Постанова

від 21.07.2009 по справі 30-21/234-07-9284

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30-21/234-07-9284

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 липня 2009 р.                                                                                    № 30-21/234-07-9284  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової –головуючого

Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивача

Васильєв Д.В. –довіреність від 14.01.2009 р.

відповідачів

не з‘явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства "Біологічна станція"

на рішення від 30.04.2009 р. господарського суду Одеської області

у справі№ 30-21/234-07-9284 господарського суду Одеської області

за позовомПриватного підприємства "Біологічна станція"

до                          Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРУМ"

про розірвання договору оренди

В С Т А Н О В И В :

ПП "Біологічна станція" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "НЕРУМ" про розірвання договору оренди від 01.04.2007 р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно, посилаючись на приписи пункту 1 статті 783 Цивільного кодексу України, у зв'язку з порушенням орендарем умов договору щодо використання орендованих тварин за цільовим призначенням, що згідно із пунктом 9.1 договору є підставою для його розірвання.

03.04.2009 р. ПП "Біологічна станція" подало до суду заяву про зміну предмету спору та просило суд стягнути з ТОВ "НЕРУМ" орендну плату за договором оренди від 01.04.2007 р. за березень 2008 р. в розмірі 15 000,00 грн. (том 2 а.с. 7).

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.04.2009 р. (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з ТОВ "НЕРУМ" на користь ПП "Біологічна станція" борг у сумі 15 000,00 грн., з огляду на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

ПП "Біологічна станція" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 30.04.2009 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник зазначив, що не погоджується з висновками суду, викладених  у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо продовження дії договору оренди від 01.04.2007 р. до 01.04.2010 року, а також вказав на порушення судом норм процесуального права, зокрема, статей 33, 38 та 43 Господарського процесуального кодексу України.

У доповненнях до касаційної скарги ПП "Біологічна станція" просило змінити рішення господарського суду Одеської області від 30.04.2009 р. шляхом виключення з мотивувальної частини абзацу 9 сторінки 1 рішення щодо встановлення факту продовження дії договору, а в іншій частині стягнення заборгованості - залишити рішення без змін.  

Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ПП "Біологічна станція" звернулось до  суду з вимогою про розірвання договору оренди від 01.04.2007 р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно, посилаючись на приписи пункту 1 статті 783 Цивільного кодексу України.

У поданій до господарського суду заяві про зміну позовних вимог ПП "Біологічна станція" просило суд стягнути з відповідача орендну плату за договором оренди від 01.04.2007 р. за березень 2008 р. в розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, посилаючись на приписи, зокрема, статей 759, 762, 764 Цивільного кодексу України, якими передбачено загальні положення про найм погодились з доводами позивача, визнавши їх обґрунтованими та законними.

Проте, судова колегія вважає такий висновок суду передчасним виходячи з наступного.

Відповідно до 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Предмет позову –це певна матеріальна –правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права.

Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачають права позивача на  одночасну зміну предмету та підстав позову.

Проте, вказане було залишено судом першої інстанції поза увагою, правова оцінка заяві ПП "Біологічна станція" про зміну позовних вимог, з вимоги про розірвання договору оренди на підставі пункту 1 статті 783 Цивільного кодексу України на вимогу про стягнення орендної плати, на предмет одночасної зміни предмету та підстави позову, під час здійснення судового провадження не надавалась.

Крім того, з наданої до суду заяви про зміну предмету позову від 03.04.2009р. не вбачається чи відмовився позивач одночасно від позовних вимог щодо розірвання договору, що також було залишено поза увагою суду першої інстанції, оцінка змісту вказаної заяви позивача з цього приводу судом не надавалась.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Одеської області від 30.04.2009 р. у справі № 30-21/234-07-9284 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                                           Т. Дроботова

Судді:                                                                                                 Н. Волковицька

                                                                                                           Л. Рогач