Постанова

від 18.12.2014 по справі 5011-20/18906-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р. Справа№ 5011-20/18906-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Самсіна Р.І.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Чаруха Р.Л. - директор

Чаруха Р.Р. - за довіреністю

від відповідача: Мацькова Н.В. - за довіреністю

від третьої особи: Петренко І.В. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2014 (дата підписання 07.07.2014)

по справі № 5011-20/18906-2012 (головуючий суддя: Цюкало Ю.В., судді: Головатюк Л.Д., Ломака В.С.)

за позовом Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок"

про стягнення 1 543 847, 75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дитячо-юнацька учбово-спортивна база "Зеніт" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" про стягнення заборгованості за Договором оренди № 3 від 06.02.2008 в сумі 1 543 847, 75 грн., з яких: 1 200 000,00 грн. - основного боргу, 177 104,88 грн. - заборгованість по оплаті за користування земельною ділянкою, 125 316,54 грн. - інфляційних втрат та 41 426,33 - 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2014 позовні вимоги Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" на користь Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" грошові кошти: основний борг у сумі 760 000,00 грн., заборгованість по платі за користування земельною ділянкою у розмірі 162 346,14 грн., інфляційні втрати у сумі 36 383,13 грн., 3% річних у сумі 12 032,88 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 19 415,27 грн.; в іншій частині позовних вимог Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" - відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва по справі №5011-20/18906-2012 від 02.07.2014р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, неправильним та неповним дослідженням доказів, що призвело до невідповідності висновків суду, обставинам справи. Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що немає ніяких непогашених заборгованостей перед позивачем, а навпаки відповідач переплатив позивачу згідно Договору 44 393,08 грн.

Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2014 у справі №5011-20/18906-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Самсін Р.І., поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2014, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 18.11.2014.

18.11.2014 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач у судовому засіданні 18.11.2014 до початку розгляду справи по суті подав заяву про відвід складу суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 заяву Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" про відвід суддів: Корсакової Г.В. - головуючий суддя, суддів: Власова Ю.Л., Самсіна Р.І. відхилено.

У судовому засіданні 18.11.2014 оголошено перерву до 25.11.2014.

24.11.2014 та 25.11.2014 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові пояснення з додатками.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 розгляд справи №5011-20/18906-2012 відкладено на 09.12.2014.

08.12.2014 через відділ документального забезпечення суду відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

09.12.2014 через відділ документального забезпечення суду позивачем надані додаткові письмові пояснення до клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів.

В судовому засіданні 09.12.2014 оголошено перерву до 18.12.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014, у зв'язку із перебуванням судді Власова Ю.Л.. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Станік С.Р., Самсін Р.І.

В судове засідання 18.12.2014р. представники сторін та третьої особи з'явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2014 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2014 - без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.02.2008 між Дитячо-юнацькою учбово-спортивною базою "Зеніт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" (орендар) було укладено Договір оренди №3 нерухомого майна (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору на виконання Державної цільової соціальної програми "Хокей України", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1194, Меморандуму "Про співпрацю у сфері розвитку хокею у м. Києві" між Федерацією хокею України та Обєднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рала профспілок" від 21.01.2008 (І-ий етап), з метою створення умов для забезпечення належного рівня охоплення хокеєм різних груп населення на базі профспілкового майна, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що в цілому складається з об'єктів нерухомого майна (відображених в технічному паспорті від 22.03.2005) ( додаток № 3 цього Договору), що знаходиться за адресою: м. Київ, Труханів острів, Паркова дорога, 28 та належить на праві власності орендодавцю згідно Рішення Господарського суду міста Києва №2/431 від 24.11.2005.

Згідно з п.1.3. Договору, об'єкт оренди - житлові будинки літера " 1" - " 21", медпункт літера " 22", судейська літера "23", еленги літера " 24" - " 25",житлові будинки літера " 26" - " 29", підсобні приміщення літера "30", основні приміщення літера " 31", склад літера "32", житловий тамбур (вбиральня) літера "34", житловий будинок літера " 35", майстерня літера "А", зал літера "Б", адміністративна будівля літера "В".

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з моменту одночасного підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п.2.3. Договору, передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за станом та за вартістю, визначеними згідно незалежної оцінки вартості об'єкту оренди, що була проведена суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Міжгалузевий кліринговий центр "Євроконсалтинг", та яка визначена у Звіті про вартість майна від 29.01.2008 і становить за експертною оцінкою 1 870 166,00 гривень, без врахування ПДВ.

У відповідності до п.3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №6) на дату підписання Договору становить 100 000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Додатково до орендної плати нараховується плата за користування земельною ділянкою, розрахована орендодавцем згідно чинного законодавства України і складає 14 758,74 грн. на місяць та сплачується орендарем разом з орендною платою. Розмір плати за користування земельною ділянкою підлягає коригуванню у випадку зміни розміру плати за землю, встановленого чинним законодавством України, органами місцевого самоврядування м. Києва та в інших випадках.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що орендна плата за користування об'єктом оренди та земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно п.3.3. Договору розмір орендної плати підлягає перерахунку на вимогу однієї із сторін у разі змін чинного законодавства України, рішень Київради, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України. Зміни розміру орендної плати оформляються додатковою угодою до цього Договору.

Відповідно до п.3.4. Договору орендна плата сплачується орендарем відповідно до п.10.1. цього Договору з 01.02.2008.

Згідно з п.10.1. Договір укладено терміном на два роки одинадцять місяців та діє з 01.02.2008 до 01.01.2011 включно.

На виконання умов Договору, 06.02.2008 між сторонами було укладено Акт приймання-передачі, скріплений підписами та печатками сторін, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв майно, передбачене Договором.

20.01.2009 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до п.1 якої сторони домовились змінити п.3.1. Договору та викласти його в наступній редакції: "За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати (Додаток №6) складає 60 000,00 грн., з урахуванням ПДВ".

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №1 сторони домовились змінити п.3.2 Договору оренди від 06.08.2008 № 3 та викласти його у наступній редакції: «Орендна плата за користування Об'єктом оренди сплачується Орендарем за фактичне використання Об'єкту оренди не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця. При цьому, Орендар бере на себе зобов'язання за 10 (десять) календарних днів до моменту фактичного використання Об'єкту оренди попередити письмово про це Орендодавця. Не пізніше останнього числа кожного місяця Сторони підписують Акт використання Об'єкту оренди, відповідно до якого відображається фактичне використання Об'єкту оренди. Орендар залишає за собою право сплачувати Орендодавцю орендну плату попередньо за декілька місяців використання Об'єкту оренди».

Згідно з п. 4 Додаткової угоди №1 ця додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та діє до закінчення строку дії Договору оренди від 06.08.2008 № 3 та є його невід'ємною частиною.

Як вказує позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором зі сплати орендної плати та плати за користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 28.11.2012 становить по орендній платі - 1 200 000 грн., по платі за землю - 177 104,88 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2013 у справі №910/9530/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" до Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" про визнання недійсним договору оренди № 3 від 06.02.2008 та відшкодування збитків у розмірі 824 400,00 грн., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013, в позові відмовлено повністю.

Отже, договір оренди № 3 від 06.02.2008 недійсним в судовому порядку не визнаний.

