Постанова

від 29.12.2014 по справі 804/20214/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 р. Справа № 804/20214/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТК-2010» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання відсутності повноважень, визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

08.12.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТК-2010» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

1. Визнати відсутність повноважень у Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області із самостійного тлумачення правочинів і визнання їх недійсними;

2. Визнати протиправними дії Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТК-2010» (код ЄДРПОУ 38873415) за період з 01.03.2014 р. по 31.05.2014 р., яке відбулось на підставі Акту перевірки №348/22-01/38873415 від 12.06.2014 р., в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТТК-2010» (код ЄДРПОУ 38873415) у податкових деклараціях за березень, квітень, травень 2014 р.;

3. Зобов'язати Дніпропетровську ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області внести до бази даних податкової звітності «Автоматизовану систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» значення податкових зобов'язань та податкового кредиту вказані в декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТК-2010» (код ЄДРПОУ 38873415) за квітень, травень 2014 р., у тому числі дані, вказані в додатку № 5 декларації з податку на додану вартість.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем незаконно проведено коригування податкових зобов'язань на підставі Акту, висновки якого не відповідають дійсності.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Відповідно до ст. 71, 72, 73 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація; що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; за результатами податкового контролю;

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; у разі проведення зустрічної звірки.

З метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2010 р. № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

Ті самі положення містяться у Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації від 22.04.2011 р. № 236.

Судом встановлено, що податковим органом на підставі службового посвідчення серія ДН № 104270, виданого 26.11.2012 р. - головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Супруном В.Є., відповідно до п. 73.5 ст. 73, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу та у зв'язку надходженням до Дніпропетровської ОДПІ контрольного завдання ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вчинено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ТТК-2010» щодо фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2014 р. по 30.04.2014 р.

Проте, вказану звірку не було можливості провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ТТК-2010» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, про що складено Акт №348/22-01/38873415.

Позивач вказує, що документ, який став правовою підставою для вчинення дій відповідача складено не в спосіб передбачений чинним законодавством та його правова природа не відноситься до жодної з передбаченим законодавством форм оформлення результатів перевірок або звірок, правом на проведення яких наділені органи податкової служби. Окрім того, відомості, які містить Акт зібрані не у відповідності до приписів чинного законодавства, нічим не обґрунтовані, у зв'язку з чим не можна його вважати будь-якою правовою підставою для вчинення законних дій. Позивач вважає, що відповідач мав або скласти Довідку про результати зустрічної звірки або надіслати завірений печаткою запит про подання інформації. Жодної кореспонденції від відповідача на податкову адресу (адресу місця перебування) не надходило.

Крім того, за твердженнями позивача, відповідач не наділений повноваженнями тлумачити зміст правочинів та визнавати їх недійсними.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Згідно з п. 45.2 ст. 45 вказаного Кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За пп. 4.4.п. 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений ст. 73 Податкового кодексу України термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

У зв'язку з встановленням факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням (податковою адресою) контролюючим органом правомірно складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що відповідало вимогам законодавства.

Належних пояснень відносно відсутності підприємства за місцезнаходженням (що стало підставою неможливості проведення зустрічної звірки) позивачем до суду не надано.

Твердження позивача на відсутність повноважень податкового органу із самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх недійсними ґрунтується на неправомірних висновках Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТТК-2010».

Суд звертає увагу, що посилання позивача не те, що викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання обставини та висновки не відповідають дійсності, є неприйнятними з огляду на те, що такий Акт (так само як і акт перевірки) не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для суб'єкта господарювання. Оцінка Акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки (звірки), може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого Акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року в справі №21-237а13, що прийнята за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Вказане судове рішення відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України.

Судом встановлено, що жодних рішень відносно позивача податковим органом не виносилося.

Враховуючи викладене, а також те, що в контексті заявлених позовних вимог не оскаржуються дії податкового органу при проведенні звірки та висновки Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, суд не вбачає доцільним досліджувати зміст викладених в ньому порушень та надавати оцінку наданим позивачем доказів в їх спростування.

Окремо слід зазначити, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного кодексу України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного кодексу України адміністративний позов може містити, зокрема, вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень.

Суд вважає, що зазначена вимога може бути поєднана з оскарженням рішення чи дії, якими один орган втрутився в компетенцію іншого або спосіб захисту при оскарженні рішень чи дій суб'єкта владних повноважень фізичною і юридичною особою, що було б підставою для скасування рішення, визнання дій протиправними але не встановлювати на вимогу позову, наявність або відсутність компетенції за зверненням фізичних або юридичних осіб.

Таким чином, вимога позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, це спосіб захисту у компетенційних спорах, тобто спорах між суб'єктами владних повноважень щодо реалізації компетенції у сфері управління та в межах заявленого позову не підлягає задоволенню.

Отже, позовна вимога 1 задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог 2 та 3 суд зазначає наступне.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів».

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» існуючі інформаційні системи, в тому числі АС «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», експлуатувалися паралельно з інформаційною системою «Податковий блок» до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року «Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи «Податковий блок».

Суд вважає за необхідне наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

У пп. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)» від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004).

Разом з тим, згідно з п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

Експлуатація ІС «Податковий блок» здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС «Податковий блок» містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів», «Податковий аудит», а також «Скарга» та «Суди». Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі - ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - «Аналітична система», за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватись, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС «Податковий блок».

Отже, в ІС «Податковий блок» спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів в тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Таким чином, під поняттям «коригування» розуміється «зміна» або «виправлення». Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.

Суд звертає увагу, що наведені позивачем доводи не є належними та достатніми доказами здійснення відповідачем саме коригування податкової звітності.

Відповідач у запереченні проти позову вказав, що на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТТК-2010» приведено показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ підприємства до дійсних, що також не є безумовним доказом коригування податкової звітності позивача.

Таким чином, позивачем не доведено його порушеного права, а саме наявності відповідної інформації в обумовленому програмному продукті органу податкової служби, яка б створювала, змінювала та припиняла юридичні права та обов'язки платника податку, тобто породжувала правові наслідки. Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, які не обумовлюють зміни майнового стану платника податків.

У розумінні ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України до суду має право звертатися особа, права, інтереси якої порушені, проте позивачем жодним чином не доведено суду які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, а судом не встановлено порушення таких прав.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати протиправними дії податкового органу щодо внесення коригувань до автоматизованих інформаційних систем, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено факту коригування показників підприємства. Відповідно позовна вимога 2 та 3 як похідна задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а також те, що позивачем не надано до суду жодних належних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТК-2010» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання відсутності повноважень, визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 29.12.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун