Рішення

від 25.12.2014 по справі 182/8763/14-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/8763/14-ц

Провадження № 2/0182/4385/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.12.2014 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бабаніної В.А.

при секретарі: Нагаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку, суд -

встановив:

17.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, в якій просить визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 1, 9983 га, розташованої на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району, Дніпропетровської області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 1222985000:01:002:0025, в обгрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.

Відповідно до розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації за №352-р від 08.08.2013 року їй, як працівнику соціальної сфери, за рахунок резервного фонду та земель запасу була передана в приватну власність земельна ділянка загальною площею 2,0 га, яка розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району, Дніпропетровської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі даного розпорядження, 25.12.2013 року на її ім'я було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ДП №073882, яким був засвідчений факт набуття нею право власності на вищевказану земельну ділянку. Однак, Державний акт про право власність нею був втрачений, через що вона на даний час не може скласти заповіт на вказану земельну ділянку.

У судове засідання сторони надали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач на задоволенні позову наполягає, представник відповідача проти задоволення позову не заперечує (а.с.20-21).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1.9983 га для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серія ДП № 073882, зареєстрованого 22.12.2003 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01091251196 (а.с.11).

Відповідно до витягу з технічної документації (інформації), про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки виданого Управлінням держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області № 819 від 24.11.2014 року державний акт на право власності на земельну ділянку серія ДП №073882 виданий на ім'я: ОСОБА_1, зареєстрований від 22.12.2003 року за № 01091251196, на підставі розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації №352-р від 08.08.2003 року (а.с.22).

Право власності позивача на спірну земельну ділянку підтверджується матеріалами справи, а саме: технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) (а.с.6 -7).

Після розроблення вищевказаної технічної документації та її погодження у встановленому порядку, земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер та вона була зареєстрована як об'єкт цивільних прав у Державному земельному кадастрі за позивачкою, що підтверджується відповідним витягом.

Таким чином, факт належності земельної ділянки ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи. Оскільки, позивач позбавлена можливості в іншому порядку, крім судового, підтвердити своє право власності, суд вважає, що в силу положень ст. 392 ЦК України право позивача підлягає судовому захисту, а вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 392ЦК України, ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217-218, ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,9983 га, кадастровий номер -1222985000:01:002:0025, що розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району, Дніпропетровської області, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП №073882, зареєстрований 22.12.2003 року за №01091251196, виданий на підставі розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації від 08.08.2003 року за № 352-р.)

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: В. А. Бабаніна