Постанова

від 29.12.2014 по справі 804/20474/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 р. Справа № 804/20474/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

10.12.2014 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період жовтень-грудень 2011 р., січень-червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 р., січень, лютий, квітень-червень, листопад, грудень 2013 р., січень-липень 2014 р., яке відбулося на підставі Акту від 17.11.2014 р. №3413/173/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень-грудень 2011 р., січень-червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 р., січень, лютий, квітень-червень, листопад, грудень 2013 р., січень-липень 2014 р.», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних Інформаційної системи «Податковий блок» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) у податкових деклараціях за період жовтень-грудень 2011 р., січень-червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 р., січень, лютий, квітень-червень, листопад, грудень 2013 р., січень-липень 2014 р.;

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період жовтень-грудень 2011 р., січень-червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 р., січень, лютий, квітень-червень, листопад, грудень 2013 р., січень-липень 2014 р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі Інформаційної системи «Податковий блок» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) задекларував у податкових деклараціях за період жовтень-грудень 2011 р., січень-червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 р., січень, лютий, квітень-червень, листопад, грудень 2013 р., січень-липень 2014 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем незаконно проведено перевірку ФОП ОСОБА_1, за результатами якої податковий орган дійшов висновків, які не відповідають дійсності та здійснено коригування податкових зобов'язань, що значно порушує права платника податків.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення. Методика проведення перевірок органами державної податкової служби передбачена главою 8 Податкового кодексу України, а саме види перевірок, порядок та особливості проведення, умови та порядок допуску посадових осіб органів ДПС, строки їх проведення, оформлення перевірок.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Згідно п. 78.4, 78.5, 78.8 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Стаття 79 Податкового кодексу України встановлює особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що податковим органом у період з 12.11.2014 р. по 17.11.2014 р. на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, наказу №1918 від 10.11.2014 р., повідомлення №31751/04-62/10/17.3-22 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень-грудень 2011 р., січень-червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 р., січень, лютий, квітень-червень, листопад, грудень 2013 р., січень-липень 2014 р.

За результатами перевірки складено Акт від 17.11.2014 р. №3413/173/НОМЕР_1. (надалі - Акт перевірки), яким встановлено неможливість реального здійснення платником податків ФОП ОСОБА_1 операцій по ланцюгу придбання з наступними контрагентами-постачальниками: ПП «ПОЛЮС» (код ЄДРПОУ 32350538) за листопад та грудень 2011 р., січень-квітень 2012 р.; ПП «АППЛІКАТ» (ТОВ СУРП «Вектор-М») (код ЄДРПОУ 24829234) за травень, червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 р. та січень 2013 р.; ТОВ «ВЗЛЕТ - ЕРА» (ПП ВАТЕР-ШПАГ») (код ЄДРПОУ 32257266) за липень 2013 р.; ТОВ «ЮМАС» (код ЄДРПОУ 32676354) за квітень-червень 2013 р., ТОВ «КЛИНКОР» (код ЄДРПОУ 38790596) за листопад та грудень 2013 р.; ТОВ «АЛЮР -ЛТД» (код ЄДРПОУ 34012794) за листопад 2013 р. та січень 2014 р.; ТОВ «ОСІРІС-ЮГ» (код ЄДРПОУ 36486823) за січень-березень 2014 р.; ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38969568) за березень 2014 р.; TOB «НІКС ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38926901) за березень 2014 р.; ТОВ «ТРАНС ТЕХНО СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 38952486) за квітень та травень 2014 р.; ТОВ «ГРАНД ІШИМ» (код ЄДРОПУ 38969270) за червень та липень 2014 р., та не підтверджено реальність проведених господарських операцій в частині реалізації товару, попередньо придбаного у вищевказаних підприємств - постачальників в адресу контрагента - покупця ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 37006867) у жовтні, листопаді, грудні 2011 р.; у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2012 р.; у січні, лютому, квітні, травні, червні, листопаді, грудні 2013 р.; у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, лютому 2014 р.

Докази оскарження висновків Акту перевірки до податкового органу вищого рівня до матеріалів справи не долучено.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірність висновків Акту перевірки, на підставі яких, на його думку, було здійснено коригування податкової звітності підприємства.

Суд звертає увагу, що вказані твердження позивача щодо неправомірних висновків Акту перевірки є неприйнятними з огляду на те, що такий Акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для суб'єкта господарювання. Оцінка Акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки (звірки), може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого Акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року в справі №21-237а13, що прийнята за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Вказане судове рішення відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України.

Враховуючи викладене, а також те, що в контексті заявлених позовних вимог не оскаржуються дії податкового органу щодо проведення перевірки та висновки Акту перевірки, суд не вбачає доцільним досліджувати зміст викладених в Акті перевірки порушень, та надавати їм належну оцінку.

Крім того, навіть при наявності порушень податковим органом процедурних питань при проведенні перевірки, останні не можуть слугувати підставами для визнання неправомірними дій відповідача щодо можливого проведення коригування податкової звітності підприємства та скасування рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів».

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» існуючі інформаційні системи, в тому числі АС «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», експлуатувалися паралельно з інформаційною системою «Податковий блок» до 31.01.2013 р..

Наказом ДПС України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи «Податковий блок».

Суд вважає за необхідне наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

У пп. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)» від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004).

Разом з тим, згідно з п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

Експлуатація ІС «Податковий блок» здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1197, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС «Податковий блок» містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів», «Податковий аудит», а також «Скарга» та «Суди». Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі - ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - «Аналітична система», за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватись, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС «Податковий блок».

Отже, в ІС «Податковий блок» спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів в тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Таким чином, під поняттям «коригування» розуміється «зміна» або «виправлення». Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів здійснення коригування податкової звітності.

Натомість, відповідач вказав, що податковим органом не було здійснено коригування показників податкової звітності позивача, про що надано зворотній бік облікової картки платника податків.

У розумінні ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України до суду має право звертатися особа, права, інтереси якої порушені, проте позивачем жодним чином не доведено суду які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, а судом не встановлено порушення таких прав.

Таким чином, позивачем не доведено його порушеного права, а саме наявності відповідної інформації в обумовленому програмному продукті податкового органу, яка б створювала, змінювала та припиняла юридичні права та обов'язки платника податку, тобто породжувала правові наслідки. Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, які не обумовлюють зміни майнового стану платника податків.

Отже, у суду відсутні підстави вважати протиправними дії податкового органу щодо внесення коригувань до автоматизованих інформаційних систем, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено факту коригування показників підприємства. Відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Йорданова та інші проти Болгарії» та «Ліндхайм та інші проти Норвегії».

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належним чином доведено правомірність своїх дій за результатами проведеної перевірки.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 29.12.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун