Рішення

від 25.11.2014 по справі 175/4591/14-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4591/14-ц

Провадження № 2/175/1767/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рись Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на 1/2 частину земельного паю в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили встановити факт належності Державного акту серії 1-ДП № 080224 про право власності на земельний пай НОМЕР_3 ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити, що ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною їх, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, матір'ю; визнати за ними, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,26 га (пай НОМЕР_3) кадастровий номер 1221481500:01:003:0593 розташований на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району й області в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову позивачі вказали, що розпорядженням Дніпропетровської райдержадміністрації за № 147-р від 15.03.2002 року у власність їх матері ОСОБА_3 був переданий земельний пай НОМЕР_3 площею 4,26 га, призначеного для ведення сільськогосподарського товарного виробництва й розташованого на території Волоської сільради Дніпропетровського району. На підставі даного розпорядження на ім'я їх матері був виданий Державний акт серії 1-ДП № 080224 про право власності на земельний пай НОМЕР_3 площею 4,26 га, який був зареєстрований у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 495. ІНФОРМАЦІЯ_1 їх мати померла. У свідоцтві про смерть прізвище їх матері зазначено як «ОСОБА_3» й у такий спосіб прізвище власника «ОСОБА_3» у державному акті, тобто в правовстановлюючому документі на право власності на землю не збігається із прізвищем, яке зазначене у свідоцтві про смерть їх матері, у зв'язку із чим вони не мають можливості оформити свої спадкові права. У встановлений законом строк вони звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтв про право на спадщину їм було відмовлено у зв'язку з тим, що в правовстановлюючому документі прізвище власника не збігається із прізвищем спадкодавця, а також у зв'язку з тим, що не підтверджується факт родинних відносин спадкоємців і спадкодавця, тому позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Позивачі надали суду заяви в яких вказали, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити в повному обсязі, просили розглядати справу без їх участі.

Представник Територіальної громади Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просив слухати справу без їх присутності (а.с.50).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1222 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується актовим записом № 30 від ІНФОРМАЦІЯ_1 в свідоцтві про смерть виданим Виконавчим комітетом Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с.16). Після її смерті відкрилася спадщина на: житловий будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 4,26 га (пай НОМЕР_3) кадастровий номер 1221481500:01:003:0593 розташовану на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району й області; та грошові внески. За часи життя ОСОБА_3 заповітів не складала.

Позивачі після смерті матері, як спадкоємці за законом, у встановлений законом строк, звернулися до державного нотаріуса Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвої Л.В. з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 590/2013 (а.с.36-49). Але, у зв'язку з тим, що не підтверджено родинні стосунки спадкодавці зі спадкоємцями, а також не підтверджено належність правовстановлюючого документу на земельну ділянку (пай НОМЕР_3), державним нотаріусом було відмовлено в видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.29).

Що стосується позовних вимог про встановлення факту належності Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (пай НОМЕР_3) ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України судовим порядком можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України судовим порядком може бути встановлено факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В свою чергу, в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити, загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У судовому засіданні встановлено, що 25 березня 2002 року на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15 березня 2002 року (а.с.19), спадкодавцю був виданий Державний акт на право приватної власності на землю (площею 4,260 га) серія І-ДП № 080224, в якому прізвище спадкодавця було вказано «ОСОБА_3» (а.с.17). Проте згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16) на підставі паспорта серії НОМЕР_5 виданого Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області ще 26 липня 2001 року, прізвище спадкодавця зазначено як «ОСОБА_3» (а.с.15).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про нотаріат», та відповідно з пунктами 4.14, 4.15 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (№ 296/5 від 22.02.2012 р), нотаріус перевіряє склад спадкового майна та видає на нього свідоцтво про право на спадщину. Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам ст. 47 Закону України «Про нотаріат».

Судом встановлено, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку - Державний акт на землю має помилку у прізвищі спадкодавця.

Згідно п.2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43, виправлення у державних актах на право власності на земельну ділянку не допускаються.

Тому, з огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити факт належності вищевказаного державного акту на земельну ділянку спадкодавцю ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Від встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивачами по справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залежить виникнення у позивачів права на спадкування після померлої матері. Встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_1 її прізвище та прізвище спадкодавиці вказано як «ОСОБА_3» - на російській мові, а по батькові спадкодавиці вказано як «ОСОБА_3», а у витязі про підтвердження дошлюбного прізвища, прізвище спадкоємиці вказано як «ОСОБА_3». У свідоцтві про народження ОСОБА_2 його прізвище та прізвище спадкодавиці вказано як «ОСОБА_3» - на російській мові, а по батькові спадкодавиці вказано як «ОСОБА_3».

Як вбачається з матеріалів справи, факт родинних відносин між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується оригіналами документів, які збереглися на руках у позивачів як у членів родини, зокрема: свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16); Державним актом на право приватної власності на землю Серії І-ДП № 080224 виданим 25 березня 2002 року (а.с.17) та іншими документами. Окрім цього, судом встановлено, що померла ОСОБА_3 постійно проживала з чоловіком - ОСОБА_6, та дітьми - ОСОБА_1, 1964 року народження та ОСОБА_2, 1957 року народження, що підтверджується довідкою з Волоської сільської ради № 814 від 16 жовтня 2014 року (а.с.28).

Таким чином, з наведених доказів можливо зробити висновок, що є всі правові підстави для задоволення позовних вимог про встановлення факту родинних відносин, а тому суд вважає за необхідне встановити факт, що ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1222 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 116, 131 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень; громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Згідно з п.п. 212, 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Отже, з вищевикладених норм цивільного законодавства вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносяться до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальної конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, встановлено неможливість оформлення позивачами спадкових прав на земельну ділянку у позасудовому порядку, оформлення яких не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом за кожним на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,26 га (пай НОМЕР_3) кадастровий номер 1221481500:01:003:0593, що розташована на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району й області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116, 126, 131 ЗК України, ст. 1217, 1218, 1220, 1222, 1261, 1266, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 57-61, 74, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на 1/2 частину земельного паю в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт належності спадкодавиці ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 080224 виданого Дніпропетровською районною державною адміністрацією 25 березня 2002 року на земельну ділянку площею 4,260 га (пай НОМЕР_3) кадастровий номер 1221481500:01:003:0593 розташовану на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, на ім'я ОСОБА_3.

Встановити факт, що ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_6 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 02 березня 1999 року, право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,260 га (пай НОМЕР_3) кадастровий номер 1221481500:01:003:0593, розташовану на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 080224, виданого на ім'я «ОСОБА_3» на підставі Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15 березня 2002 року № 147-р, і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 495.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_7 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 23 грудня 1998 року, право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,260 га (пай НОМЕР_3) кадастровий номер 1221481500:01:003:0593, розташовану на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 080224, виданого на ім'я «ОСОБА_3» на підставі Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15 березня 2002 року № 147-р, і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 495.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Озерянська Ж.М.