На підставі зазначеного договору між сторонами виникли орендні правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 758 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Так, укладений між позивачем та відповідачем Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 та частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за коритсування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 285 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 статті 796 Цивільного кодексу України визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Виходячи зі змісту статті 797 Цивільного кодексу України, плата, яка справляється з наймача будинку або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається із плати за користування нею та плати за користування земельною ділянкою.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено вище у відповідності до п.3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №6) на дату підписання Договору становить 100 000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Додатково до орендної плати нараховується плата за користування земельною ділянкою, розрахована орендодавцем згідно чинного законодавства України і складає 14 758,74 грн. на місяць та сплачується орендарем разом з орендною платою. Розмір плати за користування земельною ділянкою підлягає коригуванню у випадку зміни розміру плати за землю, встановленого чинним законодавством України, органами місцевого самоврядування м. Києва та в інших випадках.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 20.01.2009 сторони домовились про те, що розмір місячної орендної плати складає 60 000 грн., з урахуванням ПДВ. Крім того, у відповідності до змінених вказаною Додатковою угодою п.3.1. та п. 3.2. Договору не передбачено нарахування позивачем та сплата відповідачем плати за користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач порушив свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати та плати за користування земельною ділянкою. В зв'язку з цим дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають грошові кошти: основної заборгованості у сумі 760 000,00 грн. з розрахунку: ((1 100 000,00 грн. (за період лютий 2008 рік - грудень 2008 рік) + 720 000,00 грн. (за період січень 2009 рік - грудень 2009 рік) + 720 000,00 грн. (за період січень 2010 рік - грудень 2010 рік)) - 1 780 000,00 грн. (часткова оплата відповідачем, 950 000,00 грн. + 470 000,00 грн. + 360 000,00 грн.) та заборгованість по сплаті плати за землю у сумі 162 346,14 грн. з розрахунку: 14 758,74 * 11 (за період лютий 2008 - грудень 2008). При цьому, суд виходив з місячного розміру орендної плати в сумі 100 000 грн. за період лютий 2008 рік - грудень 2008 рік та в сумі 60 000 грн. за період січень 2009 року - грудень 2010року.

Однак, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до умови п. 3.2 Договору, в редакції до внесення до нього змін Додатковою угодою №1, орендна плата за користування об'єктом оренди та земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця, а оскільки згідно з п. 4 Додаткової угоди №1 ця додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами, тобто з 20.01.2009, то за січень 2009 року відповідач повинен сплатити позивачу орендну плату та плату за користування земельною ділянкою в розмірі, передбаченому пунктом 3.1. Договору до внесення до нього змін Додатковою угодою № 1.

З огляду на зазначене, відповідач за період дії Договору (з лютого 2008 до 01.01.2011) мав сплатити відповідачу 2 580 000,00 грн. орендної плати з розрахунку: 1 200 000,00 грн. (100 000,00 грн. *12міс. - за період лютий 2008 рік - січень 2009 рік) + 1 380 000,00 грн. (60 000,00 грн. * 23міс. - за період лютий 2009 рік - грудень 2010 рік), та 177 104,88 грн. плати за користування земельною ділянкою з розрахунку: 14 758,74 * 12 міс. (за період лютий 2008 -січень 2009 року).

Посилання позивача на недійсність Додаткової угоди №1 від 20.01.2009 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Додаткова угода №1 від 20.01.2009 недійсною в судовому порядку не визнавалась.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, в порушення умов Договору, орендну плату сплатив частково на суму 1 780 000,00 грн., докази оплати за користування земельною ділянкою в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить 800 000,00 грн. ( 2 580 000,00 грн. - 1 780 000,00грн.), а по сплаті за користування земельною ділянкою -177 104,88 грн. Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідач посилається на те, що відповідно до внесених Додатковою угодою № 1 змін до п. 3.2 Договору, передбачено умови на яких оплачується орендна плата, а саме за фактичне використання майна після підписання акту використання об'єкта оренди. Враховуючи всі акти та остаточний акт звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами від 04.01.2011, відповідач не має заборгованості перед позивачем.

Вказані доводи відповідача колегія суддів до уваги не приймає, у зв'язку з наступним.

Як встановлено вище, відповідно до п.2 Додаткової угоди №1 сторони домовились змінити п.3.2 Договору оренди від 06.08.2008 № 3 та викласти його у наступній редакції: «Орендна плата за користування Об'єктом оренди сплачується Орендарем за фактичне використання Об'єкту оренди не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця. При цьому, Орендар бере на себе зобов'язання за 10 (десять) календарних днів до моменту фактичного використання Об'єкту оренди попередити письмово про це Орендодавця. Не пізніше останнього числа кожного місяця Сторони підписують Акт використання Об'єкту оренди, відповідно до якого відображається фактичне використання Об'єкту оренди. Орендар залишає за собою право сплачувати Орендодавцю орендну плату попередньо за декілька місяців використання Об'єкту оренди».

Отже, як слідує з внесених до п.3.2. Договору змін, сторони домовились кожного місяця підписувати Акт використання Об'єкту оренди, в якому відображати фактичне використання Об'єкту оренди.

Відповідачем суду апеляційної інстанції надані підписані сторонами та скріплені їх печатками Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по Договору № ОУ - 0000001 за січень 2009 року на суму 100 000,00 грн., № ОУ- 0000002 за лютий 2009 року на суму 60 000,00 грн., № ОУ- 0000003 за березень 2009 року на суму 60 000,00 грн., № Сокіл-04 за квітень 2010 року на суму 60 000,00 грн., № Сокіл- 08 за серпень 2010 року на суму 60 000,00 грн., № Сокіл -09 за вересень 2010 року на суму 60 000,00 грн., які свідчать про використання майна в січні, лютому, березні 2009року та квітні, серпні, вересні 2010 року.

Жодних належних доказів того, що відповідач не використовував Об'єкт оренди решту періоду (Акти, підписані сторонами в порядку передбаченому п. 3.2. Договору, Акт повернення орендованого майна) відповідачем суду не надано.

Акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами від 04.01.2011, на який посилається відповідач, не є належним та допустимим доказом, який підтверджує невикористання відповідачем орендованого майна.

Таким чином, відповідач не довів відсутність у нього заборгованості за Договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та платі за користування земельною ділянкою, підлягають задоволенню частково, а саме підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 800 000,00 грн. боргу по орендній платі та 177 104,88 грн. заборгованості по платі за користування земельною ділянкою. В решті заявленої суми заборгованості позов задоволенню не підлягає.

Позивачем також заявлено до стягнення 125 316,54 грн. - інфляційних втрат та 41 426,33 - 3 % річних за період з 01.01.2010 по 01.01.2011.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. №14 інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, за здійсненим судовою колегією перерахунком інфляційних втрат та 3% річних за заявлений позивачем період з 01.01.2010 по 01.01.2011, виходячи з розміру заборгованості відповідача за вказаний період по орендній платі та платі за користування земельною ділянкою, з урахуванням умов п.3.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 20.01.2009 щодо строків сплати орендної плати, здійснених відповідачем часткових оплат по орендній платі за вказаний період, розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача становить 46 109,08 грн., а 3 % річних- 23 182,91 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляціних втрат та 3% річних підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2014 у справі № 5011-20/18906-2012 підлягає зміні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2014 у справі № 5011-20/18906-2012 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2014 у справі № 5011-20/18906-2012 змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл-Київ" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 46, р/р 2600403684 у АБ "Синтез" у м. Києві, МФО 322711, код ЄДРПОУ 32597058) на користь Дитячо-юнацької учбово-спортивної бази "Зеніт" (04070, м. Київ, Труханів острів, Паркова дорога 28, р/р 26005000018061 в Подільському від. ПАТ "Укрсоцбанк" м. Києва, ЄДРПОУ 14279945, МФО 300023) 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень) 00 коп. - основного боргу, 177 104,88 грн. (сто сімдесят сім тисяч сто чотири гривні) 88 коп. - заборгованість по платі за користування земельною ділянкою, 46 109, 08 грн. (сорок шість тисяч сто дев'ять гривень) 08 коп. - інфляційних втрат, 23 182,91 грн. (двадцять три тисячі сто вісімдесят дві гривні) 91 коп. - 3% річних та 20 927,94 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень) 94 коп. - судового збору.

У задоволенні решти позову - відмовити.»

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва .

5. Матеріали справи № 5011-20/18906-2012 повернути до господарського суду міста Києва .

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Р.І. Самсін

С.Р. Станік