Постанова

від 23.07.2009 по справі 18/371

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/371

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 липня 2009 р.                                                                                    № 18/371  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄ.Борденюк,

суддів:С.Могил, С.Самусенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Тридента Агро"

на постановувід 06.05.2009

Київського апеляційного господарського суду  

у справі№ 18/371

за позовомТОВ "Тридента Агро"

доЗакритого акціонерного товариства "Європейський  страховий альянс"

третя особаЗакрите акціонерне товариство  "Внєшторгбанк"

про стягнення 392 466,85 грн.

В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

В липні 2007 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 392 466,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.07.2006 між позивачем (страхувальник), відповідачем (страховик) та третьою особою (вигодонабувач) укладений договір страхування автотранспортних засобів №1005480, предметом якого є страхування на користь вигодонабувача майна, що належить страхувальнику (позивачу), та яке зазначене в додатку №1 до договору, що є предметом застави по договору застави, який укладений між вигодонабувачем та страхувальником (договір застави) з метою забезпечення зобов'язань ТОВ "Тридента Агро" перед вигодонабувачем за договором кредиту №10-0604/294к від 24 липня 2006 року.

Відповідно до п.2 додатку №1 до договору страхування під страховий захист відповідача взяті транспортні засоби: автомобіль марки "Toyota Land Cruiser", 2006 року випуску (державний номерний знак АА 4224 ВС) та автомобіль "Toyota Land Cruiser", 2006 року випуску (державний номерний знак АА 3025 ВС).

28.10.2006 автомобіль марки "Toyota Land Cruiser", 2006 року випуску (державний номерний знак АА 3025 ВС) викрадено, що підтверджується постановою Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 13.11.2006.

30.10.2006 ТОВ "Тридента Агро" звернулось до ЗАТ "Європейський страховий альянс" із заявою про виплату страхового відшкодування.

04.04.2007 відповідач листом №08/747 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, обґрунтовуючи відмову тим, що Правилами добровільного страхування автотранспортних засобів №0609 від 14.11.2001 передбачено підставу для відмови у виплаті страхового відшкодуванні, у разі, якщо після настання випадку, що має ознаки страхового, будуть відсутні документи на транспортний засіб.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2007 (суддя Мандриченко О.В.) у справі №18/371 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ні Законом України "Про страхування", ні договором страхування автотранспортних засобів №1005480, укладеним між позивачем, відповідачем та третьою особою 27.07.2006, не передбачена така підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування, як ненадання позивачем документів на транспортний засіб.

На думку суду, відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, оскільки договором страхування, укладеним між сторонами, не передбачено обов'язкове надання позивачем документів на транспортний засіб.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2009 (колегія суддів: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., Поляк О.І.) рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2007 скасовано, у позові відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що умовами договору (п.1.1 договору №1005480 від 27.07.2006) сторони погодили, що страховик (відповідач) приймає на себе обов'язок відшкодувати вигодонабувачу (третя особа) чи страхувальнику (позивач) –за згодою вигодонабувача збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу, на умовах "Правил добровільного страхування автотранспортних засобів" від 14 листопада 2001 року №0609.

Пунктом 5.9 договору страхування автотранспортних засобів №1005480 від 27.07.2006 передбачено, що страховик звільняється від здійснення виплати страхового відшкодування, зокрема, і в інших випадках, визначених Правилами та чинним законодавством.

Згідно з пункт 7.7 договору страхування положення цього договору відповідають умовам Правил, і тому всі інші умови страхування за предметом цього договору, що не визначені в цьому договорі, регламентуються Правилами.

Відповідно до п.9.6.4 Правил добровільного страхування автотранспортних засобів №0609 від 14.11.2001 із змінами від 19.04.2004 страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо після настання випадку, що має ознаки страхового будуть відсутні документи на транспортний засіб (викрадені разом із транспортним засобом) та /або повний комплект оригінальних ключів від транспортного засобу.

Колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки договір страхування автотранспортних засобів №1005480 від 27.07.2006 укладався відповідно до Правил добровільного страхування автотранспортних засобів №0609 від 14.11.2001 із змінами від 19.04.2004, судом першої інстанції помилково не враховані положення вищезазначених Правил, які передбачають відмову у виплаті страхового відшкодування, якщо будуть відсутні документи на транспортний засіб.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Тридента Агро" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить постанову у справі скасувати, а рішення першої інстанції залишити без зміни. При цьому скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки існуючим в матеріалах справи доказам та не встановив чи є у позивача Правила добровільного страхування автотранспортних засобів №0609 від 14.11.2001 та чи підписував він їх.

Перевіряючи юридичну оцінку  встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Підставою відмови у задоволенні позовних вимог про присудження до стягнення страхового відшкодування оскаржуваною постановою є п.9.6.4 п/п  б Правил добровільного страхування автотранспортних засобів № 0609 від 14.11.2001, зареєстрованих у Міністерстві фінансів України 07.02.2002 за №0602116, відповідно до якого страховик має право відмовити у виплаті  страхового відшкодування, якщо після настання випадку, що має ознаки страхового, будуть відсутні документи на транспортний засіб                           (викрадені разом із транспортним засобом).

Однак, положеннями статті 26 Закону України "Про страхування" визначені підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування. Зазначена вище підстава відмови у вигляді страхового відшкодування до законодавчих підстав не віднесена.

Цією ж нормою закону визначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до п.7.7 договору страхування автотранспортних засобів від 27.07.2006, укладеного між сторонами у справі, положення цього договору відповідають умовам Правил і тому всі інші умови страхування за предметом цього договору, що не визначені у договорі, регламентуються Правилами. Якщо умови Правил будуть суперечити умовам цього договору, то переважну силу будуть мати умови цього договору.

Документи на транспортний засіб є правовстановлюючими (договір купівлі-продажу, дарування і т. п.) та документи, що реєструють майнові права особи на транспортний засіб.

Пунктом 5.9 договору визначено, що страховик звільняється від здійснення виплати страхового відшкодування якщо, зокрема, страхувальник втратив право власності (користування) на застрахований автотранспортний засіб на момент настання страхового випадку.

Страховик не посилається на втрату страхувальником права на транспортний засіб.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" визначено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), у відповідності до якої виписана і умова п.5.1 договору. Крім того, пунктом 5.19 договору передбачено, що страхове відшкодування виплачується на підставі інших документів, визначених Правилами та законодавством України.

Пунктом 4.2.1 договору сторони погодили, що страховик має право затримати виплату страхового відшкодування на строк до 3-х місяців від дня надання страхувальником усіх необхідних документів у разі, коли подані документи не дають змоги повністю з'ясувати обставини, що підтверджують право страхувальника на одержання відшкодування –до з'ясування обставин.

Тобто умовами договору право страхувальника на страхове відшкодування пов'язується із майновим правом страхувальника на транспортний засіб, а умова Правил про відмову у виплаті страхового відшкодування через відсутність документів на транспортний засіб шляхом їх викрадення разом із транспортним засобом, є обмеженням майнового права особи, а тому пріоритетом є умови договору.

Виходячи з наведеного, постанова у справі підлягає до скасування, а рішення слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -  11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2009 у справі № 18/371 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2007 у справі №18/371 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                 Є. Борденюк

Судді :                                                                                       С. Могил

                                                                                                         С.Самусенко