Постанова

від 24.12.2014 по справі 813/6103/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року Справа № 813/6103/14

15 год. 12 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Гелемей Ю.М.,

від відповідача Іванський В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія «Новий Розділ» про скасування податкового повідомлення-рішення Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія «Новий Розділ» з адміністративним позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002012200 від 28.08.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки викладені в акті перевірки позивача є формальними, упередженими необґрунтованими та такими що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення на підставі вказаного акту є протиправним та слід визнати протиправними. Вважає, що господарські операції за наслідками господарських операцій з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Східні колійні системи», товариством з обмеженою відповідальністю «Струмтек» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТ-Стіл» (далі - ТОВ «Корпорація Східні колійні системи», ТОВ «Струмтек», ТОВ «НТ-Стіл») були реальними, підтверджені усією необхідною первинною документацією, що долучена до матеріалів справи, а товарно-матеріальні цінності купувалися з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності позивача. Зазначив, що усі податкові накладні на підставі господарських договорів з контрагентами включені до реєстру отриманих податкових накладних, надані до перевірки, містять усі необхідні реквізити і цілком відповідають податковому законодавству. З врахуванням викладеного позивач, просив задовольнити позов повністю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях /а.с.66-70/. Зазначив, о Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області при перевірці діяла в межах норм ПК України. Також зазначає, що позивачем не надано алежним чином оформлених документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Енергія - Новий Розділ» зареєстроване державним реєстратором Новороздільської міської ради 03.08.2005 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 33525073, взяте на податковий облік в органах ДПС 08.08.2005 року за № 02101253 в ДПІ у Миколаївському районі, станом на момент перевірки та розгляду справи перебуває на обліку Миколаївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області /а.с.18/.

Миколаївською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «корпорація Східні колійні системи» за квітень, червень, липень 2011 року, ТОВ «Струмтек» за липень 2011 року, ТОВ «НТ-Стіл» за березень 2012 року, про що складено відповідний акт № 494/13-21-22/33525073 від 06.08.2014 року /а.с.18-33/.

Вищевказаним актом перевірки зафіксовано, зокрема, порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в червні 2011 року на суму 38712,13 грн., в липні 2011 року на суму 51513,64 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2012 року на суму 2997,50 грн., за квітень 2011 року на суму 11722,79 грн. /а.с.33/

На підставі вищевказаного акту перевірки ТОВ «Престиж-Захід» контролюючим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0002012200 від 28.08.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 54511,00 грн. /а.с.17/.

ТОВ «Енергія - Новий Розділ» не погоджуючись із рішенням, прийнятим Миколаївською ОДПІ, звернулося із позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2 цього ж Положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, протиправності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При розв'язанні відповідних спорів судам варто враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (лист Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку»).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність перевірки під час розгляду даної справи висновків податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства, які покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

До спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (постанова Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року у справі № 3-52гс12).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який є основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ «Корпорація колійні ремонтні технології», судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології" (продавець) 30.06.2011 року укладено договір № 300611П /а.с.44/, відповідно до якого продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказується у специфікації, а покупець зобов'язується його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов даного договору. Поставка здійснюється після підписання даного договору за накладними. В накладних вказується повна назва товару, одиниця виміру, ціна за одиницю, кількість, вартість товару, а також інші необхідні умови. Умови поставки - за домовленістю сторін. Приймання товару за кількістю здійснюється покупцем відповідно до вимог чинного законодавства України. Вартість товару договірна та визначається у кожному конкретному випадку поставки товару. Розрахунки за даним Договором проводяться в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором до матеріалів справи долучено:

- копію видаткової накладної № 110729.6 від 29.07.2011 року на суму 219752,53 грн. (в т.ч. ПДВ 36625,42 грн.) /а.с.45/;

- копія податкової накладної № 154 від 29.07.2011 року на суму 219752,53 грн. (в т.ч. ПДВ 36625,42 грн.) /а.с.46/;

- копія журналу проводок за листопад 2011 року, відповідно до якого відображено проводок на загальну суму 219752,52 грн. /а.с.47/.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Струмтек», судом встановлено наступне.

Між позивачем (постачальник) та контрагентом (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 230511 від 23.05.2011 року /а.с.48/, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність кабельно-провідникову продукцію та електротехнічне обладнання, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити за неї на умовах даного договору. Найменування кількість та ціна товару вказуються у накладних (специфікаціях), які є невід'ємними частинами даного договору.

Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Підставою для оплати являється рахунок-фактура або накладна на відвантаження продукції сформовані для Покупця на основі заявки (специфікації) Покупця. Форма оплати - передоплата згідно з рахунком-фактурою.

