Рішення

від 25.12.2014 по справі 179/2339/14-ц

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/2339/14-ц

провадження № 2/179/823/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2014 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Солодовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, орган опіки та піклування Шевченківскої районної в м. Києві державної адміністрації про визнання договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заяваОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, орган опіки та піклування Шевченківскої районної в м. Києві державної адміністрації про визнання договору іпотеки недійсним.

Позивач посилається на те, що 07.05.2008 між Акціонерним комерційним банком «НОВИЙ» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «НОВИЙ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес» був укладений кредитний договір, за яким ТОВ «Гермес» отримало кредит в розмірі 370 000 доларів 00 центів США, з терміном повернення до 07.05.2008 року, який було продовжено до 06.06.2011 року.

На забезпечення зазначеного кредитного договору, 07.05.2008 між Акціонерним комерційним банком «НОВИЙ» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «НОВИЙ» та чоловіком позивача - ОСОБА_2, який виступив майновим поручителем, був укладений договір іпотеки № 3508/01(З) від 07 травня 2008 року. Предметом іпотеки за цим договором стала квартира АДРЕСА_1, яка зареєстрована за моїм чоловіком ОСОБА_2, і була придбана нами на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.1992 року.

07.05.2008 зазначений договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 826, нотаріусом на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» накладена заборона відчуження заставного майна до припинення чи розірвання договору іпотеки.

Позивач вважає, що зазначений договір іпотеки був укладений з порушеннями норм законодавства, оскільки для укладення одним із подружжя договорів, що потребують нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації, згода іншого із подружжя повинна бути письмовою. Згода на укладення договору, що потребують нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації, повинна бути нотаріально посвідчена. Але у даному договорі зазначені вимоги не додержані.

Крім того, майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї, як на окремий об'єкт нерухомості.

Оскільки зазначена квартира була придбана сторонами у період шлюбу - 03.11.1992 року, і будь яких угод щодо порядку розпорядження між ними, на момент вчинення договору іпотеки, не укладалось, вважає, що дане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, і згідно з чим вважає, що спірний договір повинен був укладатися лише за її письмовою згодою, посвідченою відповідно до законодавства.

У зв'язку із наведеним, позивач вважає, що вказаний договір іпотеки укладений з порушенням законодавства, і може бути визнаний недійсним за позовом іншого співвласника.

Крім того при укладенні оспорюваного договору іпотеки, були порушені вимоги законодавства, так як право користування зазначеною квартирою мають неповнолітні діти, а саме: їхній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, які на момент укладання зазначеного договору мешкали у даній квартирі, і мешкають в ній по теперішній час.

Таким чином, при укладенні даного договору іпотеки, повинно було надати нотаріусу, а нотаріус повинен був вимагати, надання дозволу органу опіки та піклування на укладення іпотечного договору, що підлягав нотаріальному посвідченню. Оскільки вказаний дозвіл не отримувався, та нотаріусу не надавався, при укладені договору іпотеки були порушені права та інтереси малолітніх дітей на користування житлом, а тому даний договір іпотеки порушує права та законні інтереси неповнолітніх дітей.

За договору іпотеки, іпотекодавець забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 3508/01, а також з додаткових угод до нього, за умовами якого ТОВ «Гермес» зобов'язався перед ПАТ АКБ «НОВИЙ» повернути кредит в розмірі 370 000 доларів 00 центів США, терміном до 07.05.2008, сплатити відсотки за його користуванням в розмірі 16 % річних,та штрафних санкцій, в розмірі та строки, передбачені кредитним договором. В разі невиконання ТОВ «Гермес» своїх кредитних зобов'язань ПАТ АКБ «НОВИЙ» має право отримати задоволення за рахунок заставленого майна, а саме за рахунок реалізації вищевказаної квартири.

У зв'язку із наведеним, позивач прохає визнати недійсним іпотечний договір № 3508/01(З) від 07 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «НОВИЙ» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «НОВИЙ», посвідчений нотаріально приватним нотаріусом ОСОБА_4 Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 826 та скасувати реєстраційний запис, про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним № 827 від 07.05.2008, скасувавши відповідний реєстраційний запис про реєстрацію обтяження вищезазначеної квартири яка належить ОСОБА_2, в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі та треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Зі згоди представників позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенню ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 14 червня 1990 року, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Відповідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 65 СК України визначено, щодружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена, що передбачає ст. 369 ЦК України

Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.1992 року (а. с. 18).

07.05.2008 між Акціонерним комерційним банком «НОВИЙ» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «НОВИЙ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес» був укладений кредитний договір, за яким ТОВ «Гермес» отримало кредит в розмірі 370 000 доларів 00 центів США, з терміном повернення до 07.05.2008 року, який було продовжено до 06.06.2011 року (а. с. 19-22).

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає

нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 4, 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України „Про іпотеку", майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Згідно ст. 578 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

В якості забезпечення кредитного договору, 07.05.2008 року між Акціонерним комерційним банком «НОВИЙ» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «НОВИЙ» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 3508/01(З) від 07 травня 2008 року. Предметом іпотеки за договором є квартира АДРЕСА_1 (а. с. 23-24)

07.05.2008 року договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 826, накладена заборона відчуження заставного майна до припинення чи розірвання договору іпотеки.

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 ст.18 «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до ст. 177 СК України, укладення правочинів за якими передбачається відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься і зокрема право користування житловим приміщенням, без одержання дозволу органів опіки та піклування, не допускається.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 10).

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані неповнолітня дитина, а саме - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою № 189 від 15.09.2014 року виданої КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» (а. с. 17).

Частинами 1, 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що квартира була придбана сторонами у період шлюбу - 03.11.1992 року, угоди щодо порядку розпорядження нею не укладалось, у зв'язку із чим дане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, тому на підставі законодавства спірний договір повинен укладатися за письмовою згодою дружини, як співвласника. Крім того, при укладені договору іпотеки були порушені права та інтереси малолітніх дітей на користування житлом, оскільки дозвіл органу опіки та піклування на укладення іпотечного договору, що підлягав нотаріальному посвідченню не надавався.

Оскільки договір іпотеки був укладений із порушенням вимог закону та суперечить правам дітей вказаний правочин необхідно визнати недійсним, задовольнивши позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Позивачеві при зверненні до суду оплата судових витрат була відстрочена до ухвалення рішення, тому витрати по справі слід стягнути з відповідачів на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 369, 578 ЦК України, ст. ст. 3, 6, 9 Закону України "Про іпотеку", суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, орган опіки та піклування Шевченківскої районної в м. Києві державної адміністрації про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.

Визнати іпотечний договір № 3508/01(З) від 07 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Новий» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Новий», посвідчений нотаріально приватним нотаріусом ОСОБА_4 Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 826 - недійсним.

Скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним № 827 від 07.05.2008 року та скасувати відповідний реєстраційний запис про реєстрацію обтяження вищезазначеної квартири яка належить ОСОБА_2 в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1) та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» (код ЄДРПОУ 31295688, поточний рахунок 373970100002, адреса: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 93) на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Т.А.Ковальчук