Постанова

від 26.12.2014 по справі 810/7102/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року 810/7102/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" доДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014 №0000082201/162.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит, проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ "Укрпапір" угод і неправомірно зменшив від'ємне значення суми податку на додану вартість. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач будь-яких пояснень та заперечень проти позову до суду не надав.

26 грудня 2014 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

26.12.2014 до суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з наданням додаткових доказів по справі.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат", код ЄДРПОУ 31826484, зареєстровано як суб'єкт господарювання 21.02.2002 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області; види діяльності за КВЕД: 17.21 (виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари), 41.20 (будівництво будівель), 46.19 (діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту), 46.49 (оптова торгівля іншими товарами господарського призначення), 49.41 (вантажний автомобільний транспорт).

В період з 06.11.2014 по 12.11.2014 посадовою особою ДПІ в Обухівському ГУ Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" код за ЄДРПОУ 31826484 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Укрпапір" за період з 01.10.2011 по 30.04.2014, за результатами якої складено Акт від 19.11.2014 №3664/10-16-22-09/31826484 (надалі - Акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що операції по взаємовідносинах між ТОВ "ТПК" та ТОВ "Укрпапір" здійснювались лише з метою одержання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ і як наслідок не викликало реальних змін майнового стану, тобто не є господарською операцією.

Як наслідок, у ході перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 52733 грн., в т.ч. за грудень 2011 року на суму 17633 грн., за вересень 2012 року на суму 3950 грн., за січень 2013 року на суму 36350 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки.

Акти здачі-прийняття виконаних робіт оформлені з порушеннями, а саме вони не містять повної інформації щодо господарської операції - не вказано конкретного пункту навантаження та пункту розвантаження (тільки місто), не вказано ПІБ водія, не містять інформації щодо пробігу (км) з вантажем всього, в т.ч. по іноземній території.

Також, податковий орган в Акті вказує на те, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням, а саме у товарно-транспортних накладних не вказано номери подорожніх листів до яких складалися ТТН, не зазначено вид перевезень, відсутні підписи водіїв-експедиторів, відсутня інформація щодо коду та класу вантажу, не вказано номер посвідчення водія.

Товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Крім того, зі змісту Акту перевірки вбачається, що податковим органом при проведені аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Укрпапір" було використано Акт ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 08.05.2014 №83/10-16-22-09/32152800 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Укрпапір" ЄДРПОУ 32152800 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ярмак Трейд" (код ЄДРПОУ 38517816), ТОВ "Кій Транс" (код ЄДРПОУ 31954450), ТОВ "Інтер Груп Союз" (код ЄДРПОУ 37269936), ТОВ "Нью Діл" (код ЄДРПОУ 37448752), ТОВ "Велес 368" (код ЄДРПОУ 38705715), ТОВ "Фрейтедж" (код ЄДРПОУ 368237973), ТОВ "Транслогістика" (код ЄДРПОУ 38705720) за весь період з 01.04.2011 по 04.04.2014".

Вказаним Актом було встановлено відсутність у ТОВ "Урпапір" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу ввідсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

В ході перевірки ТОВ "Укрпапір" не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Укрпарір" при взаємовідносинах з ТОВ "Ярмак Трейд" (код ЄДРПОУ 38517816), ТОВ "Кій Транс" (код ЄДРПОУ 31954450), ТОВ "Інтер Груп Союз" (код ЄДРПОУ 37269936), ТОВ "Нью Діл" (код ЄДРПОУ 37448752), ТОВ "Велес 368" (код ЄДРПОУ 38705715), ТОВ "Фрейтедж" (код ЄДРПОУ 368237973), ТОВ "Транслогістика" (код ЄДРПОУ 38705720) за весь період з 01.04.2011 по 04.04.2014 здійсненні без мети настання реальних наслідків.

Враховуючи зазначене, податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Укрпапір" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ "Укрпапір", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Укрпапір" та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 №0000082201/162, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21583 грн., у т.ч. за вересень 2012 року в розмірі 3950 грн. та за грудень 2011 року в розмірі 17633 грн.

У той же час, позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" та ТОВ "Укрпапір" здійснювалися на підставі договорів про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.12.2010 №903, від 03.01.2012 №90312, від 02.01.2013 №903, від 02.04.2014, відповідно до умов яких ТОВ "Укрпапір" (Перевізник) приймає на себе зобов'язання по доставці переданого ТОВ "ТПК" (Замовник) вантажу в строки та в пункт, визначений Замовником, та передати його особі, що має право на отримання вантажу, а Замовник приймає на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу встановлену плату в порядку та розмірі, узгодженому сторонами.

На підтвердження реальності виконання умов договорів про надання транспортно-експедиційних послуг позивачем надані суду належним чином завірені копії Актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), товарно-транспортних накладних, відомостей про вантаж, податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 08.05.2014 №83/10-16-22-09/32152800 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Укрпапір" ЄДРПОУ 32152800 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ярмак Трейд" (код ЄДРПОУ 38517816), ТОВ "Кій Транс" (код ЄДРПОУ 31954450), ТОВ "Інтер Груп Союз" (код ЄДРПОУ 37269936), ТОВ "Нью Діл" (код ЄДРПОУ 37448752), ТОВ "Велес 368" (код ЄДРПОУ 38705715), ТОВ "Фрейтедж" (код ЄДРПОУ 368237973), ТОВ "Транслогістика" (код ЄДРПОУ 38705720) за весь період з 01.04.2011 по 04.04.2014" та інші акти контролюючих органів не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні ТОВ "ТПК" податкового кредиту, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності зі вказаним контрагентом.

Також суд вважає помилковим посилання Податковим органом в Акті перевірки на положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 №363, оскільки вони не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.07.2012 у справі №2а-10294/09/1570.

Суд не бере до уваги твердження викладені в Акті перевірки твердження Податкового органу щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних та Актів приймання-передачі виконаних робіт, оскільки відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 №1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ "ТПК" та ТОВ "Укрпапір", правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ "ТПК" та ТОВ "Укрпапір" підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами, зокрема Актами приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, відомостями про вантаж, податковими накладними тощо.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про завищення від'ємного значення податку на додану вартість є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах ТОВ "ТПК" із ТОВ "Укрпапір", тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеним суб'єктом господарювання у звітних документах.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ "Укрпапір" за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ "ТПК" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Укрпапір".

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "Укрпапір", можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за результатами господарської діяльності з ТОВ "Укрпапір".

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між ТОВ "ТПК" та ТОВ "Укрпапір"; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 09.12.2014 №0000082201/162.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" (код за ЄДРПОУ 31826484) сплачений судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.