На підтвердження господарських операцій за вказаним договором до матеріалів справи долучено:

- копії видаткових накладних: № 52 від 06.07.2011 року на суму 6081,76 (в т.ч. ПДВ 1013,63 грн.); № 53 від 13.07.2011 року на суму 16724,33 грн. (в т.ч. ПДВ 2787,39 грн.); № 54 від 13.07.2011 року на суму 2402,40 грн. (в т.ч. ПДВ 400,40 грн.); № 55 від 15.07.2011 року на суму 8380,47 грн. (в т.ч. ПДВ 1396,75 грн.); 3 57 від 26.07.2011 року на суму 42016,20 грн. (в т.ч. ПДВ 7002,70 грн.); № 58 від 26.07.2011 року на суму 28791,91 грн. (4798,65 грн.) /а.с.49, 51, 53, 55,57,59/;

- копії податкових накладних: № 1 від 04.07.2011 року на суму 6081,76 грн. (в т.ч. ПДВ 1013,63 грн.); № 2 від 08.07.2011 року на суму 16724,33 грн. (в т.ч. ПДВ 2787,39 грн.); № 3 від 08.07.2011 року на суму 2402,40 грн. (в т.ч. ПДВ 400,40 грн.); № 4 від 11.07.2011 року на суму 8380,47 грн. (в т.ч. ПДВ 1396,75 грн.); № 5 від 13.07.2011 року на суму 42016,20 грн. (в т.ч. ПДВ 7002,70 грн.); № 7 від 19.07.2011 року на суму 28791,91 грн. (в т.ч. ПДВ 4798,65 грн.) /а.с.50, 52, 54, 56, 58, 60/;

- копію журналу проводок за липень 2011 року, відповідно до якого відображено проводок на загальну суму 104397,07 грн. /а.с.61/.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "НТ-Стіл" (продавець) укладено договір № 1101-2 від 11.01.2012 року /а.с.178-179/, відповідно до якого продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказується у видатковій накладній, а покупець зобов'язується його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов даного договору. Поставка товару здійснюється після підписання даного договору за накладними в накладних вказується повна назва товару, одиниця виміру, ціна за одиницю, кількість, вартість товару, а також інші необхідні умови.

Умови поставки - за домовленістю сторін. Вартість товару визначається у кожному конкретному випадку поставки товару. Розрахунки за договором провадяться у національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця.

На підтвердження господарських операцій за вказаним договором до матеріалів справи долучено:

- копію видаткової накладної № 1224 від 11.04.2012 року на суму 17985,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2997,50 грн.) /а.с.62/;

- копії податкових накладних: № 271 від 20.03.2012 року на суму 1485,00 грн. (в т.ч.247,50 грн.); № 272 від 20.03.2012 року на суму 16500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2750,00 грн.) /а.с.63, 67/;

- копію журналу проводок за березень 2012 року, відповідно до якого відображено проводок на загальну суму 16500,00 грн. /а.с.65/.

Крім того, представником позивача до матеріалів справи долучено копії документів на підтвердження використання таких у господарській діяльності, зокрема вимоги щодо списання матеріалів та відповідні акти на їх списання /а.с.132-162/.

Одним з аргументів контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, зафіксованим як в акті перевірки позивача, так і неодноразово висловленим у судових засіданнях є відсутність товарно-транспортних документів.

Однак, суд не бере до уваги такі покликання відповідача, оскільки представником позивача до матеріалів справи долучено копії подорожніх листів вантажного автомобіля від 06.07.2011 року; від 13.07.2011 року; від 15.07.2011 року; від 31.07.2011 року; від 29.07.2011 року /а.с.180-184/.

Слід зазначити, що підтвердженням безтоварності господарської операції не може бути відсутність окремого правочину на перевезення вантажу, як і не може бути відсутність такого правочину підставою для не включення до складу податкового кредиту вартості самого вантажу.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що одним із аргументів, на які покликається представник відповідача є актів про неможливість проведення зустрічних звірок щодо контрагентів позивача:

- копію акта 3 238/22.2-05/33133794 від 02.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Корпорація Східні коаліційні системи» (код ЄДРПОУ 33133794) щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП «Батир Менеджмент», код ЄДРПОУ 35033946 за період березень 2010 року, ПП «Укрметтрейд», код ЄДРПОУ 36501275 за період травень, червень, липень 2010 року, ПП «Егеста», код ЄДРПОУ 37156841 за період березень 2011 року, ПП «Поляріс Лайт», код ЄДРПОУ 37156789 за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, ТОВ «Метлбуд Центр», код ЄДРПОУ 33457571 за період травень-серпень 2011 року, ПП «Вікторія Галкомсервіс», код ЄДРПОУ 34368643 за період липень, серпень 2011 року; ТОВ «ЮТ-Комплекс», код ЄДРПОУ 35544475 за період серпень 2011 року та ТОВ «Системи енергозбереження», код ЄДРПОУ 37162902 за період серпень 2011 року /а.с.81-96/;

