Постанова

від 23.07.2009 по справі 31/221-09(11/74-09-1676)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

31/221-09(11/74-09-1676)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 липня 2009 р.                                                                                    № 31/221-09(11/74-09-1676)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

державного підприємства "Одеська залізниця"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р.

у справігосподарського суду №31/221-09Одеської області

за позовомдержавного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

додержавного підприємства "Одеська залізниця"

про за участю  представників сторін:позивача –

відповідача –

стягнення 7 924,07грн.

не з'явився

пр. Гордієнко М.В. –дов. №228 від 05.03.09р.

В С Т А Н О В И В:

         У лютому 2009 року державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача незаконно нарахованої та стягнутої суми ПДВ в розмірі 7 924,07грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. (суддя Лєсогоров В.М.) вищезазначена позовна заява державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" повернута без розгляду.

Ухвала господарського суду першої інстанції вмотивована тим, що при подачі позовної заяви позивачем, по-перше, на адресу відповідача надіслало не всі матеріали, додані до позову, та по-друге, не вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, не додало доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини та обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюванної суми.

Не погоджуючись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційної інстанції ухвалу господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. скасувати, оскільки остання прийнята з порушенням норм процесуального права, а матеріали направити на розгляд до господарського суду Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. (судді Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) ухвалу суду першої інстанції скасовано, а матеріали справи направлено до господарського суду Одеської області для розгляду відповідно ст.61 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що при подачі позовної заяви позивачем були чітко зазначені позовні вимоги, які обґрунтовувалися безпосередньо змістом позовної заяви,  надані докази, які підтверджують позовні вимоги, а також надано розрахунок стягуваної суми та на те, що не направлення деяких документів відповідачу не є порушенням процесуально права, оскільки в судовому засіданні від 31.03.2009р. по даним матеріалам представником відповідача було підтверджено, що всі необхідні документи по матеріалам в нього є, а тому необхідності направлення позивачем йому копій цих документів відсутня.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу господарського суду Одеської області.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, що п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюванної суми.

Статтею 57 ГПК України чітко передбачені документи, що додаються до позовної заяви, а саме: 1) вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано); 2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; 3) сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; 3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись з позовом, державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" в позовній заяві вказав обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, послався на норми права, які, на його думку, є підставою для звернення та надав всі необхідні документи, які обґрунтовують його позовні вимоги.

Окрім того, при подачі в якості додаткових документів до матеріалів, вбачається, що державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" в якості додатків до позовної заяви надав суду наступні документи: платіжне доручення, підтверджуюче сплату державного мита за подання позовної заяви, платіжне доручення, підтверджуюче сплату витрат на ІТЗ судового процесу, копія договору №466240/60Г від 18.12.2004р., копія договору №59Г від 25.02.2004р., копія акту №1430/9 від 03.10.2008р., довідка до акту звірки №1430/9 розрахунок з ТехПД про незаконне списання ПДВ по перелікам головного диспетчера порту, копії переліків №№409, 609, 809, 909, 1009, 1309, 1609, 1709, 1809, 2009, 2209, 2409, 2509, 2609, 2909, 3009, 3109, 3209; копії відомостей плати за користування вагонами до переліків, доказ направлення позовної заяви відповідачу із необхідними додатками, копія довіреності №30-17/1 від 05.01.2009р., копія статуту державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт", копія довідки ЄДРПОУ, копія свідоцтва про державну реєстрацію, довідка про відвантаження транзитних вантажів та трансфери на судна, тобто виконав вимоги ст.57 ГПК України повністю.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при подачі позовної заяви позивачем були чітко зазначені позовні вимоги, які обґрунтовувалися безпосередньо змістом позовної заяви,  надані докази, які, на думку позивача, підтверджують позовні вимоги, а також надано розрахунок стягуваної суми, а не направлення деяких документів відповідачу не є порушенням процесуально права, оскільки в судовому засіданні від 31.03.2009 р. по даним матеріалам представником відповідача було підтверджено, що всі необхідні документи по матеріалам в нього є, а тому необхідності направлення позивачем йому копій цих документів відсутня.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Одеська залізниця", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. у справі №31/221-09 залишити без змін.

Головуючий                                                            Є. Першиков

Судді                                                                                 Т. Данилова

                                                                                  І. Ходаківська