Постанова

від 29.12.2014 по справі 804/20608/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 р. Справа № 804/20608/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВА» про зупинення видаткових операцій, заборони відчуження майна та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

12.12.2014 р. Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВА» (надалі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

1. Зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «ТВА» (код ЄДРПОУ 20238040);

2. Заборонити відчуження ТОВ «ТВА» (код ЄДРПОУ 20238040) майна;

3. Зобов'язати ТОВ «ТВА» (код ЄДРПОУ 20238040) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача та з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків податковим органом здійснено вихід на юридичну адресу платника податків, проте у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, що відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВА» перебуває на податковому обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Наявні у справі докази свідчать, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВА» перед бюджетом існує борг у розмірі 220463,96 грн., який виник у зв'язку з несплатою орендної плати з юридичних осіб.

Відповідно до пп. 59.1, 59.3 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З метою погашення податкового боргу та на підставі ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом сформовано податкову вимогу №3446-25 від 21.07.2014 р., яка отримана відповідачем 08.09.2014 р.

Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Податковим кодексом України, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

У зв'язку з наявністю податкового боргу позивачем в порядку п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна ТОВ «ТВА» в податкову заставу від 04.08.2014 р. №3/20238040.

З метою опису майна у податкову заставу податковим керуючим 14.11.2014 р. було здійснено вихід на юридичну адресу платника податків. Проте, здійснити опис майна виявилося неможливим у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що було складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 14.11.2014 р. №19/20238040.

Також 14.11.2014 р. податковим керуючим складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Згідно п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Аналогічні положення містяться у Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 р. №572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. за № 1841/24373.

З наведеного вбачається дотримання податковим органом чинного на час виникнення спірних взаємовідносин вказаного Порядку та Податкового кодексу України при реалізації повноважень, наданих вказаними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З системного аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що зупинення видаткових операцій платника податку, заборона відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу є виключним засобом забезпечення виконання обов'язків податковим керуючим щодо опису майна такого платника у податкову заставу з метою забезпечення погашення податкового боргу в повному обсязі.

Нормою пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом

За наведених обставин у сукупності, суд вважає за необхідне зупинити видаткові операції, заборонити відчуження майна та зобов'язати допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу підприємства в межах суми податкового боргу.

Одночасно суд зазначає, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Суд не конкретизує, на яких саме рахунках підприємства підлягають зупиненню видаткові операції з метою недопущення звуження прав позивача при виконанні рішення суду.

Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВА» про зупинення видаткових операцій, заборони відчуження майна та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «ТВА» (код ЄДРПОУ 20238040);

Заборонити відчуження ТОВ «ТВА» (код ЄДРПОУ 20238040) майна;

Зобов'язати ТОВ «ТВА» (код ЄДРПОУ 20238040) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 29.12.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун