Рішення

від 15.12.2014 по справі 151/398/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/398/14-ц Провадження № 22-ц/772/3179/2014Головуючий в суді першої інстанції Задорожний В. П. Категорія 39 Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А., суддів:Вавшка В.С. Колоса С.С., при секретаріПантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Тартацької сільської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог - відділ Держземагенства у Чечельницькому районі Вінницької області, про визнання права власності на спадкове майно,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 8 травня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

16 квітня 2014 року ОСОБА_6 звернулась в суд із зазначеним позовом до Тартацької сільської ради посилаючись на те, що після смерті її батьків відкрилась спадщина до якої входять земельні ділянки належні спадкодавцям. У визначений законом строк ОСОБА_6 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці ОСОБА_8 та ОСОБА_7 подали до нотаріальної контори заяви про відмову у прийнятті спадщини.

Вказала, що 23 листопада 2013 року постановою державного нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, у зв'язку з тим, що дублікати державних актів на землю не є правовстановлюючими документами.

За наведених обставин ОСОБА_6 просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки які розташовані на території Тартацької сільської ради с. Тартак Чечельницького району Вінницької області та які належали спадкодавцям.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 8 травня 2014 року позовну заяву ОСОБА_6 задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку розміром 2,4797 га кадастровий номер 0525086400:03:000:0223 та земельну ділянку розміром 2,5129 га кадастровий номер 0525086400:03:000:0224 розташованих на території Тартацької сільської ради с. Тартак Чечельницького району Вінницької області після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Додатковим рішенням суду від 13 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави недоплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 1285 грн. 09 коп. та стягнуто з Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області на користь позивача ОСОБА_6 1528 грн. 69 коп. судових витрат по оплаті судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема у скарзі зазначає, що позивач неправильно визначив відповідача за цим позовом оскільки він є спадкоємцем за законом і його права як спадкоємця порушуються цим рішенням. Про розгляд справи йому не було відомо, а тому зразу ж після отримання копії рішення він подав апеляційну скаргу і строк подання скарги не пропустив.

Позивач заперечувала доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

У відповідності до правил частин 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду таким визнати не можна, оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами у справі, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2. Після їх смерті відкрилася спадщина, зокрема на земельні ділянки площею 2,4797 га, кадастровий номер 0525086400:03:000:0223 та площею 2,5129га, кадастровий номер 05250866400:03:000:0224, які розташовані на території Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області. Зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки.

6 березня 2006 року ОСОБА_6 звернулася до Чечельницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до наданих суду копій заяв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 26 червня 2006 року, адресованих до Чечельницької нотаріальної контори, вони відмовилися від спадщини на користь ОСОБА_6 (а.с.12,13).

Постановою державного нотаріуса Чечельницької державної контори Вінницької області від 23 листопада 2013 року ОСОБА_6 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області через відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки (а.с.23).

Вирішуючи спір та задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довела належними та допустимими доказами обставини, на які вона посилається у підтвердження своїх вимог та виходив із доведеності позивачем правових підстав для задоволення позову.

Проте з такими висновками суду не можна погодитись, оскільки до таких висновків суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та при неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до роз'яснень наданих у першому абзаці пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування", право власності на земельну ділянку відповідно до статті 1225 ЦК України переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування.

Виходячи із аналізу норм матеріального права, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). За змістом статті 392 ЦК України належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема житловий будинок, земельну ділянку.

За змістом позовної заяви державні акти на право власності на земельні ділянки належні спадкодавцям втрачені, через що у державну нотаріальну контору позивачем було подано їх дублікати.

Отже, підставою для звернення до суду з цим позовом у ОСОБА_6 був факт втрати актів на право власності на землю, які належали спадкодавцям. Виходячи із цього, за наявності вказаних державних актів підстав для задоволення позову у суду немає.

У судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що державні акти на право власності на земельні ділянки площею 2,4797 га, та площею 2,5129 га не втрачені і заходяться у ОСОБА_7, який у судовому засіданні надав для огляду зазначені державні акти. При цьому він як спадкоємець заперечує право позивача на спірні земельні ділянки та зазначає, що про наявність цього рішення він взнав після того як рішення було ухвалено, оскільки його до участі у справі не залучено.

За таких обставин суд першої інстанції не застосував норми матеріального права які підлягають застосуванню та неправильно застосував їх до правовідносин сторін що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду залишатись в силі не може та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, із змісту позовної заяви та виходячи із встановлених обставин вбачається, що позивачем неправильно та неповно визначено відповідачів та третіх осіб за заявленими вимогами, а суд не роз'яснив позивачу наявність підстав для залучення до участі у справі, зокрема третьою особою державну нотаріальну контору з питання відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також співвідповідачами всіх спадкоємців.

Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, відповідно до правил пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Виходячи із зазначеного вище оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до правил частини 3 та 5 статті 88 ЦПК України з ОСОБА_6 в дохід держави слід стягнути 764 грн. 35 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги ОСОБА_7, який звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, пунктами 1,3,4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 8 травня 2014 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Тартацької сільської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог - відділ Держземагенства у Чечельницькому районі Вінницької області, про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 764 грн. 35 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ В.С. Вавшко

/підпис/ С.С. Колос

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук