Рішення

від 10.07.2014 по справі 264/590/14-ц

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/590/14-ц

2/264/7629/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В. , при секретарі Родіній Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 06.09.2013 року приблизно об 11-00год. в м.Маріуполі на перехресті вул.Італійської та вул.Артема, сталася дорожно-транспортна пригода за участю транспортних засобів- автомобіля ІЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля Toyota Landcruiser, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», під керуванням ОСОБА_3 Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 18.09.2013 року ОСОБА_1 визнанно винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Автомобіль Toyota Landcruiser застрахований у ПАТ «СТ «Іллічівське». Вартість відновлювалбного ремонту зазначеного автомобіля згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №234 становить 13145,17грн. Зазначена подія визнана ПрАТ «СТ «Іллічівське» як страховий випадок та здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 10456,00грн. Враховуючи викладене позивач був вимушений звернутись до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 10456,00грн. та судові витрати.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, оскільки цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 було застраховано у ВАТ НАСК «Оранта», та просив стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 510,00грн., з ВАТ НАСК «Оранта» в рахунок 9946,00грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Співвідповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та пояснив, що звернувся до своєї страхової компанії тільки після винесення судом постанови. На огляд автомобілю до ПАТ «СТ «Іллічівське» його не запрошували. Пояснити причину пропуску триденного строку звернення до страховика не зміг. Позивачу було відомо, що його відповідальність застрахована в ВАТ НАСК «Оранта», оскільки надавав їм страховий поліс. Не заперечував щодо відшкодування шкоди ПАТ «СТ «Іллічівське».

Представник співвідповідача ВАТ «НАСК «Оранта», Сукач Т.В., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надала заперечення, в яких вказала, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено обов'язок страхувальника невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка. Невиконання цих обов'язків позбавляє особи, відповідальність якої застрахована, права на відшкодування за неї шкоди потерпілій особі за його винні дії. З повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що страхувальник ВАТ НАСК «Оранта» ОСОБА_1 звернувся до ВАТ НАСК «Оранта» з таким письмовим повідомленням 27.09.2013 року, в той час, як учасником дорожньо-транспортної пригоди він став 06.09.2013 року, тобто він пропустив термін звернення до страховика з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди. По-друге, потерпіла внаслідок ДТП особа- ПАТ «ММК імені Ілліча», з заявою про виплату страхового відшкодування не зверталась, на огляд пошкоджений транспортний засіб не надавала, таким чином, позбавила ВАТ НАСК «Оранта» можливості визнати дорожньо-транспортну пригоду, страховим випадком. По-третє, враховуючи той факт, що страховик відшкодовує вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, розрахованого в порядку встановленому законодавством, поданий в обгрунтування своїх позовних вимог Звіт про експертне автотоварознавче дослідження №234 від 21.09.2013 року не може бути визнаний ВАТ НАСК «Оранта», оскільки, питання, що в ньому ставилось суб'єкту оціночної діяльності та відповідь не визначають вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, знаходить позов обґрунтованим та таким що підлягає частковому задоволенню через наступне.

Судом встановлено, що 06.09.2013 року приблизно об 11-00год. в м.Маріуполі на перехресті вул.Італійської та вул.Артема, сталася дорожно-транспортна пригода за участю транспортних засобів- автомобіля ІЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля Toyota Landcruiser, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», під керуванням ОСОБА_3

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 18.09.2013 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДД України за ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована за страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС\2779255, виданим ВАТ НАСК «Оранта». За вказаним договором страхування страхувальником виступав ОСОБА_1, забезпеченим транспортним засобом- автомобіль ІЖ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, період страхування з 19.06.2013 року до 18.06.2014 року.

У свою чергу автомобіль потерпілого ПАТ «ММК імені Ілліча» був застрахований позивачем ПАТ «СТ «Іллічівське» за договором добровільного страхування наземного транспорту №МФ-05-009988\41 від 25.12.2012 року.

Стаття 22 ЦК України передбачає право особи, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, в тому числі витрат, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням, утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961 - IV від 1 липня 2004 року з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.6 вказаного закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст.33 Закону, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

09 вересня 2013 року, тобто на третій день після ДТП, ОСОБА_3 звернувся з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СТ «Іллічівське».

Як вбачається зі Страхового акту №МФ-18108-МФ-05-0000009988-11 від 01.10.2013 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №234 від 21.09.2013 року вартість відновлювального ремонту легкового автомобілю Toyota Landcruiser, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 13145,17грн.

Фактична вартість відновлювального ремонту, згідно рахунку-фактури №Ч-00000392 від 19.09.2013 року, акту виконаних робіт №Ч-00000184 від 23.09.2013 року, склала 10456,00грн.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

02.10.2013 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 10456,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №2165, при цьому розрахунок коефіцієнту фізичного зносу в даному випадку не здійснювався.

Так, відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування в сумі 10456,00грн., як вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством тому має право вимоги до особи відповідальної за завдані збитки ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ВАТ НАСК «Оранта».

Згідно правових позицій з постанови Верховного суду України від 24.12.2010 року, роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.04.2011 року невиконання обов'язків, передбачених ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі сторони страхувальника, особи, чия відповідальність застрахована, позбавляє їх права на відшкодування за неї шкоди потерпілій особі за його винні дії. З правової позиції постанови судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 12.02.2014 року у справі №6-1цс14 вбачається, що факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Як вбачається з журналу реєстрації вхідної кореспонденції Маріупольської дирекції НАСК «Оранта» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_1 звернувся до ВАТ НАСК «Оранта» лише 27.09.2013 року., що також не заперечував в судовому засіданні і сам ОСОБА_1, тобто, він звернувся по закінченню трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, пропустив термін звернення до страховика з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди.

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдачем шкоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 10456,00грн., яку сплачено ПрАТ «СТ «Іллічівське» в якості страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.22, 23, 993, 1187 ЦК України, ст.ст.6, 22, 27, 29, 33, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.7, 20 Закону України «Про страхування», постановою Верховного суду України від 24.12.2010 року, роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.04.2011 року, постановою судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 12.02.2014 року у справі №6-1цс14, ст.ст.10,11,60, 61, 79, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (м.Маріуполь, вул.Казанцева, 20, п\р 26507619999669 у Маріупольському відділені ПАТ «Промінвестбанку» в Донецькій області, МФО 300012, ЄДРПОУ 33290655) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу 10456,00грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60грн.

В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З повним текстом рішення можливо буде ознайомитися після 14.07.2014 року.

Суддя: Т. В. Пустовойт