- копію акта № 594/22-40/37162970 від 03.12.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «струм тек» (ЄДОРЛУ 37162970) з питань правильності формування та нарахування податкового кредиту та податкового зобов'язання по взаємовідносинах із ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (37241554) за період квітень-липень 2011 року; по взаємовідносинах ПП «пірует (35009709) за лютий, березень 2011 року; по взаємовідносинах із ПП «Західпромбуд - сервіс» (33285645) за жовтень , листопад 2010 року; по взаємовідносинах іх ТОВ «Євробуд» (33499358) за серпень, вересень, жовтень 2011 року; по взаємовідносинах із ТОВ «Інтеграл Ай Ті» (код за ЄДРПОУ 37403533) за січень 2012 року; по взаємовідносинах із «ПП Ремонт і будівництво» (код ЄДРПОУ 35462178) за вересень 2013 року /а.с.97-108/;

- копію акта № 868/22-4/36162765 від 26.02.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НТ-СТІЛ» (код ЄДРПОУ 36162765) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476) за грудень 2011 року, лютий-серпень 2012 року, ПП «Транс-Атлантіка-Сервіс» (код ЄДРПОУ 32694389) за березень - травень 2012 року, ТОВ «Шоковіта» (код за ЄДРПОУ 33421689) за серпень-жовтень, грудень 2012 року, ТОВ «Феріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за вересень 2012 року /а.с.109-131/.

Вказаними актами зафіксовано проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Однак, суд не бере до уваги такі покликання відповідача, оскільки зустрічна звірка є лише заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, з огляду на що в нього відсутні повноваження на здійснення в рамках проведеної зустрічної звірки контролю за додержанням податкового законодавства.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчує лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків, зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, в судовому засіданні 24.12.2014 року в якості свідка допитано директора ТОВ «Енергія - Новий Розділ» ОСОБА_4 /а.с.185/, який дав покази наступного змісту.

Транспортування ТМЦ при взаємовідносинах з контрагентами здійснювалося в основному транспортом позивача із складанням відповідних транспортних листів, матеріально-відповідальними особами на підприємстві, що мали право одержувати ТМЦ від даного підприємства наказом по підприємству визначено - завскладом та кладовщики. Крім цього переважна кількість накладних підписувалися директором на підставі довіреностей, що реєструвалися у книзі довіреностей. Розрахунки із ТОВ «СКС», ТОВ «Струмтек», ТОВ «НТ-Стіл» здійснено у повному обсязі, заборгованість відсутня. Зазначив, що усі придбані ТМЦ використані на реконструкцію теплових мереж /а.с.132-162// та зазначив, що відповідачу до перевірки надано акти виконаних робіт. Слід зазначити, що факт надання таких підтверджується і самим актом перевірки /а.с.19/

Свідок у судовому засіданні, що вказана інформація викладена у відповіді на вимогу від 01.08.2014 року за № 2819 /а.с.130-131/.

Суд також звертає увагу, що системний аналіз норм чинного податкового законодавства, наявних в матеріалах справи договорів, видаткових та податкових накладних свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за спірний період, відповідають критеріям первинного документу, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Представлені позивачем первинні документи містять інформацію щодо змісту виконаних робіт у рамках названих договорів, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача вимог, обумовлених названими договорами.

За таких обставин договір поставки та виписані відповідно до нього видаткові накладні та податкові накладні є достатніми доказами отримання позивачем товару від ТОВ «Коорпорація Східні колійні системи, ТОВ Струмтек», ТОВ «НТ-Стіл».

Судом взято до уваги і те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Слід зазначити, що така обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в Інформаційному листі № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року, підприємство не несе відповідальності за своїх контрагентів, які не виконали свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме такий контрагент. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має усі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, на переконання суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і як наслідок вдруге сплачувати податок на додану вартість. Суд констатує, що такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевказана позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року ( заява № 3991/03).

Позивач стверджує, що на момент укладення усіх вищезазначених договорів, та реалізації господарських операцій, його контрагенти були зареєстровані як суб'єкти господарювання та були платниками податків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо нікчемності укладеного позивачем з контрагентом правочину та відсутність мети до реального настання правових наслідків, а також про невідповідність закону тверджень (висновків) відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на прибуток та завищено значення податкового кредиту з ПДВ та відповідно занижено податок на додану вартість. У зв'язку з чим не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення № 0000452200 та № 0000472200 від 14.02.2014 року слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

До матеріалів адміністративної справи долучено платіжне доручення № 29 від 03.09.2014 року, відповідно до якого позивачем сплачено судовий збір за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду ТОВ «Престиж-Захід» у розмірі 182,70 грн. /а.с.3/, та з врахуванням вищевикладеного, підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002012200 від 28.08.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» (Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; ЄДРПОУ 33525073) судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн.70 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст.186КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст.254КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 29.12.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.