. Кучеренка, 9, ідентифікаційний код 01187348) 13237 (тринадцять тисяч двісті тридцять сім) гривень 00 копійок страхового відшкодування, 1466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) гривень 59 копійок пені та 1701 (одна тисяча сімсот одна) гривня 65 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.12.2014 року

Суддя О.А. Грєхова