Рішення

від 23.12.2014 по справі 922/5348/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 922/5348/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом ПП "Ритм", смт.Сахновщина до Олексіївської сільської ради, с. Олексіївка про стягнення 40353,99 грн. за участю представників:

позивача - Сосєдкін В.С., довіреність б/н від 01.12.14 р.,

Лавров В.В., довіреність б/н від 01.02.14 р.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ПП "Ритм" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Олексіївської сільської ради заборгованість за договором №37 від 12.03.13р. в сумі 40353,99 грн., з яких: сума основного боргу - 35000,00 грн.; 3% річних 874,52 грн.; інфляційні втрати - 4479,47 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 24.11.14р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

23.12.14р. представник позивача надав супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.14р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 23.12.14р. свого представника не направив, але 22.12.14р. судом було отримано лист від відповідача з проханням розглянути справу за відсутності представника відповідача та заяву щодо визнання суми боргу.

Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо розгляду справи у відсутності представника відповідача, вважає за можливе його задовольнити, як таке, що відповідає вимогам діючого законодавства, тому задовольняє його.

Суд, розглянувши заяву відповідача про визнання суми боргу, приймає її, як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

12 березня 2013 року між Приватним підприємством "Ритм" (Підрядник), в особі директора Сосєдкіна В.С. та Олексіївською сільською радою Первомайського району Харківської області, в особі сільського голови Неботової Лідії Вікторівни (Замовник) було укладено Договір №37 згідно якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи по об'єкту "Реконструкція водопровідних мереж в с.Олексіївка Первомайського району Харківської області".

У відповідності до п.1.2 Договору №37 від 12.03.2013 року Замовник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти виконані роботи згідно Акту виконаних робіт і повністю сплатити вартість робіт.

Згідно п.6.1 Договору №37 від 12.03.2013 року вартість виконання робіт становить 35 000,00грн.

Пунктом 7.1 Договору №37 від 12.03.2013 року визначено строк чинності договору - до 31 грудня 2013 року.

Позивач, ПП "Ритм", згідно вимог п.1.2 Договору №37 від 12.03.2013 року та відповідно акту приймання виконаних будівельних робіт за Жовтень 2013 року виконав роботи по об'єкту "Реконструкція водопровідних мереж в с.Олексіївка Первомайського району Харківської області", з урахуванням ПДП, на суму 35 000,00грн. У відповідності до акту приймання виконаних будівельних робіт за Жовтень 2013 року позивач виконав роботи по об`єкту "Реконструкція водопровідних мереж в с. Олексіївка Первомайського району Харківської області", з урахуванням ПДП, на суму 35 000,00грн.

Відповідно п.2.2 Договору остаточний розрахунок за виконанні роботи по об'єкту "Реконструкція водопровідних мереж в с. Олексіївка Первомайського району Харківської області" платником проводиться не пізніше 3 днів після завершення та прийняття робіт.

Відповідачу направлялась претензія №9 від 01.09.14р. з вимогою погашення заборгованості до 10.09.14р., однак відповідач станом на 01 вересня 2014 року, не провів розрахунок за виконані роботи по об'єкту "Реконструкція водопровідних мереж в с. Олексіївка Первомайського району Харківської області", що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст.180 Господарського Кодексу України, закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 35000,00 грн. та визнав суму заявленого боргу.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що дії відповідача не суперечать діючому законодавству та не порушують чиїх-небудь інтересів, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору, приймаючи до уваги, що відповідач визнав суму боргу у повному обсязі, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35000,00 грн. заборгованості правомірні та обґрунтовані, такі, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 874,52 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4479,47 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 874,52 грн.

Що стосується заявленої вимоги Позивача про стягнення з відповідача 4479,47 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 4479,47 грн.

На підстави вищенаведеного, позовні вимоги законні, обгрунтовані, визнані відповідачем та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.ст.44 - 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,8,19,124,129 Конституції України; ст.ст. 509, 598, 612 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст.1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області (вул. Леніна, 18, с. Олексіївка, Первомайський район, Харківська область, 64122, р/рахунок 35413001001498, МФО 851011, в ГУДКСУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 04398519) на користь Приватного підприємства "Ритм" (юридична адреса: вул. Карла Маркса, 6, смт. Сахновщина, Харківська область, 64501, р/рахунок 260033012464, МФО 351823, код ЄДРПОУ 22626415 Філія ХОУ АТ "Ощадбанк" м.Харків) заборгованість за договором в сумі 35000,00 грн., 3% річних в сумі 874,52 грн., інфляційні втрати в розмірі 4479,47 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.12.2014 р.

Суддя Л.В. Шарко